Сторінка 14
НАВЧАЛЬНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ 1
Обладнання: ступка з товкачиком, пробірка, мірний циліндр (або мірна пробірка), хімічна склянка, скляна паличка для перемішування, піпетка, шпатель, порцелянова чаша, штатив для пробірок, пробіркотримач, спиртівка, сірники.
Речовини: цукор кристалічний, вода.
| Спроба | Наливаю воду об'ємом | ||
| 1 мл | 2 мл | 5 мл | |
|
Спроба 1 Спроба 2 Спроба 3 Спроба 4 |
1 мл 1 мл 1 мл 1 мл |
2 мл 2 мл 2 мл 2 мл |
5 мл 5 мл 5 мл 5 мл |
2. Яку кількість цукру слід насипати в ступку, щоб було зручно подрібнювати цукор й уміст ступки в неї не розсипався? Цукор слід насипати на дно ступки, заповнюючи не більше третини її об'єму.
3. Яких правил безпеки потрібно дотримуватися під час перемішування речовин у пробірці та в склянці? Вміст пробірки перемішують, постукуючи по ній злегка пальцем, а вміст склянки — круговими рухами скляною паличкою з гумовим або силіконовим наконечником.
4. Поясніть чому не можна запалювати гніт спиртівки від полум'я іншої спиртівки. Це може спричинити розливання спирту та загоряння (пожежу)!
Сторінка 15
5. Правила, яких треба дотримуватися під час нагрівання рідин у пробірці.
Закріпіть пробірку в пробіркотримачі. Спочатку прогрійте пробірку по всій довжині, а потім — вміст. Дном пробірки не торкайтеся ґнота спиртівки. Отвір пробірки направляйте убік від вас і оточення. Не нагрівайте вміст до кипіння. Лише ви відчуєте, що рідина закипає, припиніть нагрівання і помістіть пробірку в штатив, не торкаючись її руками.
6. Рідини потрібно налити в порцелянову чашку під час випарювання, менше половини чаші, щоб її вміст не розбризкувався.
Підбиваємо підсумки.
1. У пробірки налито воду, розчин кислоти, бензин. Спрогнозуйте, що може трапитися, якщо під час струшування вмісту пробірку не закоркувати, а закрити отвір пальцем. Вода може вихлюпнутися і розлитися, кислота спричинить хімічні опіки, а бензин — подразнення шкіри і небезпеку займання.
Сторінка 16
2. Якщо під час перемішування вмісту в хімічній склянці на скляну паличку не надягнути гумовий (силіконовий) наконечник, то склянку можна пошкодити (подряпати або розбити), адже вона є тонкостінним скляним посудом.
3. Перед нагріванням умісту пробірки, спочатку її прогрівають по всій довжині для запобігання розтріскуванню скла.
4. Для випарювання рідин використовують порцелянову чашу, а не пробірки, бо порцелянові чаші витримують сильне нагрівання, і в них зручно проводити випарювання.
4. Науковий підхід у хімії
Завдання 4.1
Спостереження — це найдоступніший метод пізнання тіл чи явищ природи у звичних для них умовах існування за допомогою органів чуття.
Експеримент — це метод наукового пізнання, у якому вивчення тіл і явищ відбувається в доцільно вибраних або штучно створених умовах.
Гіпотеза — це припущення, яке висувають для пояснення спостережуваного явища та перевіряють.
Сторінка 17
Теорія — це система узагальнених знань, що пояснює явища та факти, підтверджена науковими дослідженнями.
Завдання 4.2
Споживання води максимальне у проміжок з 12:00 – 13:00
Споживання води мінімальне після 15:00
Завдання 4.3
1) різниця в споживанні води в проміжки часу з 8.00 – 9.00 та 9.00 – 10.00 зумовлена початком уроку.
2) максимальне споживання води зумовлене обідньою перервою (миття рук, споживання рідини, миття посуду тощо).
3) зміна в споживанні води після 13:00 зумовлена закінченням обідньої перерви.
4) мінімільне споживання води зумовлене перебуванням меншоі кількості учнів у школі.
Сторінка 18
Завдання 4.4
У наведеному тексті є:
спостереженням: щоліта наша шкіра засмагає;
закономірністю: зміна кольору шкіри відбувається, якщо ми певний час перебували на сонці;
гіпотеза: причиною засмаги є специфічна дія сонячного світла.
Чи можна за цією інформацією сформулювати теорію. Поясніть свою думку. За цією інформацією можливо сформулювати теорію про вплив ультрафіолетового проміння сонця на стан шкіри, бо є спостереження і виявлена закономірність.
Завдання 4.5
Визначте за малюнками ціну поділки кожної посудини. Підпишіть ціну поділки під кожним малюнком.
 |
 |
 |
|
25 мл (100 – 50) : 2 = 50 |
50 мл 200 : 4 = 50 |
1 мл (20 – 10) : 10 = 1 |
Точність вимірювання найменша мірною склянкою, бо ціна поділки найбільша.
Точність вимірювання найбільша мірним циліндром, бо ціна поділки найменша.
Для відмірювання рідини об'ємом 75 мл найкраще використовувати мірну колбу, бо на ній відповідна поділка 75 мл.
Сторінка 19
Завдання 4.6
|
Аркуш паперу |
Губка для миття посуду |
Дерев'ний гребінець |
Металева кулька |
| плаватиме | плаватиме | плаватиме | потоне |
Гіпотеза: одні тіла плавають на поверхні, а інші тонуть, бо тіла мають різну густину в порівнянні з густиною води.
Завдання 4.7
1. Микола обчислив густину так: ρ = m/V = 5 г/3,9 мл = 1,28 г/мл.
2. Значення густини, обчислене Миколою, не співпало з довідниковим, бо виміряно «насипну» густину з проміжками повітря між піском.
3. Змінити експеримент, щоб значення густини відповідало довідниковому, треба так: об'єм сипкої речовини (пісок) треба вимірювати в мірному циліндрі з водою.
Сторінка 20
НАВЧАЛЬНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ №2
Обладнання: мірний циліндр, терези.
Для дослідження я обираю визначення густини такого тіла: ключ
та сипкої речовини: пісок.
1. Визначаємо густину тіла: ключа.
1) Зважити ключ на терезах. Записати масу (mтіла).
2) Налити в мірний циліндр воду. Записати рівень води (V1). Опустити в мірний циліндр ключ. Записати рівень води (V2). Визначити за зміною рівня води об'єм ключа (Vтіла), а саме: Vтіла = V2 – V1
3) Визначити за формулою густину ключа (ρ), а саме: ρ = mтіла/Vтіла
2. Визначення густини сипкої речовини: піска.
1) Зважити на терезах пісок. Записати масу (mс.реч.).
2) Налити в мірний циліндр воду. Записати рівень води (V1). Насипати пісок. Записати рівень води (V2). Визначити за зміною рівня води об'єм піска (Vс.реч.), а саме: Vс.реч. = V2 – V1
3) Визначити за формулою густину піска (ρ), а саме: ρ = mс.реч./Vс.реч.
Підсумки
1. Гіпотеза щодо речовин або матеріалів із яких виготовлені досліджені об'єкти.
Щоб дізнатися з якого матеріалу виготовлений ключ, потрібно порівняти знайдену експериментально густину з довідниковим значенням густини певного матеріалу.
2. Визначити точний об'єм ключа вимірюванням довжини та ширини неможливо, адже ключ є тілом неправильної геометричної форми.
Сторінка 21
3. Вимірювати об'єм м'ячика для пінг–понгу в спосіб, використаний у цьому дослідженні не коректно, адже м'ячик плаває на воді, а не занурюється повністю, щоб витіснити воду в об'ємі, що дорівнює його власному об'єму.
4. Якщо для цього дослідження використати вологий пісок, то його густина такою самою, як густина сухого піску не буде, адже вологий пісок, на відміну від сухого, містить ще воду, тому його маса більша й, відповідно, різною буде густина цих пісків.
5. Точно визначити об’єм піску або іншого сипкого матеріалу, насипавши його в пустий мірний циліндр, не можна, бо поверхня піска нерівна, між піщинками міститься повітря.
6. Визначити густину цукру в такий самий спосіб, як і густину піску в цій роботі, не можна, адже мірний циліндр використовують для вимірювання об’ємів сипких нерозчинних речовин, а цукор розчиняється у воді.