ПРОЛІСОК
|
— Проліску, проліску, де ти узявся? — З-під снігу.
— Нащо так рано на світ показався? — Дітям на втіху. |
— Проліску, проліску, холод надворі. — Не горе.
— Вітер холодний гілля нагина. — Я не боюся, бо завтра весна. |
Тема: поетичний діалог з проліском.
Головна думка: «завтра весна».
Мета: проліски – вісники весни.
Рід літератури: лірика.
Жанр: вірш.
Художні засоби
Епітети: «вітер холодний».
Метафора: «на світ показався».
Риторичні запитання: «Проліску, проліску, де ти узявся?», «Нащо так рано на світ показався?».
Риторичне звертання: «Проліску, проліску,…».
Повтори: «проліску, проліску».
Кількість строф: чотири.
Вид строфи: двовірш.
Віршовий розмір: тристопний дактиль.
|
ві |
тер |
хо |
ло |
дний |
гі |
лля |
на |
ги |
на |
|
я |
не |
бо |
ю |
ся |
бо |
зав |
тра |
ве |
сна |
/_UU/_UU/_UU/_
/_UU/_UU/_UU/_
Римування: суміжне (АА).
Точні рими: узявся – показався, нагина – весна.
Поетичний діалог з найвідомішим першоцвітом – проліском.
Серед снігу на проталинах на потіху дітям з-під землі пробиваються проліски. Ці квіти можна назвати ніжними, тендітними, стрункими, бо такими вони сприймаються на вигляд з тонким стеблом, довгим листям, невеликими квітками. А сміливими також можна назвати, бо як усі першоцвіти одними із перших пробиваються з-під землі на проталинах серед снігу, не бояться ні вітру, ні холоду. Розмовляти з проліском могла земля, яку рано навесні рослина пробуджує від зимового сну. Серед рослин проліски зазвичай називають вісниками весни.