Завдання 1
Дай відповіді на запитання щодо навчання хімії та саморозвитку.
1) Чи є навчання хімії самоціллю? Це не самоціль, а інструмент для досягнення певної мети чи реалізації ідей. Наприклад, знання властивостей речовини є запорукою безпечного використання її в побуті, не завдаючи шкоди своєму організму. Без знання основ хімії та розуміння технологій не обійтися в житті!
2) Для чого потрібно аналізувати свій досвід? Аналіз свого досвіду дає змогу вивчити чинники, які вплинули на успіх або невдачу. Уміння здійснювати аналіз знадобляться в майбутній професії.
3) Чому в будь-якій справі важливо позитивно налаштувати себе? Щоб дивитися на помилки й невдачі як на можливість навчитися чогось нового.
4) Чому весь час потрібно прагнути постійного самовдосконалення? Чим більше людина знає, тим більший її потяг до подальшого пізнання. Потрібно навчатися і вдосконалювати свої навички.
Завдання 2
Опрацюй карту пам’яті до теми 1, розміщену на форзаці, і деталізуй її з огляду на здобуті знання і досвід.
Розрізняють чисті речовини й механічні суміші.
Способи розділення сумішей: відстоювання, центрифугування, дистилювання, випарювання, виморожування.
Завдання 3
Добери до малюнку 9.2 (1–2) відповідний термін (А–В).
1. — А мацерація; 2. — В анфлераж
Завдання 4
Прокоментуй поданий текст із погляду безпечного виконання лабораторних операцій. Вибери й назви предмети, описані в цитаті, із-поміж зображень сучасного лабораторного посуду та приладдя (мал.9.3). Плоскодонна колба, скляна лійка, ступка з товкачиком, піпетка, мензурки на підставці (штативі) для пробірок, хімічна склянка.
Завдання 5
Зобрази схематично в зошиті лабораторний пристрій чи пристрої, подібні до описаних у поданому нижче тексті. Укажи його призначення і складники пристрою, користуючись науковою термінологією. Дай відповіді на запитання після ознайомлення з текстом.
1) Описані в тексті пристрої зараз називаються дистилятор і ділильна лійка.
2) Які органи рослини переробляли в описаних у тексті пристроях? Квітка, листя, пагони, корінь.
3) У чому відмінність між квітковою водою й есенцією? Квіткова вода — це водний розчин, що має слабкий аромат, а есенція — це оліїста речовина, що має насичений аромат.
4) Яким способом розділяли дві рідини у флорентійській флязі? Після відстоювання суміш рідин розшарувалася, спочатку злили квіткову воду через нижню шийку, залишаючи на дні оліїсту речовину — есенцію.
5) Для чого персонаж дистилював складники рослин? Щоб отримати в якості дистилята відвар з трав.
6) Як можна підвищити ефективність дистиляційного апарата? Забезпечити рівномірне нагрівання, покращити охолодження конденсату.
7) Як можна використати квіткову воду й есенцію в повсякденному житті? Квіткову воду використовують в якості тоніка для обличчя або ароматизації приміщень. Есенцію використовують для виготовлення парфумів, косметики або під час аромотерапії.
Завдання 6
Запиши в зошиті назви приладдя, лабораторних і/або технологічних операцій, про які йдеться в поданих текстах.
а) виготовлення запашної помади.
1) На яких фізичних процесах ґрунтується виготовлення запашної помади з квітів і жиру? Екстрагування (мацерація), фільтрування, механічний віджим.
2) Як впливає кількість квітів у казані на духмяність виготовленої олії? Чим більше квітів, тим більше відходів йде на олію, а значить духмянішим стає аромат олії, бо більше запашних речовин екстрагують (витягують) із рослинної сировини.
3) Що відбувається із запашними речовинами квітів під час мацерації в олії? Запашні речовини квітів поступово розчиняються в олії.
Мацерація — технологія екстрагування (витягування) ароматів рослинними оліями, у яких можуть поступово розчинятися запашні (ефірні) речовини.
4) Як впливає температура на процеси мацерації та формування аромату запашної помади? Температура підвищує швидкість мацерації і прискорює виділення запашних речовин
б) виготовлення есенції.
1) На яких фізичних процесах ґрунтується описана технологія? Фільтрування, дистиляція.
2) Як можна поліпшити методи зберігання й паковання помади, щоб забезпечити тривале збереження аромату? Зберігати в прохолодному темному місці, використовувати герметичне пакування зі спеціальним покриттям.
3) Які економічні причини спонукали до перероблення запашної помади на есенцію? Економічна вигода пов'язана із більшим попитом на есенцію в порівнянні з помадою, концентрацією речовини в невеликому об'ємі, що полегшувало транспортування та вартістю продукту.
Есенція є концентрованою ароматичною речовиною, тому достатньо краплі, щоб відновити її аромат в повному обсязі.
4) Для чого надписували тару з помадою, зазначали якість і кількість продукції? Щоб ідентифікувати продукцію, гарантувати якість і вести облік.
5) Чому в Грассі запашні есенції коштували дешевше, ніж в інших містах, назви яких зазначено в тексті? У Грассі вироблялися есенції й, відповідно, були менші витрати на транспортування продукції. Могла бути конкуренція виробників, що здешевлювало продукцію.
в) виготовлення жасминової пасти.
1) Чим анфлераж подібний до мацерації, а чим вони різняться?
Подібність: є способами екстрагування (витягування) ароматів жирами.
Різняться: під час мацерації аромат витягують рослинними оліями, під час анфлеражу — тваринними жирами.
2) Як впливає температура на стійкість аромату? За високої температури зменшується запах, а за низької — зберігається стійкість аромату.
3) Як можна визначити пропорцію змішування жирів для виготовлення найліпшої помади? Експериментальним шляхом, беручи до уваги властивості жирів і ступінь насичення помади.
4) Якими мають бути властивості жиру, щоб його можна було використати для виготовлення запашної помади? Жир має бути найпридатнішим для роботи, без запаху, добре вбирати ароматичні речовини.
5) Які переваги й недоліки холодного анфлеражу порівняно з іншими способами виготовлення запашних есенцій?
Переваги: відтворення природного запаху рослин, що містять нестійкий аромат, який руйнується при нагріванні.
Недаліки: трудомісткий тривалий дороговартісний процес.
6) Чому в промисловості в 1930-х відмовилися від використання холодного анфлеражу, але досі практикують його в крафтових парфумернях? Промисловість перейшла на більш економічно вигідніші методи (дистиляцію та екстрагування розчинниками), а в крафтових парфумернях використовують холодний анфлераж для отримання продукції з природним запахом рослин, що містять нестійкий аромат, який теплота послабляє.
Завдання 7
Знайди в інтернеті за ключовими словами Tunisia, postage stamp, distillation, flowers світлини поштових марок Тунісу й порівняй конструкцію зображених на них пристроїв. Оформ наочно результат порівняння. Вислови припущення, чому померанець або бігарадію в Тунісі образно називають білим золотом. На світлинах старовинних марок зображені дистилятори різної конструкції, наприклад, з відкритим чаном для квітів або закритою камерою дистиляції. Помаранець або бігарадію (вічнозелену рослину роду цитрус), називають білим золотом через її цінність в парфумерній та косметичній промисловості завдяки екстрактів з неї, що широко використовуються.