Інші завдання дивись тут ...

1. Рядки – думки «..посланцям нічого боятися, …козаки вшанують звичаї міжна­родні й не торкнуть їх. Та він боявся харцизяк або татар-ногайців…» належать Г Девлет-Гірею.

 

2. Послідовність розгортання подій у повісті за географіч­ними назвами  Г Спасівка — Самара — Коджамбак — Бахчисарай

 

3. Відповідність між подіями та їх часовою послідовністю.

1 – В «Павлусь не пам'ятав, чи йому що так смакувало, як ця риба. Тепер помо­лився, укрився кожухом і заснув без­журно».

2 – Б «Харциз був дуже задоволений. Добув без труда коня, сідло з червінцями та й за хлопця гроші взяв».

3 – А «Павлусь мало що очей не видивив, так шукав між юрбою дорогу сестричку Її не було видно. Вона сиділа на возі в товаристві якоїсь татарської жінки»

4 – «Г Девлет-Гірей велів написати грамоту й послав гінця в Коджамбак».

 

4. Епізод, у якому йдеться про Павлусеву ночівлю в степу біля річки можна назвати романтичним. Він викликає захоплення героїзмом героя. Павлусь не побоявся один мандрувати серед степу в пошуках сестри, коли довкола шастали гадюки, кусали комахи. Хлопцеві доводилось терпіти втому та голод, спати на сирій землі. Щоб не позбутися швидко всіх своїх припасів, самому треба добувати їжу, уміти розпалити вогнище. Павлусь не забував про коня, щоб той поїв, попив та відпочив. Хлопець, проявляючи свої найкращі риси, перебував у надзвичайних умовах: нелегко було одному в степу в ті тривожні часи. Я б назвав цей уривок романтичним.

 

5. Татари оглядали Павлуся перед тим, як купити його в харцизи, а ця поведінка їх характе­ризує такими, що до людей відносяться як до товару, щоб вигідніше продати, або мати здорових наймитів.  

«Його взяли татари з коня і стали оглядати. Мацали  за руки й ноги, повертали його головою і дивились в зуби, достоту  так,  як  роблять купці із  скотом  на  базарі».

 

6. Проявилася Павлусева гідність під час спілкування із Сулеймановим сином Мустафою й потім, коли відбував покарання, у тому, що хлопець не намагається бути улесливим, зректися віри заради того, щоб краще жити. Адже бути свобідним та краще жити, означало, обусурманившись, бути наглядачем над невільниками з рідної землі або стати яничаром.

 

7. Девлет-Гірей словесно ви­являє повагу до лицарської вдачі козаків, що характери­зує його як далекоглядного володаря свого народу. На мою думку, він усвідомлює, що не можна недооцінювати супротивника.

 

8. Девлет-Гірей був спокійний за своє посольство в козацькому краю, бо «знав, що посольству нічого  боятися козаків, що вони вшанують міжнародні звичаї і не торкнуть  посольства». На Січі панував державний устрій, а він передбачає дотримання міжнародних звичаїв.

 

9. Три останні речення повісті вказують на те, що Павлусеві стало соромно від своїх думок щодо помсти татарам«Павлусеві потекли сльози з очей. Він забув про всі злидні, про всю злість до татар. Простив їм усе відразу... ».

На мою думку, перше речення вказує на сльози радості від того, що вдалося повернути сестру Ганнусю. Адже перенесені страждання збільшували ненависть, намагалися вбити його жевріючу надію... Але навіть серед поганців зустрічаються справедливі та добрі люди, а Павлусеві пощастило, що зустрів таких на чужині.

 

10. Повість Андрія Чайковського «За сестрою» навчає любити свою родину, рідний край, бути благородним, цілеспрямованим, активним, не втрачати надію та віру, не падати духом, а шукати вихід з різних ситуацій тощо.

 

11. Слова, що позначають реалії татарського життя: одяг, імена, чини, побутові речі тощо: червінці і таляри (гроші), ясир (бранці татаро-турецьких завойовників), крамар (купець), кіш (тимчасова укріплена стоянка кочівників), арби (вози), шатро (конусоподібний намет з тканини), джавр (жайворонок), потурнак (потуречений чоловік), мослем (мусульманин), везир (візир – вищий урядовий чиновник у східних країнах), падишах (монарх турецький), обусурманитися (прийняти магометанську віру), улус (татарське село), ефенді (титул в Османській імперії, тобто пан, володар, начальник), рундук дому (ґанок), горниця (гарно прибрана кімната), поміст (підвищена площадка), челядна (приміщення для слуг, наймитів), каймак (вершки, сир), кумис (горілка з кобилячого молока), мулла (служитель релігійного культу в мусульман), дворище (двір), баша (титул найвищих урядовців у Туреччині), окуп (викуп), почет (особи з найближчого оточення володаря).

На мою думку, такі слова використовує автор, щоб реалістично відобразити епоху, про яку йдеться, а читач міг глибше відчути життя невільників на чужині.

 

12. Павлусь обманув Девлет-Гірея, аби той наказав розшу­кати його сестру. Поміркувати, чи бувають ситуації в житті, коли обман можна виправдати. На мою думку, обман Павлуся перестав бути таким, коли хлопець добровільно признався про вчинене. Обманювати не можна, до того ж він може бути викритий. Тільки у випадку, коли служить для доброї справи, його можна оправдати. Адже тоді не буде соромно добровільно признатись про свій обман.

 

13.1. Підготуватися до виразного читання діалогу наприкінці останньої частини повісті.

 

13.2. Маршрут Павлусевих пригод на карті України, орієнтуючись на згадані у творі географічні назви.

 

13.5. Образні порівняння у повісті («татарин, як спутаний кінь або свиня, що добре наїсться», «лізе, як рак», «згуртувались, як вівці над сіном, та й про світ забули», «держав, як теля на мотузку», «возитися, мов циганові з ведмедем», «світили очі, мов у вовкулаки», «злющий …,  як  пес», «почервонів увесь, як буряк», «безпечний, як у Бога за пазухою», «підкрадався, як кіт», «важкий сон, наче б зачадів», «ніж заблищав на сонці, як срібло», «бігали руки, як у ткача») та інші вислови («хоч би й завтра, не втече», «його язик може нам придатися», «припечемо п'яти, так. скаже, усе виспіває», «мотав усе на вус», «ні чичирк», «зловиш ти його, ти йому пан, зловить він тебе, то в ясир пожене», «як треба, то й з чортом покумайся», «підеш  за  твого  дядечка  в  пекло», «на базарі його не продаси, бо ми людьми не торгуємо», «в них блисла надія», «бачили табор, як на долоні», «затяв зуби», «весело стало на душі», «не будь надто цікавий, а то в пекло  попадеш», «продав ти мене, Юдо», «такі  то й ви, …що з злодіями крамарюєте», «виб'ють  так, що душа вилазить», «мені опісля в пеклі горіти», «загострий язик», «казала моя покійна бабуся, царство їй  небесне».

Інші завдання дивись тут ...