Інші завдання дивись тут ...

Серія "Вчимось разом" до підручника "Українська література 7 клас Авраменко О.М."

1. Татарського ватажка Мустафу-агу спіймав Б Семен Непорадний

2. Як орієнтуватися за зорями, Павлусь дізнався від В діда

3. Події в перших п'яти частинах повісті розгортаються в такій послі­довності Г напад татар на Спасівку — знайомство Павлуся із Семеном Непорадним — бій козаків із татарами біля Самари — зустріч Павлуся з татом

4. На прикладі четвертої та п'ятої частин твору А. Чайковського «За сестрою» доведемо, що це епічний твір: автор у описово-розповідній формі змальовує події (битву козаків з татарами, поховання полеглих козаків, втечу бранців, зустріч синів з батьком тощо), людей (брати Павло та Петро, їхній батько Степан; козаки Семен Недоля та дід Панас, ватажок Остап Тріска, сотник Андрій Недоля; татарин Мустафа-ага тощо) та їхні вчинки (козак Семен Непорадний арканить важного татарина Мустафу-агу, готовність до самопожертви козаків та їхнього ватажка Остапа Тріски, утеча з полону бранця Степана Судака та його зустріч зі синами Петром і Павлом, непохитне рішення Павлуся визволити сестру-бранку Ганнусю тощо). Події відбулися в минулому і мають зовнішнє відношення до автора через оповідний характер зображеного. 

5. Теплота родинних стосунків братів Судаків проявляється у час їхньої зустрічі в степу.

Петрові не терпиться дізнатися про Спасівку в поки що незнайомця, котрий дібрався до козаків («Ти, хлопче, із Спасівки? Чи знаєш ти Судаків у Спасівці?..»); впізнавши брата, радіє зустрічі («Братіку мій рідний…»); хвилюється за недосвідченого Павлуся перед боєм (Ти, братчику, вважай, щоб де в купу не попав.  Держися  сотника,  або діда Панаса», «Держи добре коня...»), перевіряє його готовність («Пожди, я тобі стремена до ноги приладжу»); на правах старшого благословить перед боєм («Петро осідлав  татарського  коня,  на  якім  Павлусь  утік,  прикоротив стремена і, поцілувавши брата, посадив на коня»); усвідомлює їхню подальшу долю («Хлопцеві саме тепер  треба  опіки,  а  йому  честь  козацька  не  дозволяє лишитись позаду та й пильнувати брата»), завжди поділиться з дорогим братом («Він узяв  бублика  й  розділив надвоє»), переживає за брата («Держачи отак бублика в руках, обидва брати обнялись»).

Павлусь перед боєм дає братові символічний мамин оберіг («Ще вчора мама бублики з медом пекла. Я заховав у кишені та з цим і втік; на тобі, Петре, це мама пекла»), братів охоплює хвилювання один за одного («Держачи отак бублика в руках, обидва брати обнялись»).

Кого з рідних згадали хлопці перед боєм? Перед боєм Павлусь згадав дідусеві розповіді про запеклі зустрічі козаків з татарами («він  сьогодні побачить те, про що від дідуся стільки наслухався»), а мамин бублик, що визвав сльози від трагічних подій, стає символічним оберегом для братів («ти, Петре, лишишся при мені між посильними козаками, хлопець теж...»).

6. Козаки по-різному ставилися до своїх померлих товаришів та до татар, бо ненавиділи ворогів за ті страждання, що несли на їхню землю («то були страшні  часи татарських набігів на Україну»).

• Козаків ховали за козацьким звичаєм у високій братській могилі-кургані («Вони помолились і взялися хоронити побитих товаришів. Яма вже відучора була готова. Позносили козацькі трупи і повкладали рядком. Кожен прощався з товаришем. Один козак прочитав над трупами молитву і тепер почали складати їх на дно ями так обережно, як мати вкладає  скупану дитину в колиску. Голови покривали червоною китайкою. Біля кожного поклали його зброю, перехрестили і почали  мовчки  засипати  землю.  Кожний  козак вкинув бодай грудку землі. Тепер стали засипати землею, обкопуючи її довкруги,  поки не висипали чималої могили).

• Натомість татар не хоронили, а залишали на полі битви для розшматування дикими тваринами («Татар ніхто не хоронив, їх трупи залишили вовкам і гайворонам на жир»).

7. Остап Тріска в останньому своєму бою справив героїчне враження: захоплює читача своєю відвагою та безстрашністю, відданістю козацькому обов’язку захищати рідну землю та готовністю до самопожертви («Тріска ввихався, врубаючи поганців. Але й татари роз'їлися, як оси…», «Татар було чи не триста, козаків сорок. Вони готовились вже на певну смерть, і кожен молився Богові в передсмертній годині», «Він поляг перший… здержав  на  собі  цілу татарську навалу»). На мою думку, таких людей називають патріотами.

8.

Зміна настрою Мустафи-аги характеризує його як людину, котра зазвичай боїться смерті та  використовує своє привілейоване становище серед татар («цей татарин для нас важніший, як сьогоднішня перемога…. Полковник наказав мені дістати якогось визначного татарина.  Від нього гадає полковник дізнатися дещо про наміри орди...»).

9. Поривання Павлуся виручити з неволі Ганнусю не є силь­ніші від братових чи батькових. Просто юний Павлусь менш досвідчений, більш ризикований, безпечніший, надіється на удачу.

10. Репліка, якою відреагував на зникнення Павлуся Андрій Недоля: «Як хлопець з цього вийде цілий, то знайте, що з нього кошовий буде...». На мою думку, ця репліка є намаганням підтримати й заспокоїти Степана з Петром, бо бувалі козаки не могли навіть сподіватися, що така неймовірна витівка могла би мати щасливий кінець.

11. Кульмінаційні моменти четвертої та п'ятої частин повісті в композиції для стислого переказу. Кульмінація як сюжетний елемент художнього твору — це момент найвищого піднесення, напруження, розвитку кон­флікту, вирішального зіткнення характерів (у ІV частині – запекла битва козаків з татарами; у V частині – серед визволених бранців нема Ганнусі).

12. Складний план до повісті «За сестрою» На мою думку, цікавими для читачів може бути багато сцен, наприклад, запеклий нерівний бій між козаками і татарами (захоплення патріотизмом козаків), втеча Степана Судака та інших бранців від татар (показані страшні картини переміщення бранців до татаро-турецької неволі), похорон козаків (відображений козацький звичай прощання з полеглими побратимами).

13.1. Незрозумілі слова з повісті за кожною частиною:

1) акафіст (християнська молитовно-хвалебна пісня), лилик (кажан), довбня (дерев'яний молот), боз (бузок), тяла (кусала).

2) оболонь, оболоння (заплавні луки), шкапові (пошитті з кінської шкіри), боклаг (металева сплюснута по боках пляшка, яку носять при поясі у походах), тубка (м'яка металева трубка для зберігання речовин), вихоть (жмут соломи, сіна), вуглик (уламок деревного вугілля), леговище (вбоге житло або постеля людини), отрясення (струшування), штудерно (хитро), червінці і таляри (гроші), росохаті (розгалуженні), характерник (чаклун), жижки (сухожилля на колінах), халява (верхня трубчаста частина чобота), козарлюга (збільшене до козак).

3) ясир (бранці татаро-турецьких завойовників), крамар (купець), кіш (тимчасова укріплена стоянка кочівників).

4) обганялися (захищатися), арби (вози), шатро (конусоподібний намет з тканини), плян (план), свиставки (свистки), хосен (користь), воловодитись (возитися з ким-небудь), джавр (жайворонок), посхапувались (посхоплювались), китайка (шовкова, або бавовняня цупка тканина).

5) вполудне (опівдні), пістоль (пістолет).

6) підтюпцем (труськом про коней), балка (яр з розлогими схилами), постоли (м'яке селянське взуття зі шматка шкіри без пришивної підошви, яке прив’язували до ніг мотузками), харциз (розбійник, грабіжник), потурнак (потуречений чоловік), душогуб (злочинець).

7) мослем (мусульманин), везир (візир – вищий урядовий чиновник у східних країнах), падишах (монарх турецький), обусурманитися (прийняти магометанську віру), улус (татарське село), ефенді (титул в Османській імперії, тобто пан, володар, начальник), чорномази (негри), рундук дому (ґанок), горниця (гарно прибрана кімната), поміст (підвищена площадка), челядна (приміщення для слуг, наймитів), каймак (вершки, сир), кумис (горілку з кобилячого молока), уздениця (уздечка), недоліток (підліток), мулла (служитель релігійного культу в мусульман).

8) дворище (двір), череп'я (черепки, черепиця), Салем алейкум (привітання Мир вам), баша (титул найвищих урядовців у Туреччині), гінець (посильний з дорученням), окуп (викуп).    

9) почет (особи з найближчого оточення володаря).

13.2. Коротке висловлення «У четвертій     (п'ятій) частині повісті мене найбільше вразило...».

13.3. Аналіз героїко-романтичної повісті «За сестрою» Чайковського (тема, головна думка, композиція, цитатна характеристика персонажів)

13.4. Прислів'я в повісті: «мовчи язичку, їстимеш кашу (паляничку)», «не скачи в воду, як не знаєш броду», «де дві газдині, там хата неметена».

Інші завдання дивись тут ...