Сторінка 2
1. Хімія — природнича наука
Завдання 1.1
Хімія — це наука про речовини та їхні перетворення.
Завдання 1.2
Наука: астрономія
Вивчає: досліджує Всесвіт,
галактики та зорі,
планети та їх супутники.
|
Наука: фізика
Вивчає: досліджує елементарні частинки
з яких складаються речовини,
фізичні тіла та явища.
|
Наука: біологія
Вивчає: досліджує живі організми та зміни,
що в них відбуваються.
|
Наука: географія
Вивчає: досліджує материки, океани,
річки, гори.
|
Сторінка 3
Наука: геологія
Вивчає: досліджує хімічний склад
грунтів і води.
|
Наука: хімія
Вивчає: досліджує речовини та явища, що
супроводжують перетворення речовин.
|
Названі науки належать до природничих наук.
Завдання 1.3
Медична хімія | Фармацевтична хімія | Агрохімія | Астрохімія |
Біохімія | Геохімія | Токсикологічна хімія | Екологічна хімія |
сторінка 4
Завдання 1.4
Трапляються в природі | Створені людиною |
ртуть
залізо (метеоритне)
кухонна сіль
вовна
пісок
крейда
золото
бавовна
деревина
сажа
|
бетон
пігулки полівітамінів
оцет
капрон
папір
поліетилен
гума
пластмаса,
маргарин,
шовк,
скло,
свинцеві білила
|
Не всі назви є речовинами або матеріалами, серед них трапляються речовини, що одночасно можуть бути матеріалами, наприклад, золото є речовиною і одночасно матеріалом.
Завдання 1.5
Ртуть — сріблясто-білий рідкий метал, отруйний, з густиною 13,6 г/см3, з температурою плавлення –38,9°С, з температурою кипіння 356,6°С.
Сторінка 5
Гематит (залізна руда) — металурги (добувають залізо, застосовують у виробництві чавуну), хіміки (досліджують хімічні властивості і використання), геологи (досліджують склад і походження), ювеліри (використовують в ювелірних виробах);
Лимонна кислота — кулінари (готують страви), хіміки (вивчають як органічну речовину), фармацевти (використовують у складі медичних препаратів), технологи (використовують в якості консервантів і регуляторів кислотності);
Яйце — працівники птахофабрики (вирощують птицю для отримання яєць), кухарі (готують страви), технологи харчової промисловості (розробляють та впроваджують нові рецептури);
Колабомін — фармацевти (застосовують у складі медичних препаратів), хіміки (досліджують хімічні властивості і синтез), біохіміки (вивчають роль в обміні речовин);
Вода — інженери (використовують у виробничих процесах), будівельники (готують будівельні розчини), хіміки (досліджують хімічні властивості і використання), гідрологи (вивчають колообіг в природі), біологи (вивчають роль в живих організмах), екологи (вивчають шляхи забруднення і способи очищення);
Картопля — агрономи (вирощують рослину), селекціонери (виводять нові сорти), кухарі (готують страви), технологи харчової промисловості (розробляють та впроваджують нові рецептури);
Бетон — будівельники (застосовують в будівництві споруд), хіміки (досліджують хімічні властивості і використання), технологи (розробляють нові марки і способи застосування);
Мідь — металурги (добувають з руди), електрики (використовують в якості проводів), хіміки (досліджують хімічні властивості і використання), ювеліри (використовують в ювелірних виробах).
Сторінка 6
Завдання 1.7
Світ з продуктами хімічної промисловості: машини, комп'ютери, телефони, дерев'яні і пластикові вікна, одяг з натуральних і синтетичних тканин, посуд скляний, порцеляновий, пластиковий, канцелярське приладдя, акварельні фарби, засоби гігієни тощо.
Світ без продуктів хімічної промисловості: вози, дерев'яні вікна, одяг з натуральних тканин, глиняний посуд тощо.
Висновок. На малюнку праворуч бачимо обмежену кількість предметів. І це очевидно, адже завдяки хімії сьогодні можна одержувати речовини та матеріали з наперед заданими властивостями, які відсутні в природі, але створюють комфорт і полегшують життя людей. Тому важко собі навіть уявити сучасне життя без продуктів хімічної промисловості.
2. Правила безпеки під час роботи в кабінеті хімії
Завдання 2.1
Правила безпеки: перед роботою одягніть захисний халат, а також рукавички й окуляри. Довге волосся слід зібрати.
Наслідки порушення правила: можна отримати хімічні і термічні опіки, ураження шкіри і очей.
Сторінка 7
Правило безпеки: роботу починайте з вивчення опису (або складання плану) досліду. Виконуйте лише заплановані дії з дозволу вчителя / вчительки.
Наслідки порушення правила: дослід піде не запланом, може бути небезпечним.
Правило безпеки: на кожній посудині з реактивами має бути етикетка з назвою або формулою реактиву. Не використовуйте посудини з реактивами без етикетки.
Наслідки порушення: можна переплутати реактиви.
Правило безпеки: відкривши банку з реактивом, не кладіть корок на стіл боком, а кладіть його внутрішньою частиною догори.
Наслідки порушення правил: реактив може накапати на парту, а потім потрапити на шкіру.
Правило безпки: Тверді реактиви беріть шпателем або пінцетом. Набирати рідину з посудини можна за допомогою піпетки.
Наслідки порушення правила: можна розсипати або розлити реактиви.
Сторінка 8
Правило безпеки: наливаючи рідини, посудину з реактивом беріть так, щоб етикетка була повернута до долоні.
Наслідки порушення правила: можна помилково використати інший реактив.
Правило безпеки: залишки реактиву не можна зливати (зсипати) назад у посудину, із якої його взято. Для цього має бути спеціальна посудина.
Наслідки порушення правила: можна розлити або розсипати реактиви.
Правило безпеки: для нагрівання розчинів у пробірці користуйтеся пробіркотримачем.
Наслідки порушення правила: можна отримати термічні опіки.
Правило безпеки: якщо треба перевірити запах реактиву, не підносьте посудину до обличчя, а, утримуючи її на певній відстані, спрямуйте рухами руки повітря над посудиною до себе.
Наслідки порушення правила: отруєння випарами небезпечних речовин.
Сторінка 9
Правило безпки: у жодному разі не випробовуйте реактиви на смак, навіть якщо використовуєте для досліджень харчові продукти (кухонну сіль, цукор тощо). Також у кабінеті хімії не можна вживати будь-яку їжу та напої.
Наслідки: можна отримати харчове отруєння.
Завдання 2.2
Зображення
|
||
Відсутність
пробіркотримача
|
У руках пробірка з гарячою рідиною |
Взято забагато реактиву для досліду |
Користуйтеся пробіркотримачем! |
Переконайся, що пробірка охолонула! |
Реактивів беріть у кількості згідно інструкції! |
Зображення | ||
Підніс пробірку до обличчя | Відсутні етикетки на реактивах | |
Не заглядайте в пробірку і не підносьте її до обличчя! |
На кожному реактиві має бути етикетка з назвою! |
|
Зображення | ||
Продукти біля реактивів | ||
У кабінеті хімії не можна вживати їжу! |
сторінка 10
Завдання 2.3
Правило безпеки. Реаактиви для дослідів бери лише в тих кількостях які зазначені в інструкції.
Завдання 2.4
Правило безпеки. Пробірку з рідиною, яку нагрівають, слід тримати отвором в сторону від себе і від товаришів.
Сторінка 11
3. Як і з чим працюють в хімічних лабораторіях
Завдання 3.1
пробірка | хімічна склянка | круглодонна колба | плоскодонна колба |
конічна колба | крапельниця | лійка | порцеляновий тигель |
мірний циліндр | мірна колба | бюретка | лійка ділильна |
Сторінка 12
Мірні піпетки | порцелянова чаша | ступка з товкачиком |
штатив для пробірок | спиртівка | ложка |
пластикова піпетка | сталевий шпатель |
лабораторний штатив |
тримач для пробірок | металевий пінцет |
Завдання 3.2
Назва групи (ознака) | Приклади |
Мірний посуд | мірний циліндр, мірна колба, мірні піпетки, бюретка |
Посуд з порцеляни | порцелянова чаша, ступка з товкачиком, порцеляновий тигель |
Устаткування та прилади | штатив для пробірок, лабораторний штатив, спиртівка |
сторінка 13
Завдання 3.3
1. Для вимірювання об'єму рідини використовують мірний циліндр або мірну колбу.
2. Випарювання рідини з розчину проводять із використанням порцелянової чаші і порцелянового тигля.
3. Для нагрівання в лабораторії використовують спиртівку або газовий пальник.
4. Посуд, який найчастіше використовують для здійснення реакцій — це пробірка.
Завдання 3.4
Експеримент. Розчинення цукру за різної температури води.
План експерименту.
1) Кинути кубик цукру в холодну воду.
2) Спостерігати за розчиненням та фіксувати час початку і закінчення розчинення цукру.
3) Кинути кубик цукру в гарячу воду.
4) Спостерігати за розчиненням та фіксувати час початку і закінчення розчинення цукру.
5) Порівняти результати і зробити висновки.
Спрогнозуємо результат дослідження.
Цукор повністю розчиняється у воді, але з підвищенням температури зменшується час розчинення.