Контрольні запитання
1. Дайте визначення валентності. Валентність — це число зв’язків, які певний атом може утворити з іншими атомами.
2. Які елементи виявляють сталу валентність, а які — змінну? Значення валентностей елементів І-ІІІ груп головних підгруп збігається із номером групи, ці елементи мають постійну валентність. Хімічні елементи IV-VII груп мають змінну валентність.
Елементи зі сталою валентністю |
Елементи зі змінною валентністю |
Одновалентні: H, K, Na, F, Li Двовалентні: O, Ba, Ca, Mg, Zn, Be Тривалентні: Al, В |
Fe, Co — II, III Pb, Sn, C — II, IV Cu — I, II S — II, IV, VI As, P — III, V Cl, Br, I — I, III, V, VII |
3. Наведіть алгоритм визначення валентності в бінарних сполуках. Розгляньте його на прикладі вуглекислого газу CO2.
1. Указуємо валентність елемента з відомою (сталою) валентністю: CO2ІІ
2. Множимо число атомів цього елемента на його валентність: 2 · II = 4
3. Ділимо отримане значення на число атомів іншого елемента: 4 : 1 = IV
4. Записуємо значення валентності над символом цього елемента: CIVO2II
4. Наведіть алгоритм складання формул бінарних сполук за валентністю елементів. Розгляньте його на прикладі сульфур (VI) флуориду.
1. Записуємо символи елементів у необхідному порядку та позначаємо їхню валентність: SVІ FI
2. Знаходимо найменше спільне кратне (НСК) для значень валентностей елементів: (VI і I)=6
3. Число атомів певного елемента дорівнює відношенню НСК до валентності цього елемента:
6 : VI = 1 (S)
6 : I = 6 (F)
4. Записуємо отримані індекси після символів елементів SVIFI6
Завдання для засвоєння матеріалу
Вправа 1. Укажіть ряд, у якому наведені символи елементів, здатних виявляти валентність ІІ:
а) Fe, Cl, P, S
б) Н, F, K, Na
в) Мg, Ba, Ca, O
Відповідь: в)
Вправа 2. Моделі молекул можна представляти по-різному: кулестрижневі моделі (мал. 69а) та кулькові (мал. 69б). Розгляньте моделі молекул, визначте валентності всіх хімічних елементів і складіть хімічні формули наведених сполук.
речовини
|
вода
|
гідроген пероксид |
метан
|
пропан
|
етанол
|
валентність елементів
|
Н (І) О (ІІ)
|
Н (І) О (ІІ)
|
С (IV) H (I)
|
С (IV) H (I)
|
C (IV), H (I), O (II) |
хімічна формула |
Н2О | Н2О2 | CH4 | C3H8 | C2H5ОН |
Число рисок, що відходять від символу хімічного елемента в кулестрижневих моделях, і є його валентністю.
Вправа 3. Визначте валентність усіх елементів за графічними формулами, зображеними на малюнку 70. Складіть хімічні формули наведених сполук.
сполуки |
сульфур (IV) оксид |
хлор (ІІІ) флуорид |
гідроген пероксид |
амоніак |
сульфатна кислота |
етанол |
валентність елементів
|
S (IV) O (II)
|
C (III) F (I)
|
H (I) O (II)
|
N (III) H (I)
|
H (I) S (VI) O (II) |
C (IV) H (I) O (II) |
хімічні формули |
SO2 | CF3 | H2O2 | NH3 | H2SO4 | C2H5OH |
Число рисок, що відходять від символу хімічного елемента у графічних формулах і є його валентністю.
Вправа 4. Визначте валентності елементів у таких сполуках:
а) P2O5; Р2VО5II
б) H2S; H2ISII
в) SnCl4; SnIVCl4I
г) PH3; PIIIH3I
д) Mn2O7; Mn2VIIO7II
е) Na2O. Na2IOII
Вправа 5. За допомогою Періодичної системи визначте всі можливі валентності, які можуть виявляти елементи. В елементів зі змінною валентністю позначте вищу й нижчу валентності.
а) Кальцій; Ca — II
б) Сульфур; S — II (найнижча), IV, VI (найвища)
в) Бром; Br — I (найнижча), III, V, VII (найвища)
г) Фосфор; P — III(найнижча), V(найвища)
д) Аргентум; Ag — (I)
е) Бор. B — (III)
Вправа 6. Складіть формули сполук, утворених елементами:
а) H і Al (III); AlH3
б) C (IV) і S (II); CS2
в) Pb (IV) і O; PbO2
г) Br (I) і Zn (II); ZnBr2
д) C (IV) і F (I); CF4
е) O і Fe (II); FeO
є) Cl (IV) і O; ClO2
ж) Cu (I) і O; Cu2O
з) Cl (I) і Au (III). AuCl3
Вправа 7. За малюнком 60а, с. 71, визначте валентність атомів Силіцію й Оксигену у кварці. У кварці валентність атомів Силіцію (IV) й Оксигену (II).
Вправа 8. Складіть графічні формули сполук із такими формулами:
а) SO3 | б) SO2 | в) NO | г) H2S |
O=S=O ││ S |
O=S=O
|
N=O
|
H—S—H
|
Вправа 9. Ферум у сполуках з Оксигеном може виявляти валентність II і III. Складіть формули цих сполук і визначте, у якій з них уміст Феруму більший (за масовою часткою).
FeIIOII, Fe2III,O3II
Mr(FeO)=Ar(Fe)+Ar(O)=56+16= 72
Mr(Fe2O3)=2•Ar(Fe)+3•Ar(O)=2•56+3•16= 160
w1(Fe)=Ar(Fe)/Mr(FeО)=56/72=0,778, або 77,8%
w2(Fe)=2•Ar(Fe)/Mr(Fe2O3)=2•56/160=0,7, або 70%
70% <77,8%
Відповідь: масова частка Феруму більша у сполуці ферум (ІІ) оксид.