Визначення вологості цукру після зволожування
(для експериментування вдома)
Обладнання: широка невелика каструля (або інша посудина чи банка) з кришкою, що щільно закривається; невелика посудина (чашка або склянка), яка легко вміщується в каструлю, ваги.
Речовини: цукор, вода.
Хід роботи
1. Наливаємо воду в каструлю шаром заввишки 1–2 см.
2. Зважуємо чашку, в яку будемо насипати цукор.
m(порожньої чашки) = 367 г
3. У цю чашку насипаємо цукор шаром 4–5 см заввишки й знову зважуємо.
m(чашки з цукром) = 573 г
Обчислюємо масу цукру: m(цукру) = 573 г – 367 г = 206 г
4. Поміщаємо чашку із цукром на дно каструлі, щільно закриваємо каструлю кришкою та залишаємо на ніч.
5. Уранці дістаємо чашку із цукром, витираємо її зовні насухо серветкою та зважуємо.
m(чашки з вологим цукром) = 599 г
6. Під час обчислень припускаємо, що в щойно відкритій пачці містився чистий цукор без домішок води.
Обчислюємо масу вологого цукру: m(вологого цукру) = 206 + 26 = 232 г
Обчислюємо масу поглинуої води цукром: m(поглинутої води) = 599 г – 573 г = 26 г
Обчислюємо масову частку вологи в цукрі: w(вологи)= 26 : 232 • 100% = 11,2%
Для підбиття підсумків роботи обговоріть питання
1. Для дослідження рекомендують використовувати саме широку каструлю зі щільною кришкою, бо широка каструля потрібна для збільшення площі поверхні випаровування води, а кришка має бути щільною, щоб водяна пара залишалася в каструлі для зволоження цукру.
2. Якби воду налили не на дно каструлі, а поставили склянку з водою в каструлю поряд із чашкою із цукром, тоді б не отримали такий самий результат, бо набагато менша кількість водяної пари зволожувала б цукор.
З. Якби не закрили каструлю кришкою, тоді б не отримали такий самий результат, бо частина водяної пари залишала б каструлю і набагато менша кількість водяної пари зволожувала б цукор.
4. Витирати насухо чашку із цукром після діставання з каструлі потрібно, щоб маса чашки з вологим цукром не містила в собі ще й масу залишеної води на стінках чашки.
5. Використання досліджуваного ефекту нечесними підприємцями можливе з метою збільшення маси цукру за рахунок поглинання вологи, а не за рахунок маси чистого цукру й, відповідно, збільшити таким чином вартість покупки.