Взаємодія хлоридної кислоти з металами
Обладнання: штатив із пробірками.
Реактиви: гранульовані зразки металів: залізо, цинк, олово, алюміній, мідь; хлоридна кислота.
ХІД РОБОТИ
1. В окремі пробірки поміщаємо видані нам шматочки металів: у першу пробірку - залізо, у другу - цинк, у третю - олово, у четверту алюміній, у п'яту - мідь.
2. Доливаємо в кожну пробірку по 1–2 мл хлоридної кислоти. Що ви спостерігаєте? Спостерігаємо різну за інтенсивністю появу бульбашок водню у чотирьох пробірках, у п'ятій пробірці - змін не спостерігаємо.
З яким металом виділення водню відбувається найінтенсивніше? У пробірці, де міститься алюміній.
3. Записуємо свої спостереження в зошит. У пробірках, де містяться шматки заліза, цинку, олова і алюмінію, спостерігаємо різну за інтенсивністю появу бульбашок водню. Так, алюміній взаємодіє бурхливо, цинк взаємодіє значно спокійніше, залізо і олово реагують зовсім повільно (бульбашки водню ледве утворюються), а мідь зовсім не взаємодіє з кислотою, тому у пробірці ніяких змін не відбувається.
Рівняння реакцій:
Fe + 2HCl = FeCl2 + H2↑
Zn + 2HCl = ZnCl2 + H2↑
Sn + 2HCl = SnCl2 + H2↑
4. Робимо висновок щодо можливості взаємодії металів з кислотами. Зіставте активність цієї взаємодії з положенням металу в ряду активності. Метали, розташовані в ряду активності металів Бекетова ліворуч від водню, здатні витискувати водень з кислот. Причому, чим лівіше розташований метал в ряду активності, тим бурхливіше він взаємодіє з кислотами.