Серія "Вчимось разом" до підручника "Українська література 7 клас Авраменко О.М."
1. Люба вирішила перед селом іти пішки, тому що Г хтось із дітвори побачить і почне її з Михайликом дражнити.
2. На момент знайомства з учителькою Михайлик не вмів Б множити числа.
3. У Михайликовому рецепті приготування чорнила («нарвати ягід бузини, надерти дубової кори, а потім зварити їх з іржею, щоб назавтра було те чорнило, яким писали тоді») не було Г олії.
4. Описи природи в розділі восьмому тісно переплітаються з душевним станом Михайлика:
«Сиплеться, осипається листя, гнуться, горбляться берези, плаче і посміхається крізь сльози осінь і натрушує журбу на мою наболілу душу». «Навіть ліси тепер втратили свою принаду, наче хтось вибрав із них привабливість і таємничу красу». «Тепер черешня накинула на свої плечі багряну хустку й, здавалося, теж хотіла зрушити з місця й піти кудись, у свою дорогу». «На кисличці ми побачили осиротіле гніздечко, дно якого було підбите шерстю, а під кисличкою борсук залишив свіжі сліди». «Під нами прокидався туман, а над нами падало й падало листя — золоті сльози осіннього лісу».
Михайлик спочатку байдуже погодився на пропозицію Люби навідатись у їхню загороду: «Там тобі чогось треба? Можна і заглянути». «Просто подивимось на борсучу нору, віднірки, на гніздо трясогузки, на джерело» - переконувала його дівчина. На природі за душевною розмовою та серед краси швидко злетів час до «надвечір'я», а Михайлик на мить забув про своє горе – смерть дідуся Дем'яна та бабусі.
5. У восьмому розділі повісті вразили багато моментів, одні з яких сумні, а інші – радісні. З сумом читав рядки про горе хлопчика, про те, що погодні умови при відсутності взуття ставали перепоною для відвідування школи. Радісно було дізнатися, що здібний Михайлик самотужки навчився читати, рахувати; батько твердо вирішив продовжувати навчання сина; поки в Михайлика не було власних чобіт, носив його до школи на своїх руках, а на ярмарці купив синові чоботи, щоб ніщо не заважало здобувати знання.
6. На жаль, не кожна людина вміє співчувати й радіти за когось. Яскравим прикладом цього служить, наприклад, заможний дукач, котрий пожалів скибку хліба для голодних людей з Херсонщини, також Юхрим Бабенко, котрий не хотів безкорисливо дати Михайликові книжку для читання.
7. Тривалий час Михайлик не мав чобіт, не було вдома батька, тому погодні умови ставали перепоною для відвідування школи. Ця проблема не є актуальною для сучасних учнів. Нині типовими причинами невисокої успішності деяких школярів стає те, що вони не виконують домашні завдання, неуважні на уроці, не хочуть читати книжки.
8. Композиційна будова восьмого розділу повісті:
Експозиція: сум Михайлика за дідусем та бабусею.
Зав’язка: зустріч хлопчика з Любою та повернення батька.
Розвиток дії: тверде рішення батька продовжити синове навчання у школі.
Кульмінація: здібного хлопця приймають у другий клас.
Розв’язка: взимку батько носить на руках безчобітного сина до школи, на ярмарку батько купує синові чоботи, справджуються дідові слова про майбутнє хлопця.
9. Такими переконливими словами батько Михайлика відповів дружині на хвилювання щодо чобіт, без яких у холод не підеш до школи: «сніг не сніг, а вчитися треба».
10. До М. Стельмаха «трепетно наближаються найдорожчі дні дитинства», коли в художніх творах він натрапляв на слово кирея, бо у цей суконний одяг загортав батько малого Михайлика та ніс до школи в негоду, доки не купив синові чобіт. «Отак перші дні зими тато заносив мене у школу, а після уроків знову загортав у кирею і ніс додому».
Чи маєте ви речі (одяг, старі іграшки, інші предмети), які не викидаєте, бо вони нагадують про якусь важливу історію чи подію або від них виникають певні асоціації? Улюблена ялинкова прикраса моєї родини.
11.1. Слова діда Дем'яна «будеш іти межи люди й вибивати іскри», на мою думку, означають заклик вивчитися та ділитися знаннями з іншими, віру діда в щасливе майбутнє внука. «І книжку тобі купимо, і чорнила з бузини зробимо, і на крамну сорочечку розстараємось. А потім, гляди, на чобітки розживемося, підіб'єм їх підковами, будеш іти межи люди і вибивати іскри…».
12. План восьмого розділу повісті.
13. Незрозумілі слова з дев'ятого розділу повісті: отряха (бешкетник, розбишака), лицедійство (вистава), реквізит (сукупність предметів для вистави або кінозйомки), реквізиція (примусове вилучення майна у власника), пашня (зерно), клуня (будинок для зберігання снопів, сіна; стодола), бовтун (зіпсоване засиджене пташине яйце), пофортунить (пощастить), осьдечки (тут), дивоглядія (диво), осередок (місце зосередження чогось), куль (обмолочений і обтрушений від уламків сніп жита або пшениці, що використовується для покрівлі), вклякав (падав на коліна), контрмарка (талон або записка для безоплатного відвідування), суфлер (працівник театру, що під час репетиції та вистави підказує акторам текст ролі), драматург (письменник, який створює драматичні твори), віжки (мотузок до вуздечки, яким правлять кііньми), пачіски (рештки, відходи при чесанні , переробки вовни, льону), карук (вид столярного клею), елементи (про людину з негативними рисами).