Серія "Вчимось разом" до підручника "Українська література 7 клас Авраменко О.М."
1. Події в баладі «Тополя» розгортаються в такій послідовності: Г наполягання матері одружити доньку із старим — дівчина у ворожки — умивання біля криниці, поки півні не співали, — перетворення дівчини на тополю
2. Метаморфозою в баладі «Тополя» є В перетворення дівчини на тополю.
3. У першому реченні балади «Тополя» використано В речитатив.
4. Мене найбільше вразив епізод, де дівчина, розлучена з коханим, не знайшла порозуміння з рідною матір'ю, котра по-своєму бачила гарну долю для дочки.
5. Казкові події в баладі «Тополя»: тричі дівчині треба було пити зілля; зілля діяло вночі, до третіх півнів; дівчина перетворилась на тополю.
6. Ознаки романтичного пейзажу: наділення природних явищ людськими рисами (вітер виє, гуляє по полю); через природу передана дівоча краса («Стан високий, лист широкий, … викохав тонку, гнучку»), символізм в показі одинокості («Кругом ні билини. Одна, одна, як сирота»), пам'ять про трагічне кохання («Чабан вранці з сопілкою Сяде на могилі»), щасливий час кохання («З милим під вербою», «Защебече соловейко В лузі на калині»), гіркоти розлуки («Не щебече соловейко В лузі над водою», «Без милого сонце світить — Як ворог сміється», «Сохне вона, як квіточка»), таємничості («Що б там не кричало»), надії, світла в темряві («як стане Місяць серед неба»), несправдженого сподівання («серед степу Тупне кінь ногою», «До схід сонця, ранісінько, Щоб ніхто не бачив»), вірності («Плавай, плавай, лебедонько! По синьому морю»).
7. Реальне та фантастичне в баладі «Тополя»
|
Реальне |
Фантастично-казкове |
|
Розлука з коханим, намір матері видати дочку за багатого, переживання дівчини, звернення до ворожки |
Тричі дівчині треба було пити зілля; за допомогою зілля могла б викликати коханого; зілля діяло вночі, до третіх півнів; бігти треба було не оглядаючись; дівчина перетворилась на тополю. |
Поєднання реального й фантастичного властиве також таким літературним жанрам: міфам, казкам, легендам, частково переказам.
8. Фольклорні мовні ознаки балади «Тополя»: використання образів-символів; прийом метаморфози відомої народної пісні; звертання до давніх традицій; наявність художній засобів, властивих народним пісням.
|
Спільне |
Балада «Тополя» Т. Шевченка |
Балада «Вільшаний король» Й. В. Ґете |
|
Багато художніх засобів |
метафори, оклики, епітети, метаморфоза, повтори, риторичні структури, пестливі слова тощо |
метафори, оклики, епітети тощо |
|
Використання фольклорних мотивів |
народної пісні «Ой чиє ж то жито, чиї ж то покоси…» («Мала мати сина, восени женила…») |
народної легенди про Вільшаного короля |
|
Наявність образів-символів |
Вітер, поле, билина, тополя, море, дорога, могила, верба, соловейко, калина, долина, голубка, голубка та голуб, вода, треті півні, зілля, місяць, рушник, лебедонька, могила, криниця, вода, сльози, пісня |
вільшаний король, королівни вільшані, злото, смертельні обійми |
|
Глибока емоційність в діалогах |
діалог матері з дочкою, дівчини з ворожкою |
діалог сина з батьком |
|
Наявність трагічного сюжету |
згорьована від розлуки з коханим дівчина звертається за допомогою до ворожки, через що стає тополею |
уночі повертаючись додому з татом, незахищена мала дитина гине від переляку |
|
Фантастично-казкові елементи |
трикратність вживання зілля, за допомогою зілля можна викликати коханого, приймати зілля повинна вночі до третіх півнів, бігти, не оглядаючись, перетворення дівчини на тополю, ворожіння. |
примарний вільшаний король промовляє до дитини, бере в свої смертельні обійми |
9. Героїня балади мала випити зілля тричі, що символізує трикратність повторів, властиву казкам.
10 – 11. Аналіз балади T. Шевченка «Тополя», мотиви балади.
12. Поділивши текст балади «Тополя» на частини за змістом, дібрали до кожної з них заголовок.
План.
1. «Вітер… гне тополю».
2. «Полюбила чорнобрива козака».
3. «Чуло серце недоленьку, сказати не вміло»
4. «Без милого скрізь могила... »
5. «Мати … за багатого тихенько єднала»
6. «Чорнобрива… пішла вночі до ворожки»
7. «Твою долю… позаторік знала»
8. «Ось на тобі сього… зілля»
9. «Взяла зілля, поклонилась»
10. «Чорнобрива… тополею стала»
11. «Гне тополю … до самого долу»
13.1. Значення символів соловей, тополя, вітер у баладі Т. Шевченка «Тополя».
|
Символ |
Значення |
Значення в баладі T. Шевченка «Тополя». |
|
Вітер |
«Вісник», «доля, обставини життя», «руйнівні зміни», «напрям перемін» |
«Доля, життєві обставини» |
|
Соловей |
«талант», «співець добра» |
«співець добра» |
|
Тополя |
«дівоча краса», «дівоча самотність», «дівочі страждання через розлуку» |
«дівочі страждання через розлуку» |
13.2. Малюнок епізоду, який вас найбільше вразив у баладі Т Шевченка «Тополя». Підпис «І на диво серед поля тополею стала». На передньому плані серед скошеного поля висока тонка тополя в зеленому листі з дівочим вінком на гіллі. Угорі до ясного неба піднімається гарна молода дівчина у білому одязі з похиленим сумним обличчям. А на задньому плані над полем уже зависають чорні хмари.