Інші завдання дивись тут...

Вправа 1 Поясніть, як ви розумієте поняття «валентність елементів».

Валентність — це властивість атомів сполучатися з певним числом таких самих або інших атомів.

Вправа 2 Поясніть, як знайти максимальне значення валентності елемента, користуючись періодичною системою. Номер групи вказує на максимальну валентність (за винятком Нітрогену, Оксигену, Флуору та ін.), у якій розташований цей елемент.

Вправа 3 Визначте валентність елементів у сполуках, поданих формулами:

К₂^IO^II, Cu₂^IO^II, Cu^IIO^II, Fe^IIO^II, Fe₂^IIIO₃^II, Cr^IIO^II, Сґ₂^IIIO₃^II, Сr^VIO₃^II.

Пояснення.

Сполука К₂О. Значення валентності Оксигену ІІ. Обчислюємо валентність усіх атомів Оксигену (1•2=2) і ділимо валентність усіх атомів Оксигену на число атомів Калію (2:2=1). Валентність Калію — I

Сполука Cu₂О. Значення валентності Оксигену ІІ. Обчислюємо валентність усіх атомів Оксигену (1•2=2) і ділимо валентність усіх атомів Оксигену на число атомів Купруму (2:2=1). Валентність Купруму — I

Сполука CuО. Значення валентності Оксигену ІІ. Обчислюємо валентність усіх атомів Оксигену (1•2=2) і ділимо валентність усіх атомів Оксигену на число атомів Купруму (2:1=2). Валентність Купруму — IІ

Сполука FeО. Значення валентності Оксигену ІІ. Oбчислюємо валентність усіх атомів Оксигену (1•2=2) і ділимо валентність усіх атомів Оксигену на число атомів Феруму (2:1=2). Валентність Феруму — IІ

Сполука Fe₂O₃. Значення валентності Оксигену ІІ. Oбчислюємо валентність усіх атомів Оксигену (3•2=6) і ділимо валентність усіх атомів Оксигену на число атомів Феруму (6:2=3). Валентність Феруму — IІІ

Сполука CrО. Значення валентності Оксигену ІІ. Oбчислюємо валентність усіх атомів Оксигену (1•2=2) і ділимо валентність усіх атомів Оксигену на число атомів Хрому (2:1=2). Валентність Хрому — IІ

Сполука Cr₂O₃. Значення валентності Оксигену ІІ. Oбчислюємо валентність усіх атомів Оксигену (3•2=6) і ділимо валентність усіх атомів Оксигену на число атомів Хрому (6:2=3). Валентність Хрому — IІІ

Сполука CrО₃. Значення валентності Оксигену ІІ. Oбчислюємо валентність усіх атомів Оксигену (3•2=6) і ділимо валентність усіх атомів Оксигену на число атомів Хрому (6:1=6). Валентність Хрому — VI

Вправа 4 Визначте валентність елементів у сполуках, поданих формулами: 

а) С^IVO₂^II, С^IVН₄^I, С^IIО^II, Са₃^IIР₂^III;

Пояснення.

Сполука CО₂. Значення валентності Оксигену ІІ. Oбчислюємо валентність усіх атомів Оксигену (2•2=4) і ділимо валентність усіх атомів Оксигену на число атомів Карбону (4:1=4). Валентність Карбону — IV

Сполука CН₄. Значення валентності неметалічного елемента з Гідрогеном становить 8 мінус номер групи, у якій розташований елемент, тобто валентність Карбону ІV (8-4=4).

Сполука CО. Значення валентності Оксигену ІІ. Oбчислюємо валентність усіх атомів Оксигену (1•2=2) і ділимо валентність усіх атомів Оксигену на число атомів Карбону (2:1=2). Валентність Карбону — IІ

Сполука Cа₃Р₂. Значення валентності Кальцію ІІ. Oбчислюємо валентність усіх атомів Кальцію (3•2=6) і ділимо валентність усіх атомів Кальцію на число атомів Фосфоруу (6:2=3). Валентність Фосфору — IІІ

б) S^IVО₂^II, S^VIО₃^II, H₂^IS^II, Cu^IIS^II;

Пояснення.

Сполука SО₂. Значення валентності Оксигену ІІ. Oбчислюємо валентність усіх атомів Оксигену (2•2=4) і ділимо валентність усіх атомів Оксигену на число атомів Cульфуру (4:1=4). Валентність Cульфуру — IV

Сполука SO₃. Значення валентності Оксигену ІІ. Oбчислюємо валентність усіх атомів Оксигену (3•2=6) і ділимо валентність усіх атомів Оксигену на число атомів сульфуру (6:1=6). Валентність Сульфуру — VI

Сполука Н₂S. Значення валентності неметалічного елемента з Гідрогеном становить 8 мінус номер групи, у якій розташований елемент, тобто валентність Сульфуру ІІ (8-6=2).

Сполука CuS. Значення валентності неметалічного елемента S з металічним елементом Cu становить 8 мінус номер групи, у якій розташований елемент, тобто валентність Сульфуру ІІ (8-6=2). Обчислюємо валентність усіх атомів Сульфуру (1•2=2) і ділимо валентність усіх атомів Сульфуру на число атомів Купруму (2:1=2). Валентність Купруму — IІ

в) Р^VСl₅^I, С^IVCl₄^I, H^ICl^I, Мn₂^VIIO₇^II;

Пояснення.

Сполука PCl₅. Значення валентності Хлору (І). Обчислюємо валентність усіх атомів Хлору (1•5=5) і ділимо валентність усіх атомів Хлору на число атомів Фосфору (5:1=5). Валентність Фосфору — V

Сполука СCl₄. Значення валентності Хлору (І). Обчислюємо валентність усіх атомів Хлору (4•1=4) і ділимо валентність усіх атомів Хлору на число атомів Карбону (4:1=4). Валентність Карбону — ІV

Сполука НCl. Значення валентності неметалічного елемента з Гідрогеном становить 8 мінус номер групи, у якій розташований елемент, тобто валентність Хлору І (8-7=1).

Сполука Mn₂О₇. Oбчислюємо валентність усіх атомів Оксигену (7•2=14) і ділимо валентність усіх атомів Оксигену на число атомів Мангану (14:2=7). Валентність Мангану — VІІ

г) O^IIF₂^I, S^IVCl₄^I, Са^IIН₂^I, Mg₃^IIP₂^III.

Пояснення.

Сполука OF₂. Значення валентності Флуору (І). Обчислюємо валентність усіх атомів Флуору (2•1=2) і ділимо валентність усіх атомів Флуору на число атомів Оксигену (2:1=2). Валентність Оксигену — ІІ

Сполука SCl₄. Значення валентності Хлору (І). Обчислюємо валентність усіх атомів Хлору (4•1=4) і ділимо валентність усіх атомів Хлору на число атомів Сульфуру (4:1=4). Валентність Сульфуру — ІV

Сполука СаН₂. Значення валентності Кальцію ІІ. Oбчислюємо валентність усіх атомів Кальцію (1•2=2) і ділимо валентність усіх атомів Кальцію на число атомів Кальцію (2:2=1). Валентність Гідрогену — І

Сполука Mg₃Р₂. Значення валентності Магнію ІІ. Oбчислюємо валентність усіх атомів Магнію (3•2=6) і ділимо валентність усіх атомів Магнію на число атомів Фосфору (6:2=3). Валентність Фосфору — ІІІ

Вправа 5 Складіть формули сполук елементів третього періоду з Оксигеном (крім Аг).

Na₂O, MgO, Al₂O₃, SiO₂, P₂O₅, SO₃, Cl₂O₇

Пояснення.

Сполука Натрію з Оксигеном. Записуємо хімічні символи елементів і над ними валентність елементів: Na^IO^II. Найменше спільне кратне валентностей обох елементів дорівнює два (1•2=2) і це число ділимо на величину валентності кожного з елементів (2:1=2 i 2:2=1) — це індекси, які ставимо біля символу відповідного хімічного елемента (на письмі 1 не пишемо). Отже, формула Na₂O.

Сполука Магнію з Оксигеном. Записуємо хімічні символи елементів і над ними валентність елементів: Mg^IIO^II. Найменше спільне кратне валентностей обох елементів дорівнює два і це число ділимо на величину валентності кожного з елементів (2:2=1 i 2:2=1) — це індекси, які ставимо біля символу відповідного хімічного елемента (на письмі 1 не пишемо). Отже, формула MgO.

Сполука Алюмінію з Оксигеном. Записуємо хімічні символи елементів і над ними позначаємо валентність елементів: Al^IIIO^II. Найменше спільне кратне валентностей обох елементів дорівнює шість (3•2=6) і це число ділимо на величину валентності кожного з елементів (6:3=2 i 6:2=3) — це індекси, які ставимо біля символу відповідного хімічного елемента. Отже, формула Al₂O₃.

Сполука Силіцію з Оксигеном. Записуємо хімічні символи елементів і над ними позначаємо валентність елементів: Si^IVO^II. Найменше спільне кратне валентностей обох елементів дорівнює чотири і це число ділимо на величину валентності кожного з елементів (4:4=1 i 4:2=2) — це індекси, які ставимо біля символу відповідного хімічного елемента. Отже, формула SiO₂.

Сполука Фосфору з Оксигеном. Записуємо хімічні символи елементів і над ними позначаємо валентність елементів: Р^VO^II. Найменше спільне кратне валентностей обох елементів дорівнює десять (5•2=10) і це число ділимо на величину валентності кожного з елементів (10:5=2 i 10:2=5) — це індекси, які ставимо біля символу відповідного хімічного елемента. Отже, формула Р₂O₅.

Сполука Сульфуру з Оксигеном. Записуємо хімічні символи елементів і над ними позначаємо валентність елементів: S^VIO^II. Найменше спільне кратне валентностей обох елементів дорівнює шість і це число ділимо на величину валентності кожного з елементів (6:6=1 i 6:2=3) — це індекси, які ставимо біля символу відповідного хімічного елемента (на письмі 1 не пишемо). Отже, формула SO₃.

Сполука Хлору з Оксигеном. Записуємо хімічні символи елементів і над ними позначаємо валентність елементів: Cl^VIIO^II. Найменше спільне кратне валентностей обох елементів дорівнює чотирнадцять (7•2=14) і це число ділимо на величину валентності кожного з елементів (14:7=2 i 14:7=2) — це індекси, які ставимо біля символу відповідного хімічного елемента. Отже, формула Cl₂O₇.

Вправа 6 Визначте, у якому ряді формули сполук розташовані за зростанням валентності елементів: 

а) Сг^IIО, Мn^IVO2, К₂^IO;  (II, IV,I)

б) Si^IVO₂, Р₂^VО₅, S^VIO₃;  (IV, V, VI)

в) Fe₂^IIIO₃, N^IIO, Сl₂^VIIO₇.  (III, II, VII)

Відповідь: б)

Вправа 7 Визначте, у якому ряді формули сполук розташовані за зменшенням валентності елементів: 

а) Са^IIН₂, Р^IIIН₃, С^IVН₄;  (II, III, IV)

б) Р^IIIН₃, К^IН, Са^IIН₂;  (III, I, II)

в) Р^IIIН₃, H₂S^II, HCl^I.  (III, II, I) 

Відповідь: в)

Вправа 8 Оцініть значення використання поняття «валентність» у хімії.

Уміння складати формули за валентністю елементів і визначати валентність за формулою відкриває шлях до пізнання глибинних процесів природи, дає змогу виражати явища й процеси рівняннями реакцій.

Інші завдання дивись тут...