Завдання 30
а) споглядання та спостереження;
Спільне: пізнання тіл чи явищ природи органами чуття, зокрема зором.
Відмінне: споглядання — пасивне сприйняття без аналізу, а спостереження — активний процес з фіксацією змін.
б) закономірність і гіпотеза;
Спільне: поняття використовуються для пояснення явищ.
Відмінне: закономірність — встановлений і повторювальний зв'язок, а гіпотеза — припущення, яке потребує перевірки.
в) гіпотеза й теорія;
Спільне: поняття використовуються для пояснення явищ.
Відмінне: гіпотеза — припущення, яке потребує перевірки, а теорія — припущення, яке витримало багаторазові експериментальні перевірки.
г) теорія та закон.
Спільне: є частиною наукових знань.
Відмінне: теорія — це комплекс поглядів і думок, що описує, пояснює та передбачає певні явища, а закон — теоретично обґрунтоване й практично доведене наукове твердження.
Завдання 31
Опишіть основні принципи фіксування результатів вимірювань і протоколювання експерименту.
Точність: записуйте результати вимірювань якомога точніше.
Організація: використовуйте таблиці для порівняння і аналізу даних.
Чіткість: пишіть розбірливо.
Детальність: фіксуйте важливі деталі (час, умови).
Послідовність: фіксуйте результати в тому порядку, що отримані.
Висновки: наприкінці експерименту запишіть свої висновки.
Завдання 32
Інспектор із водопостачання вимірював споживання води учнями в школі. Проаналізуйте діаграму та дайте відповіді на запитання:
1) У який проміжок часу споживання води:
а) максимальне; 12:00 — 13:00 (100 л води)
б) мінімальне? Після 15:00 (20 літрів води)
2) Висловіть гіпотезу, чим зумовлене:
а) максимальне споживання води в школі; У школі з 12:00 — 13:00 обідня перерва, тому споживання води є максимальним (миття рук, споживання рідини, миття посуду тощо)
б) мінімальне споживання води. Після 15:00 в школі залишається менша кількість дітей, тому споживання води є мінімільним.
Завдання 33
У давні часи люди мало що знали про природу, а їхні пояснення деяких природних явищ сьогодні нам видавалися б дуже дивними. Дещо про спостереження природи нашими предками зберіглося до наших часів у казках, міфах і легендах — це і багатце і багатоголові дракони, які дмухають полум’ям, і вичавлювання води з каменя тощо. У казках часто йдеться про мертву та живу воду. Висловіть припущення, яку воду наші предки могли називати мертвою, а яку — живою? Можливо застояну воду, непридатну для пиття, називали мертвою водою, а джерельну воду — живою.
Завдання 34
Під час малювання ви помічали, що змішуванням синьої фарби із жовтою отримують зелений колір, а жовтої та червоної — помаранчевий. Чи можна ці результати назвати закономірностями? Яку гіпотезу або теорію можна сформулювати на основі цих спостережень? Так, ці результати можна назвати закономірностями, бо вони є завжди однаковими. Теорія: змішування певних кольорів завжди дає прогнозований результат.
Завдання 35
Визначте переваги та недоліки в епізодичному й систематичному спостереженнях під час хімічних експериментів.
Перевагою епізодичного спостереження є коротший час і затрата менших ресурсів, а недоліком — можливість пропущення важливих результатів.
Перевагою систематичного спостереження є детальніші і надійніші результати, а недоліком — потреба більшого часу та ресурсів.
Завдання 36
«Щоліта наша шкіра засмагає. Зміна кольору шкіри відбувається, якщо ми певний час перебували на сонці. Причиною засмаги є специфічна дія сонячного світла на шкіру.» Визначте в цьому тексті результат спостереження, закономірність і гіпотезу.
Результат спостереження: щоліта наша шкіра засмагає.
Закономірність: зміна кольору шкіри відбувається, якщо ми певний час перебували на сонці.
Гіпотеза: причиною засмаги є специфічна дія сонячного світла.
За цією інформацією можливо сформулювати теорію про вплив ультрафіолетового проміння сонця на стан шкіри, адже провели спостереження і виявили закономірність.
Завдання 37
«Після висихання морської води на шкірі часто залишається тонкий шар солей», — це спостереження чи закономірність? Спостереження.
Яку гіпотезу можна сформулювати щодо описаного явища. Після випаровування морської води розчинені у ній солі залишаються у вигляді осаду.
Завдання 38
Уявіть, що ви занурюєте у воду аркуш паперу, губку для миття посуду, дерев’яний гребінець і металеву кульку. Як ці тіла взаємодіють із водою? Що ви спостерігатимете? Яку гіпотезу можна сформулювати? Який експеримент можна запланувати для перевірки вашої гіпотези? Будемо спостерігати, що аркуш паперу, губка для миття посуду та дерев'яний гребінець плаватимуть на поверхні води, а металева кулька — потоне.
Гіпотеза: одні тіла плавають на поверхні, а інші тонуть, бо тіла мають різну густину в порівнянні з густиною води.
Експеримент: у глибоку посудину, наповнену водою, по черзі опускаємо перелічені тіла, спостерігаємо і фіксуємо результати, формулюємо висновки.
Завдання 39
Точність результатів вимірювання залежить, зокрема, від шкали на вимірювальних засобах. Зазвичай точність дорівнює половині ціни поділки. Проаналізуйте зображення мірного посуду та визначте їхню точність. Що з-поміж наведеного краще використовувати для відмірювання рідини об’ємом 75 мл? Одна поділка — це 25 мл, 50 мл, 10 мл відповідно. Краще використовувати мірну колбу для відмірювання рідини об'ємом 75 мл, бо є поділка, що відповідає цьому об'єму рідини.
Завдання 40
Учитель хімії запропонував учням і ученицям самостійно визначити густину будь-якої речовини (на вибір). Микола вибрав пісок. Він насипав у попередньо зважену чашку пісок (його маса дорівнювала 5 г), потім висипав речовину з чашки у мірний циліндр (при цьому він нічого не розсипав) і виміряв об’єм (він дорівнював 3,9 мл). Обчисліть, яке значення густини отримав Микола. 1,28 г/мл.
Після обчислень Микола знайшов густину піску в довіднику. Вона дорівнювала 2,5 г/см3. Поясніть, чому Микола не отримав таке саме значення густини, як у довіднику? Бо з похибкою виміряв об'єм сипкої речовини.
Як треба було виконати експеримент, щоб отримане значення густини відповідало довідниковому, використовуючи при цьому лише зазначене вище обладнання? Об'єм сипкої речовини (пісок) треба вимірювати в мірному циліндрі з водою.
Завдання 41
Епіграф до цього параграфа: жодною кількістю експериментів не можна довести теорію; але достатньо одного експерименту, щоб її спростувати. Що, на вашу думку, мав на увазі Альберт Ейнштейн? Поява нових удосконалених методів дослідження може спростувати теорію.