Інші завдання дивись тут...
© 8next.com (відповіді, перероблене і доповнене)
Вправа 300
У додаткових джерелах знайдіть інформацію про дослідження науковців і науковець, які зробили важливі відкриття в історії атомної теорії (Дж. Дальтон, Дж. Дж. Томсон, Е. Резерфорд, Н. Бор тощо, про одного на власний вибір). Підготуйте доповідь.
Джон Дальтон започаткував сучасну атомну теорію, висунувши ідею, що всі речовини складаються з атомів — неподільних частинок, які мають певну масу й не можуть зникати або змінюватися під час хімічних реакцій. Джозеф Джон Томсон удосконалив «кексову» модель, у ній електрони розташовані в одній площині й утворюють концентричні кільця. Ернест Резерфорд провів відомий експеримент із золотою фольгою і запропонував планетарну модель атома, в якій атом складається з невеликого позитивно зарядженого ядра, навколо якого рухаються електрони, подібно до того, як планети рухаються навколо Сонця. Модель атома Резерфорда вдосконалив Нільс Бор, котрий стверджував, що електрони можуть обертатися не на будь–якій орбіті, а тільки на визначених відстанях від ядра, утворюючи концентричні сфери з електронів. Тому іноді планетарну модель атома називають моделлю Бора–Резерфорда.
Вправа 301
Із частинок, із яких складаються атоми, лише електрон називають елементарною частинкою. Інші — протони й нейтрони — називають субатомними частинками. Із додаткових джерел дізнайтеся, які частинки називають елементарними та чому протони й нейтрони не вважають такими.
Елементарна частинка — це частинка без внутрішньої структури, тобто не містить інших частинок у своєму складі. Електрони не мають у своєму складі інших частинок, в той час, як протони й нейтрони складаються з кварків. Ось чому електрони називають елементарними частинками, а протони й нейтрони не вважаються такими.
Вправа 302
У додаткових джерелах знайдіть інформацію про «рекорди» нуклідів. У якого хімічного елемента відомо найбільше нуклідів, у якого — найбільше природних нуклідів? А в яких — найменше?
Рекордсменами за числом нуклідів є Ксенон і Цезій: кожен з них існує у вигляді 36 нуклідів, але більшість із них є нестабільними. Рекордсменом за числом природних нуклідів, яких налічується 10, є Станум. А деякі хімічні елементи мають лише один природний нуклід, наприклад, Флуор (19F), Натрій (23Na), Алюміній (27Al), Фосфор (31P).
Вправа 303
У природних речовинах на Землі знайдено 92 хімічні елементи, проте в Періодичній таблиці наведено 118. У додаткових джерелах знайдіть інформацію про те, як дізналися про існування хімічних елементів, які не існують у природних речовинах. Який хімічний елемент, з–поміж таких, яких немає на Землі, було відкрито першим? Чи можуть бути відкриті ще нові хімічні елементи?
Хімічні елементи, які не існують у природних речовинах, були відкриті в лабораторних умовах під час проведення ядерних реакцій. Більшість з них нестабільні й радіоактивні. Першим штучно отриманим хімічним елементом був Технецій (Tc, атомний номер 43), відкритий у 1937 році. Науковці вважають, що можуть штучно бути відкриті нові хімічні елементи з вищими атомними номерами, однак вони будуть надзвичайно нестійкими і існуватимуть дуже короткий час, що ускладнює їхнє дослідження та підтвердження.
Вправа 304
Порівняйте поняття, склавши для них діаграми Венна:
а) «атом» і «хімічний елемент»;
б) «електрон» і «протон»;
в) «протон» і «нейтрон».
Вправа 305
Атом Карбону містить 6 електронів. Чому дорівнює заряд:
а) атома Карбону; Атом електронейтральна частинка, тому заряд дорівнює 0.
б) ядра атома Карбону? Весь позитивний заряд ядра зумовлений протонами, тому +6
Вправа 306
Запишіть позначення нукліда, якщо ядро атома містить:
а) 2 протони й 1 нейтрон;
Оскільки Z=2, N=1, тому A=Z+N=2+1=3, отже, позначення нукліда 32He.
б) 8 протонів і 9 нейтронів;
Оскільки Z=8, N=9, тому A=Z+N=8+9=17, отже, позначення нукліда 178О.
в) 15 протонів і 16 нейтронів;
Оскільки Z=15, N=16, тому A=Z+N=15+16=31, отже, позначення нукліда 3115Р.
г) 35 протонів і 45 нейтронів;
Оскільки Z=35, N=45, тому A=Z+N=35+45=80, отже, позначення нукліда 8035Br.
д) 25 протонів і 30 нейтронів;
Оскільки Z=25, N=30, тому A=Z+N=25+30=55, отже, позначення нукліда 5525Mn.
е) 89 протонів і 117 нейтронів.
Оскільки Z=89, N=117, тому A=Z+N=89+117=206, отже, позначення нукліда 20689Ac.
Вправа 307
Визначте склад атомів таких нуклідів:
І7O: Масове число А=17, протонів 8, електронів 8, нейтронів N=A–Z=17–8=9.
14С: Масове число А=14, протонів 6, електронів 6, нейтронів N=A–Z=14–6=8.
137Cs: Масове число А=137, протонів 55, електронів 55, нейтронів N=A–Z=137–55=82.
60Со: Масове число А=60, протонів 27, електронів 27, нейтронів N=A–Z=60–27=33.
І30І: Масове число А=130, протонів 53, електронів 53, нейтронів N=A–Z=130–53=77.
65Zn. Масове число А=65, протонів 30, електронів 30, нейтронів N=A–Z=65–30=35.
Вправа 308
Чим відрізняються за складом ядра атомів нуклідів:
а) Літію 6Li і 7Li;
Числом нейтронів (3 і 4 відповідно)
Z=3, число нейтронів для 6Li 6–3=3 і для 7Li 7–3=4.
б) Урану 235U і 239U?
Числом нейтронів (143 і 147 відповідно)
Z=92, число нейтронів для 235U 235–92=143 і для 239U 239–92=147.
Вправа 309
Визначте нуклід:
а) Натрію, який містить таке саме число нейтронів, що й нуклід 24Mg;
Для нукліда 24Mg: протонне число Z=12, масове число A=24, тоді нейтронів N=A–Z=24–12=12. Для нукліда Натрію: нейтронів N=12, протонне число Z=11, масове число A=Z+N=11+12=23, тому нуклід 23Na.
Відповідь: 23Na.
б) Оксигену, який містить таке саме число нейтронів, що й нуклід ІЗС.
Для нукліда 13С: протонне число Z=6, масове число A=13, тоді нейтронів N=A–Z=13–6=7. Для нукліда Оксигену: нейтронів N=7, протонне число Z=8, масове число A=Z+N=8+7=15, тому нуклід 15О.
Відповідь: 15О.
Вправа 310
Із наведеного переліку 168О, 146C, 147N, 126C, 157N, 158O виберіть:
а) ізотопи;
168О і 158O, 146C і 126C, 147N і 157N
б) нукліди з однаковим нейтронним числом;
Знайдемо нейтронне число кожного нукліду:
168О (16–8=8), 146C (14–6=8), 147N (14–7=7), 126C (12–6=6), 157N (15–7=8), 158O (15–8=7).
в) нукліди з однаковим нуклонним числом.
146C і 147N, 157N і 158O
Вправа 311
Нукліди єдиного елемента— Гідрогену— окрім позначень, ще і мають власні назви: звичайний Гідроген Н(11Н ) — Протій; важкий Гідроген D(21Н ) — Дейтерій і надважкий Гідроген T(31Н ) — Тритій. Удалося добути ще супернадважкий Гідроген (41H), але власної назви він ще не має. Проаналізуйте малюнок і схарактеризуйте відмінності нуклідів Гідрогену. Чому вони отримали такі назви?
Усі нукліди Гідрогену мають 1 протон, а різне масове число (1, 2, 3 й 4 відповідно), тому відрізняються кількістю нейтронів (0, 1, 2, й 3 відповідно), масами атомів й фізичними властивостями.
Нуклід Протій (Н або 11Н) має 0 нейтронів (1–1=0), його назва походить від грецького protos — «перший».
Нуклід Дейтерій (D або 21Н ) має 1 нейтрон (2–1=1), його назва походить від грецького deuteros — «другий».
Нуклід Тритій (Т або 31H) має 2 нейтрони (3–1=2), його назва походить від грецького tritos — «третій».
Добутий нуклід Гідроген (41H) має 3 нейтрони (4–1=3), але він нестабільний і швидко розпадається, ще не має власної назви.
Вправа 312
Масові числа нуклідів — цілі числа. Проте для більшості хімічних елементів відносні атомні маси є дробовими числами, які часто суттєво відрізняються від цілого значення, наприклад Аr(Сl) = 35,453. Сформулюйте гіпотезу, яка пояснювала б цей факт. Знайдіть у додаткових джерелах інформацію, яка б підтверджувала або спростовувала вашу гіпотезу.
Те, що значення відносних атомних мас елементів, наведені в Періодичній системі, не є цілими, пов’язано з тим, що більшість елементів трапляються в природі у вигляді декількох нуклідів, і значення, наведене в таблиці, є середнім, обчисленим з урахуванням умісту кожного нукліда в природі.
Так, природний Хлор на 75,8% складається з атомів 35Cl і на 24,2% — з 37Cl, тому його атомна маса дорівнює 35,5.
Ar(Cl) = 35 • 0,758 + 37 • 0,242 = 35,453 ≈ 35,5
Цю гіпотезу підтверджують наукові джерела з хімії та фізики. В усіх Періодичних таблицях наведені середні відносні атомні маси, обчислені з урахуванням їхнього ізотопного складу. Отже, дробові значення пояснюються існуванням ізотопів та неоднаковою їхньою поширеністю в природі.
Вправа 313
Чи можливо, на вашу думку, за значенням відносної атомної маси хімічних елементів передбачити нукліди, якими представлений цей елемент у природі. Якщо відносна атомна маса Бору дорівнює 10,81, то які існують природні нукліди Бору?
Так, можна за значенням відносної атомної маси хімічних елементів передбачити нукліди, яким представлений цей елемент у природі. Оскільки відносна атомна маса Бору дорівнює 10,81, а масові числа нуклідів є цілими числами, то число 10,81 перебуває в проміжку цілих чисел 10 і 11, які є масовими числами для нуклідів Бору. Отже існують в природі нукліди 10В і 11В, з них, останній більш поширений.
Вправа 314
Нукліди можуть бути стабільними та нестабільними. Нестабільні нукліди піддаються радіоактивному розпаду, унаслідок чого виникає радіоактивне випромінювання. У додаткових джерелах знайдіть інформацію про види радіоактивного випромінювання та його вплив на живі організми.
Розрізняють такі види радіоактивного випромінювання: альфа (α), бета (β) та гамма (γ).
Альфа–частинки складаються з двох протонів і двох нейтронів, мають велику масу і малу проникну здатність — вони можуть бути зупинені папером або навіть шкірою, проте небезпечні при проникненні в організм через згортання тканин чи дихальні шляхи.
Бета–частинки — це швидкі електрони або позитрони, які мають більшу проникну здатність, можуть проходити через тканини та викликати пошкодження клітин.
Гамма–випромінювання — це високоенергетичні фотони, які мають найвищу проникну здатність і можуть проходити крізь організм, завдаючи глибокої ушкоджуючої дії на ДНК та інші структури клітин.
Вправа 315
Ґрунтуючись на значенні відносної атомної маси хімічних елементів, спрогнозуйте, у вигляді яких нуклідів існують у природі:
а) Літій;
Відносна атомна маса Літію Ar(Li) ≈ 6,94, найближчі цілі масові числа дорівнюють 6 і 7, отже, існують в природі нукліди 6Li і 7Li, з них, останній більш поширений.
б) Бор;
Відносна атомна маса Бору Ar(В) ≈ 10,81, найближчі цілі масові числа дорівнюють 10 і 11, отже, існують в природі нукліди 10В і 11В, з них, останній більш поширений.
в) Фосфор;
Відносна атомна маса Фосфору Ar(F) ≈ 30,97, найближче ціле масове число дорівнює 31, отже, існує в природі нуклід 31F.
г) Купрум.
Відносна атомна маса Купруму Ar(Cu) ≈ 63,55, найближчі цілі масові числа дорівнюють 63 і 64, отже, існують в природі нукліди 63Сu і 64Cu, з них, перший більш поширений.
Вправа 316
Як ви вважаєте, чому в Періодичній таблиці для більшості хімічних елементів відносні атомні маси є дробовими числами, а для радіоактивних елементів — цілими числами?
Хімічні елементи можуть мати як стабільні, так і нестабільні нукліди. Більшість атомів, що нас оточують, належать до стабільних нуклідів. Хімічні елементи, що не мають стабільних нуклідів, називають радіоактивними. Більшість радіоактивних елементів добуті штучно й у природі не трапляються, тому в Періодичній системі замість відносної атомної маси таких радіоактивних елементів зазначені масові числа найстабільніших з їхніх нуклідів.
Вправа 317
У молекулі води можуть міститися різні нукліди Гідрогену (1Н, 2Н, 3Н) та Оксигену (16О, 17О, 18О), утворюючи молекули з різною відносною молекулярною масою. Скільки різних молекул може утворитися із цих нуклідів: а) за складом; б) за масою?
Формула води — H2О. Значить, у молекулу можуть входити два будь-яких ізотопи атомів Гідрогену і один будь-який ізотоп атому Оксигену.
|
Молекули води (9 різновидів)
|
Значення маси (5 різних значень)
|
|
1Н1H16О, 2Н2H16О, 1Н2Н16О
1Н1H17О, 2Н2H17О, 1Н2Н17О
1Н1H18О, 2Н2H18О, 1Н2Н18О
|
18, 20, 19
19, 21, 20
20, 22, 21
|
Визначаємо масу для кожного різновиду молекули води.
Для молекули води 1Н1H16О значення маси дорівнює 18 а.о.м. (1+1+16=18),
Для молекули води 1Н1H17О значення маси дорівнює 19 а.о.м. (1+1+17=19),
Для молекули води 1Н1H18О значення маси дорівнює 20 а.о.м. (1+1+18=20),
для молекули води 2Н2H16О значення маси дорівнює 20 а.о.м. (2+2+16=20),
для молекули води 2Н2H17О значення маси дорівнює 21 а.о.м. (2+2+17=21),
для молекули води 2Н2H18О значення маси дорівнює 22 а.о.м. (2+2+18=22),
Для молекули води 1Н2H16О значення маси дорівнює 19 а.о.м. (1+2+16=19),
Для молекули води 1Н2H17О значення маси дорівнює 20 а.о.м. (1+2+17=20),
Для молекули води 1Н2H18О значення маси дорівнює 21 а.о.м. (1+2+18=21).
Відповідь: а) дев'ять, б) п'ять різних значень.
Вправа 318
Під час перегонки (дистиляції) великої кількості води на дні перегонного куба збирається небагато важкої води, утвореної Дейтерієм — нуклідом Гідрогену. Така вода D20 зовні схожа на звичайну воду, але відрізняється від неї властивостями. Вона замерзає не за 0 С, а за 3,8 С, перетворюючись на лід, який, на відміну від звичайного льоду, не плаває на поверхні води, а тоне. Важка вода не отруйна, але більшість тварин загине, якщо половину води в їхньому організмі замінити на важку. У важкій воді хімічні реакції відбуваються повільніше, що впливає на життєдіяльність організму. Проаналізуйте твердження та визначте, яке з них найкраще пояснює таку дію важкої води.
• Атоми Дейтерію радіоактивні, тому організм гине від опромінення.
• Важка вода щільніша, тому вона руйнує клітини організмів.
• У важкої води вища температура плавлення, тому за кімнатної температури вона замерзає.
• Атоми Дейтерію у два рази важчі за атоми Протію, тому організм стає важчим і гине від надмірної гравітації.
• Молекули важкої води мають більшу масу, тому хімічні реакції за її участі відбуваються повільніше.
Вправа 319
Установлення близької до сучасної моделі атома (планетарної) відбувалося низкою експериментальних і теоретичних досліджень. До появи планетарної моделі існували інші гіпотези щодо будови атома. Проаналізуйте різні моделі атомів на с. 236 і схарактеризуйте, чим вони відрізняються одна від одної.
1. «Кексова» модель атома Вільяма Томсона (1902), який уявляв атом як згусток позитивно зарядженої матерії, в якому рівномірно розподілені електрони, наче родзинки в кексі
Модель характеризується невпорядкованим розміщення електронів в кулі і зосередженням позитивного заряду по всьому об'єму.
2. «Кексова» модель, удосконалена Джозефом Джоном Томсоном (1904), у якій електрони розміщені в одній площині й утворюють концентричні кільця
Модель характеризується впорядкованим розміщення електронів на кільцях в одній площині, і зосередженням позитивного заряду по всьому об'єму.
3. Модель атома Хантаро Нагаока (1904), який припустив, що атом схожий на планету Сатурн: половину об'єму займає позитивно заряджена куля, навколо якої супутники-електрони утворюють кільце
Модель характеризується впорядкованим розміщення електронів на кільцях в одній площині, і зосередженням позитивного заряду в центрі, займаючи половину об'єму.
Вправа 320
Планетарну модель атома запропонував 1909 року Ернест Резерфорд, здійснивши експеримент, у якому він бомбардував золоту фольгу «а–частинками (ядрами атомів 4Не). Науковець виявив, що більшість а–частинок вільно проходить крізь шар золота, а деякі частинки відхиляються від початкової траєкторії. Проаналізуйте малюнок і опишіть сутність цього експерименту.
Більшість альфа-частинок, проходячи крізь золоту фольгу, не відхилялися від початкового напрямку, деякі трохи відхилялися, а невелика кількість з них значно відхилялися від початкової траєкторії й іноді навіть летіли у зворотному напрямку. Отримані результати експерименту суперечили наявним на той час моделям. Якби атоми фольги відповідали «кексовій» моделі, то альфа-частинки без опору проходили б крізь неї.
За результатами експерименту Е. Резерфорд відкинув усі попередні гіпотези та висловив свою. Проаналізуйте малюнок і поясніть міркування науковця, за якими він запропонував свою планетарну модель.
Резерфорд припустив, що позитивний заряд сконцентрований у центрі атома в дуже невеликому об’ємі, який він назвав ядром. Альфа-частинки заряджені позитивно і відштовхнутися від фольги можуть, стикаючись з іншими позитивно зарядженими частинками у складі атомів золотої фольги. У ході експеримента чим ближче до ядра пролітали альфа-частинки, тим сильніше викривлялася їхня траєкторія, а частинки, що влучили прямо в ядро, відштовхувалися від нього й летіли назад. Е. Резерфорд запропонував свою планетарну модель, в якій весь позитивний заряд атома зосереджений у центрі, а саме в ядрі, яке оточене негативно зарядженими електронами, що рухаються навколо ядра певними орбітами, наче планети навколо Сонця.
Обговоріть питання щодо експерименту Е. Резерфорда.
• Яке значення золотої фольги й а–частинок для проведення цього експерименту?
Бомбардував золоту фольгу позитивно зарядженими альфа-частинками.
• Чому важливо було використовувати саме тонку золоту фольгу?
Щоб альфа-частинки відштовхувалися від позитивно заряджених частинок у складі атомів фольги.
• Які результати експерименту були несподіваними?
Що альфа-частинки іноді навіть летіли у зворотному напрямку.
• Чому більшість а–частинок пройшли крізь фольгу без відхилення?
Бо позитивний заряд сконцентрований у центрі атома в дуже невеликому об’ємі.
• Як можна пояснити той факт, що деякі а–частинки відхилялися під великими кутами або навіть поверталися назад?
Зміна траєкторії альфа-частинок пов’язана з відштовхуванням від позитивно зарядженого ядра.
• Чим планетарна модель атома Е. Резерфорда відрізняється від моделі Дж. Дж. Томсона? У чому її переваги?
У планетарній моделі атома Е. Резерфорда позитивний заряд зосереджений в ядрі і електрони рухаються навколо ядра певними орбітами, наче планети навколо Сонця, на відміну від моделі Дж. Дж. Томсона, в якій позитивний заряд міститься у всьому об'ємі і електрони розміщуються в одній площині на концентричних колах.
• Як Е. Резерфорд міг перевірити достовірність отриманих даних?
Тонка золота фольга була оточена екраном, який дозволив виявити відхилені частинки.
• Як результати цього експерименту пов'язані з явищами, які ми спостерігаємо у Всесвіті (наприклад, у зорях)?
Зорі – це величезні газові кулі, що світяться завдяки термоядерним реакціям, і їх життя сповнене динамічних та потужних процесів, які ми можемо спостерігати з Землі.
_______________Видання 2021 і 2016 років_________________________
§6 2021 / §9 2016 СКЛАД АТОМІВ: ЯДРО ТА ЕЛЕКТРОНИ
Контрольні запитання
Запитання 1
Схарактеризуйте планетарну модель атома Резерфорда.
Атом складається з позитивно зарядженого ядра, в якому зосереджена основна частина маси атома, навколо якого по замкнутих орбітах обертаються негативно заряджені електрони.
Запитання 2
Які частинки містяться у складі:
а) атома
Електрони, протони і нейтрони.
б) атомного ядра
Протони і нейтрони.
Які в них заряд і маса?
|
Елементарна
частинка
|
Заряд
|
Маса
|
|
електрон
|
–1
|
0 а.о.м.
|
|
протон
|
+1
|
1 а.о.м.
|
|
нейтрон
|
0
|
1 а.о.м.
|
Запитання 3
Ядро атома:
а) має негативний заряд
б) позитивний заряд
в) не має заряду
Запитання 4
Як визначити число протонів у ядрі атома:
а) за порядковим номером елемента в Періодичній системі;
б) за номером періоду;
в) за номером групи
Запитання 5
Які характеристики атома вам відомі?
Заряд ядра атома, число електронів, атомна маса.
Як їх можна визначити?
Ядро атома має позитивний заряд, величина якого визначається порядковим номером елемента в Періодичній системі.
Кількість електронів в атомі також визначається порядковим номером елемента в Періодичній системі.
Майже вся маса атома зосереджена в його ядрі, тому атомна маса дорівнює сукупній масі протонів і нейтронів.
Запитання 6
Дайте визначення поняттям «атом» і «хімічний елемент».
Атоми — це найдрібніші електронейтральні частинки речовини, які складаються з позитивно зарядженого ядра й негативно заряджених електронів, що рухаються навколо ядра.
Хімічний елемент — це різновид атома з певним зарядом ядра.
Завдання для засвоєння матеріалу
Вправа 1
Ядро атома Гелію має заряд +2. Скільки електронів містить атом Гелію?
Два електрони, оскільки будь–який атом є електронейтральним, тому число протонів (заряд ядра атома) завжди дорівнює числу електронів.
Вправа 2
Атом Карбону містить 6 електронів. Чому дорівнює заряд:
а) атома Карбону
Атом електронейтральний, тому його заряд дорівнює 0
б) ядра атома Карбону? +6
Вправа 3
Визначте число протонів в ядрах і заряди ядра атомів:
а) Літію
Порядковий номер Літію 3, тому протонів 3, а заряд ядра +3
б) Сульфуру
Порядковий номер Сульфуру 16, тому протонів 16, а заряд ядра +16
в) Феруму
Порядковий номер Феруму 26, тому протонів 26, а заряд ядра +26
г) Плюмбуму.
Порядковий номер Плюмбуму 82, тому протонів 82, а заряд ядра +82
Прядковий номер елемента вказує на число протонів, а число протонів в ядрі атома дорівнює заряду ядра зі знаком +.
Вправа 4
Визначте заряд ядра, число електронів та масу атома і назвіть відповідні хімічні елементи, якщо атомне ядро містить:
а) 8 протонів і 9 нейтронів
Заряд ядра +8, бо дорівнює числу протонів у ядрі. Число електронів 8, бо дорівнює числу протонів.
Маса атома дорівнює сумі мас протонів і нейтронів, тому 8 а.о.м + 9 а.о.м.=17 а.о.м.
Число протонів дорівнює порядковому номеру елемента (№8) — це Оксиген.
6) 25 протонів і З0 нейтронів
Заряд ядра +25, бо дорівнює числу протонів у ядрі. Число електронів 25, бо дорівнює числу протонів.
Маса атома дорівнює сумі мас протонів і нейтронів, тому 25 а.о.м + 30 а.о.м.=55 а.о.м.
Число протонів дорівнює порядковому номеру елемента (№25) — це Манган.
в) 89 протонів і 117 нейтронів
Заряд ядра +89, бо дорівнює числу протонів у ядрі. Число електронів 89, бо дорівнює числу протонів.
Маса атома дорівнює сумі мас протонів і нейтронів, тому 89 а.о.м + 117 а.о.м.=206 а.о.м.
Число протонів дорівнює порядковому номеру елемента (№89) — це Актиній.
Вправа 5*
Опишіть суть експерименту Резерфорда з визначення будови атома.
У 1909 р. здійснив експеримент, у якому бомбардував золоту фольгу позитивно зарядженими альфа–частинками. Більшість із них, проходячи крізь фольгу, не відхилялися від початкового напрямку, деякі трохи відхилялися, а невелика кількість альфа–частинок значно відхилялися від початкової траєкторії й іноді навіть летіли у зворотному напрямку.
Які результати цього досліду дозволили йому зробити висновки про планетарну будову атома?
У ході експеримента чим ближче до ядра пролітали альфа–частинки, тим сильніше викривлялася їхня траєкторія, а частинки, що влучили прямо в ядро, відштовхувалися від нього й летіли назад. На підставі результатів цього досліду Резерфорд довів, що позитивний заряд сконцентрований у центрі атома в дуже невеликому об’ємі, який назвав ядром. Ядро оточене негативно зарядженими електронами.
–––––––––––––––––––––––––––– ПРОГРАМА 2016 року –––––––––––––––––––––––––––––––––
Завдання 7 Наведіть сучасне формулювання Періодичного закону.
Властивості хімічних елементів, а також утворених ними речовин перебувають у періодичній залежності від зарядів їхніх атомних ядер.
Чим воно відрізняється від того, що ви вивчали раніше? Властивості хімічних елементів, а також утворених ними речовин перебувають у періодичній залежності від зарядів їхніх атомних ядер, а не від значення відносних атомних мас, як ми вивчали раніше.
Інші завдання дивись тут...
