...

Інші завдання дивись тут ...

1. Слова «Під їхню музику я душею спочиваю» належать

А Льву Толстому

Б Олександрові Кошицю

В Іванові Айвазовському

Г Михайлові Стельмаху

2. До чумацьких належить пісня

А «Ой на горі да женці жнуть»

Б «Ой у степу криниченька»

В «Стоїть явір над водою...»

Г «Гомін, гомін по діброві»

3. Прочитайте уривок з пісні «Ой у степу криниченька».

Ой прилетіла сива зозуленька, 

Та все «ку-ку» та «ку-ку». — 

Ой подай, чумаче, та подай, голубе, 

Та хоч правую руку!

Епітет використано в рядку 

А першому      Б другому      В третьому        Г четвертому

4. Чим чумацькі пісні близькі до козацьких?

У чумацьких піснях чумаки теж їдуть далеко від дому, звучить туга за рідним краєм, нерідко чумаки умирали на чужині від труднощів та небезпек мандрівок.

5. Що таке пафос твору? Чи пафосними є чумацькі пісні? Відповідь обґрунтуйте.

Розквіт чумацтва в Україні припадає на XVIII — початок XIX ст., хоча воно відоме вже з XV ст. Чумаки торгували здебільшого сіллю та рибою, які привозили волами з берегів Азовського й Чорного морів та з Дону.

Пафос (з грецьк. почуття, пристрасть) — це натхнення, почуття ентузіазму, пристрасне переживання душевного піднесення, викликане певною ідеєю чи подією. Пафосна мова у творі — це мова, сповнена пристрасті, запальності, піднесення, особливого натхнення (ноти оптимізму, завзяття, душевного піднесення - це ознаки пафосу).

На мою думку, чумацькі пісні сповнені смутку та переживань за долю чумаків

6. Про що розповідають чумацькі пісні? Як перегукуються ці пісні з репродукцією картини І. Айвазовського «Чумаки на відпочинку»? 

Чумацькі пісні розповідають про життя чумаків в дорозі, напади грабіжників, розлуку з родиною, про причини, які змушували селян поневірятися, що не завжди справджувались надії чумака, бувало він повертався з далекого краю лише з батіжком у руках, а то й не повертався взагалі. Ці пісні тісно перегукуються із картиною І.Айвазовського. Адже на картині ми бачимо, що чумаки відпочивають серед степу в долині, чорні хмари закрили небо, а  прихистком від грози для них стають не рідні домівки, а вози.

7. З якого куплету настрій у пісні «Ой у степу криниченька» різко змінюється? Чому?

Настрій у пісні змінюється з четвертого куплету, бо на чужині «умер чумаченько» .

8. Знайдіть і назвіть образи пісні «Ой у степу криниченька»? 

Сива зозуленька, голуб, зелений байрак, сира земля.

9. Що символізує зозуля в народній творчості? Чи має образ зозулі таке саме символічне значення в пісні «Ой у степу криниченка»? Обґрунтуйте свою думку.

ЗОЗУЛЯ – символ суму і вдівства, весни і, водночас, нещастя, туги за рідним краєм... Вона була і оракулом - провісницею важливих подій, долі, часто її слухали і рахували, скільки їм залишилось жити. Образ зозулі в пісні теж має символічне значення 

10. Яка із соціально-побутових пісень вам найбільше сподобалася? Чим саме?

Найбільше сподобалась пісня «Ой на горі да женці жнуть». Вона сповнена оптимізму, радістю та гордістю за своїх героїв, нагадує нащадкам про славних козаків.

11. Навчіться виразно за ролями читати пісню «Ой у степу криниченька».  

ОЙ У СТЕПУ КРИНИЧЕНЬКА

Ой у степу криниченька, 

З неї вода протікає. (2) 

Гей, там чумак сиві воли пасе 

Та з криниці напуває.

Воли ревуть, води не п'ють, 

Бо в Крим доріженьку чують. (2) 

Ой Бог знає, та Бог і відає, 

Де чумаченьки ночують.

Ой ночують чумаченьки 

В чистім степу при долині, (2) 

Розпустили сірі воли пасти 

При зеленій муравині (густа молода трава).

Умер, умер чумаченько 

Та в неділеньку вранці, (2) 

Поховали того чумаченька 

У зеленому байраці (ліс у долині; порослий чагарником, лісом яр).

12. Поміркуйте над таким запитанням: «Чому всі народи світу, зокрема й українці, бережуть свої пісні, передаючи їх із покоління в покоління?» Висловте свої думки письмово (4-5 речень).

Пісня супроводжує українця від колиски до могили, бо не було значної події в житті народу, нема такого людського почуття, яке б не озвалося в українській пісні чи ніжністю струни, чи рокотанням грому. Український народ створив так багато пісень, що, якби кожного дня вивчати одну нову пісню, на вивчення всіх не вистачило б людського життя (Михайло Стельмах).

13. Визначити й виписати в зошит художні засоби з прочитаних суспільно-побутових пісень (по 2-3 приклади):

• епітети: козак молоденький, оріхове сіделечко, кінь вороненький, рідну Україну, високу могилу, червону калину, дрібні дощі; в чистім полі; сиві воли; в чистім степу; зеленій муравині; у зеленому байраці; сива зозуленька; правую руку; сирої землі.

• персоніфікації: пташки приносити вісті; туман поле покриває; тебе води втоплять; тебе огні спалять, густі терні розчешуть.

• порівняння: «Мені з жінкою не возиться; А тютюн да люлька Козаку в дорозі Знадобиться!»; «Змиють, мати, дрібні дощі, А розчешуть густі терни». 

• пестливі слова: кониченько; пригодонька; явороньку; козаченьку; серденько; вороненький; молоденький; калиноньку; додомоньку; головоньку; постеленьку; травиченька; криниченька; доріженьку; чумаченьки; в неділеньку; зозуленька.

• повтори: «Під ним кониченько, Під ним вороненький...» ; «Да викрешем огню, Да потягнем люльки»; «Не рад явір хилитися, вода корінь миє! Не рад козак журитися, так серденько ниє!»; «Звелів собі насипати високу могилу, Звелів собі посадити червону калину»; «Будуть пташки прилітати, калиноньку їсти, Будуть мені приносити з України вісті»; «Нехай тебе турки уб’ють, Нехай тебе огні спалять, Нехай тебе звірі з’їдять, Нехай тебе води втоплять»; «Вони мене не займають, Вони мені коня дадуть»; «Мене, мати, огні знають, — Як я іду — потухають; Мене, мати, звірі знають, — Як я іду — утікають; Мене, мати, води знають, — Як я іду — то втихають»; «З неї вода протікає, з неї вода протікає»; .

 Інші завдання дивись тут ...

 

...