Інші завдання дивись тут...

Контрольні запитання

1. Опишіть наукове значення Періодичного закону. Періодичний закон — фундаментальний закон природи, що дозволяє пояснити й передбачити властивості хімічних елементів та утворених ними сполук.

Чому спроби класифікації хімічних елементів, зроблені до Менделєєва, не можна вважати фундаментальними законами природи? Бо нікому з дослідників до Менделєєва не вдавалося, навіть із використанням певних знань про хімічні властивості, побудувати систему для всіх відомих на той час елементів, бо властивості багатьох елементів були визначені неправильно або не визначені взагалі, а закон має не тільки пояснювати виявлені факти, але й передбачати нові відкриття.

 

2. Яким чином Періодичний закон дозволяє передбачити властивості хімічних елементів та утворених ними хімічних сполук? Наведіть конкретні приклади. Властивості нових відкритих елементів — їх назвали Галієм і Германієм — практично збіглися з передбаченими Менделєєвим властивостями Екаалюмінію й Екасиліцію.

 

3. Поясніть, чому відкриття інертних газів поставило під сумнів справедливість Періодичного закону. Інертні гази не реагували із жодною речовиною і спроби добути сполуки інертних елементів з іншими елементами не мали результатів, тобто, з’явилися елементи з невизначеними валентностями, і їм не було місця в Періодичній системі. Д.І.Менделєєв помістив їх між елементами груп галогенів і лужних елементів в окрему групу з номером 0 (у сучасній Періодичній системі вони розташовані у VIII групі). Таким чином періоди Періодичної системи одержали своє логічне завершення.

 

Завдання для засвоєння матеріалу

 

Вправа 1. За Періодичним законом обчисліть значення відносних атомних мас Галію і Селену. Порівняйте отримані дані з наведеними в Періодичній системі хімічних елементів.

Д.І. Менделєєв визначав властивості певного невідомого елемента як середні до властивостей елементів, оточуючих його в Періодичній системі.Так, ліворуч і праворуч від Галію розташовані відповідно Цинк та Германій, а зверху і знизу — Алюміній та Індій. За методом Менделєєва, відносна атомна маса Галію має дорівнювати середньому арифметичному відносних атомних мас цих чотирьох елементів.

Ar(Ga)=(Ar(Zn)+Ar(Ge)+Ar(Al)+Ar(In)):4=(65,41+72,64+26,982+114,82):4=

=69,96  Отримане число близьке до значення відносної атомної маси Галію (69,72)

Аналогічно обчислимо значення відносної атомної маси Селену.

Ar(Se)=(Ar(As)+Ar(Br)+Ar(S)+Ar(Te)):4=(74,922+79,904+32,06+127,6):4=

=78,62 Отримане число близьке до значення відносної атомної маси Cелену (78,96)

 

Вправа 2. Складіть формули сполук із Хлором тих елементів, існування яких було передбачено Д.І.Менделєєвим (№21 Скандій Sc, 31 Галій Ga, 32 Германій Ge).

Відповідь: ScCl2, GaCl3, GeCl4

 

Вправа 3. Назвіть відомі вам прості речовини, молекули яких у газоподібному стані є:

а) одноатомними

Інертні гази  гелій Не, неон Ne, аргон Ar, криптон Kr, ксенон Xe, радон Rn 

б) двохатомними

Кисень O2, азот N2, водень H2, хлор Cl2, фтор F2, бром Br2, йод I2

 

Вправа 5. Які порушення в закономірній зміні властивостей елементів другого періоду виникатимуть, якщо елемент Берилій помістити згідно з його колишнім (помилковим) значенням відносної атомної маси (13,5)?

Берилій  металічний елемент, а у помилковому випадку розміщувався би серед неметалічних елементів.

 

Вправа 6. Хімічні елементи А, Б і В належать до головних підгруп II, IV і VI груп відповідно (правильно IV, VI, II груп відповідно). Хімічні елементи А і Б належать до одного періоду й утворюють один з одним дві сполуки: одна здатна горіти, а інша — ні. Сполуки цих трьох елементів поширені в природі і застосовуються у виробництві будівельних матеріалів. Назвіть ці елементи.

Відповідь: Карбон, Оксиген і Кальцій

Карбон С і Оксиген О - належать до одного (2) періоду, утворюючи сполуки СО  чадний газ, що здатний горіти і СО2 вуглекислий газ, що не підтримує горіння. Сполука цих трьох елементів СаСО3 поширена у природі (входить до складу вапняка, крейди, мармуру) і застосовується у виробництві будівельних матеріалів.

 

Вправа 7. Визначте в Періодичній системі елемент, вищий оксид якого має валентність не більшу за IV та відносну молекулярну масу (із точністю до одиниці):

За умовою валентніть не більша за IV, тому визначаємо серед таких оксидів:  R2O (І), RO (ІІ), R2O3 (ІІІ), RO2(IV).

а) 94 

Mr(R2O)=2Ar(R)+Ar(О), звідси Ar(R)=(Mr(R2O)-Ar(О)):2=(94-16):2=39 Таку відносну атомну масу має Калій.

Mr(RO)=Ar(R)+Ar(О), звідси Ar(R)=Mr(RO)-Ar(О)=94-16=78  не підходить

Mr(R2O3)=2Ar(R)+3Ar(О), звідси Ar(R)=(Mr(R2O)-3Ar(О)):2=(94-316):2=23  не підходить

Mr(RO2)=Ar(R)+2Ar(О), звідси Ar(R)=Mr(R2O)-2Ar(О)=94-216=62  не підходить

Відповідь: Кальцій Са

б) 102

Mr(R2O)=2Ar(R)+Ar(О), звідси Ar(R)=(Mr(R2O)-Ar(О)):2=(102-16):2=43  не підходить

Mr(RO)=Ar(R)+Ar(О), звідси Ar(R)=Mr(RO)-Ar(О)=102-16=86  не підходить.

Mr(R2O3)=2Ar(R)+3Ar(О), звідси Ar(R)=(Mr(R2O)-3Ar(О)):2=(102-316):2=27 Таку відносну атомну масу має Алюміній.

Mr(RO2)=Ar(R)+2Ar(О), звідси Ar(R)=Mr(R2O)-2Ar(О)=102-216=70  не підходить

Відповідь: Алюміній Al

Інші завдання дивись тут...