Інші завдання дивись тут...

Пропонуються два алгоритми складання  електронного балансу. Сірим кольором даються відповіді,  а зеленим кольором ― пояснення.

Сторінка 55

ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ

Вправа 1. Які реакції відбуваються без зміни ступенів окиснення елементів, що входять до складу реагуючих речовин? Усі, що не є окисно-відновними.

Наведіть два приклади. 

2KOH + H₂SO₄ = K₂SO₄ + 2H₂O ― реакція обміну

K⁺¹O^-2H⁺¹ + H₂⁺¹S⁺⁶O₄^-2 = K₂⁺¹S⁺⁶O₄^-2 + H₂⁺¹O^-2

CaCO₃ = CaO + CO₂ ― реакція розкладу

Ca⁺²C⁺⁴O₃^-2 = Ca⁺²O^-2 + C⁺⁴O₂^-2

 

Вправа 2. Розгляньте з погляду окиснення — відновлення:

1) розклад меркурій (ІІ) оксиду під час нагрівання;

Який елемент:

а) окиснюється; Оксиген O

б) відновлюється; Меркурій Hg

в) є окисником; Меркурій Hg

г) є відновником? Оксиген O

HgO → Hg + O₂

Hg⁺²O^-2 → Hg⁰ + O₂⁰

відновник 2O^-2 - 4e → O₂⁰  ― окиснюється

окисник Hg⁺² + 2e → Hg⁰ ― відновлюється

Продуктом реакції є речовина молекулярної будови (кисень О₂), а для утворення однієї молекули кисню потрібно 2 атоми Оксигену.

2) добування водню дією цинку на хлоридну кислоту.

Який елемент: 

а) окиснюється; Цинк Zn

б) відновлюється; Гідроген H

в) є окисником; Гідроген H

г) є відновником? Цинк Zn

Zn + HCl → ZnCl₂ + H₂

Zn⁰ + H⁺¹Cl^-1 → Zn⁺²Cl₂^-1 + H₂⁰

відновник Zn⁰ - 2e → Zn⁺²  ― окиснюється                      

окисник 2H⁺ + 2e → H₂⁰ ― відновлюється

 

Вправа 3. Напишіть рівняння окисно-відновних реакцій: а) алюмінію з киснем; б) магнію з хлором; в) натрію із сіркою. Наведіть електронні рівняння, зазначте окисник і відновник.

а) Al + O₂ → Al₂O₃

І спосіб

Al⁰ + O₂⁰ → Al₂⁺³O₃^-2

відновник Al⁰ - 3e → Al⁺³    │3│12│4

окисник   O₂⁰ + 4e → 2O^-2   │4│   │3

Проводимо вертикальну риску й виписуємо за нею число електронів, що віддали й приєднали атоми Алюмінію та Оксигену. Знаходимо найменше спільне кратне для чисел 3 і 4. Це число 12, яке записуємо за другою вертикальною рискою посередині і ділимо його почергово на 3 і 4, записуємо результат за третьою рискою в рядках, які стосуються елементів Алюмінію і Оксигену. Множники 4 і 3 є шуканими коефіцієнтами. Оскільки елементи змінили ступінь окиснення повністю (в правій частині схеми ці елементи у жодній речовині не виявляють такий самий ступінь окиснення, як у вихідній речовині) та різними є індекси цих елементів у формулі вихідної речовини і продукту реакції, тому ставимо коефіцієнт 4, бо відноситься до одного атому Алюмінію, перед формулою алюмінію і коефіцієнт 3, бо відноситься до двох атомів Оксигену, перед формулою кисню:

4Al + 3O₂ → Al₂O₃

Добираємо коефіцієнт для алюміній оксиду. Він становить 2. Правильно записане рівняння:

4Al + 3O₂ = 2Al₂O₃

ІІ спосіб

Al⁰ + O₂⁰ → Al₂⁺³O₃^-2

відновник Al⁰ - 3e → Al⁺³    3│х 4

окисник   O₂⁰ + 4e → 2O^-2   4│х 3

Числа в останньому стовпчику — 4 і 3 — це додаткові множники в схемах відповідних процесів:

4Al0 - 12e^- -> 4Al⁺³

O₂⁰ + 12e^- -> 6O-2

Додамо почленно ці рівняння, одержимо сумарну схему:

4Al0 + O₂⁰ -> 4Al⁺³ + 6O^-2 

Ці коефіцієнти переносимо у рівняння реакції (зверніть увагу: два атоми Al+3 i три O^-2 вже є у складі Al2O₃, тому біля цієї сполуки  ставимо коефіцієнт 2):

4Al + 3O₂ = 2Al₂O₃

 

б) Mg + Cl₂ → MgCl₂

І спосіб

Mg⁰ + Cl₂⁰ → Mg⁺²Cl₂^-1

відновник Mg⁰ - 2e → Mg⁺²     │2│2│1

окисник   Cl₂⁰ + 2e → 2Cl^-1      │2│ │1 

Проводимо вертикальну риску й виписуємо за нею число електронів, що віддали й приєднали атоми Магнію та Хлору. Знаходимо найменше спільне кратне для чисел 2 і 2. Це число 2, яке записуємо за другою вертикальною рискою посередині і ділимо його почергово на 2 і 2, записуємо результат за третьою рискою в рядках, які стосуються елементів Магнію і Хлору. Множники 1 є шуканими коефіцієнтами. Оскільки елементи змінили ступінь окиснення повністю (в правій частині схеми ці елементи у жодній речовині не виявляють такий самий ступінь окиснення, як у вихідній речовині) та однаковими є індекси цих елементів у формулі вихідної речовини і продукту реакції, тому ставимо коефіцієнт 1, який зазвичай не пишемо, перед формулами всіх сполук (Mg, Cl₂, MgCl₂):

Mg + Cl₂ = MgCl₂

ІІ спосіб

Mg⁰ + Cl₂⁰ → Mg⁺²Cl₂^-1

відновник Mg⁰ - 2e → Mg⁺²     2│х 1

окисник   Cl₂⁰ + 2e → 2Cl^-1      2│х 1

Додаткові множники дорівнюють 1.

Додамо почленно ці рівняння, одержимо сумарну схему:

Mg0 + Cl₂⁰ -> Mg⁺² + 2Cl^-1 

Ці коефіцієнти переносимо у рівняння реакції (зверніть увагу: два атоми Cl-1 вже є у складі MgCl2, тому біля цієї сполуки  ставимо коефіцієнт 1, який зазвичай не пишемо):

Mg + Cl₂ = MgCl₂

 

в) Na + S → Na₂S

І спосіб

Na⁰ + S⁰ → Na₂⁺¹S^-2

відновник Na⁰ - 1e → Na⁺¹      │1│2│2

окисник   S⁰ + 2e → S^-2            │2│ │1 

Проводимо вертикальну риску й виписуємо за нею число електронів, що віддали й приєднали атоми Натрію та Сульфуру. Знаходимо найменше спільне кратне для чисел 1 і 2. Це число 2, яке записуємо за другою вертикальною рискою посередині, і ділимо його почергово на 1 і 2, записуємо результат за третьою рискою в рядках, які стосуються елементів Натрію і Сульфуру. Множники 2 і 1 є шуканими коефіцієнтами. Оскільки елементи змінили ступінь окиснення повністю (в правій частині схеми ці елементи у жодній речовині не виявляють такий самий ступінь окиснення, як у вихідній речовині) та однаковим є індекс елемента Сульфуру у формулі вихідної речовини і продукту реакції, тому ставимо коефіцієнт 1, який зазвичай не пишемо, перед формулою двох сполук Сульфуру (S, Na₂S), а різним є індекс елемента Натрію ― ставимо коефіцієнт 2, бо відноситься до одного атома Натрію, перед формулою натрію:

2Na + S = Na₂S

ІІ спосіб

Na⁰ + S⁰ → Na₂⁺¹S^-2

відновник Na⁰ - 1e → Na⁺¹      1│х 2

окисник   S⁰ + 2e → S^-2            2│х 1 

Числа в останньому стовпчику — 2 і 1 — це додаткові множники в схемах відповідних процесів:

2Na0 - 2e^- → 2Na⁺¹

S⁰ + 2e^- → S-2

Додамо почленно ці рівняння, одержимо сумарну схему:

2Na0 + S⁰ -> 2Na⁺¹ + S^-2 

Ці коефіцієнти переносимо у рівняння реакції (зверніть увагу: два атоми Na+1 i один атом S^-2 вже є у складі Na2S, тому біля цієї сполуки ставимо коефіцієнт 1, який зазвичай не пишемо):

2Na + S = Na₂S

 

Вправа 4. Укажіть, що відбувається у процесі взаємодії

Zn + Н₂SO₄ → ZnSO₄ + Н₂↑

А Гідроген у сульфатній кислоті відновлюється

Б Гідроген у сульфатній кислоті окиснюється

В цинк відновлюється

Г цинк окиснюється

Zn⁰ + Н₂⁺¹S⁺⁶O₄^-2 → Zn⁺²S⁺⁶O₄^-2 + Н₂⁰

відновник Zn⁰ - 2e → Zn⁺² окиснюється

окисник 2H⁺¹ + 2e → H₂⁰ відновлюється

 

Вправа 5. Укажіть, за якої умови відбувається процес відновлення:

А нейтральні атоми перетворюються на негативно заряджені йони

Б нейтральні атоми перетворюються на позитивно заряджені йони

В позитивний заряд йона збільшується

Г негативний заряд йона зменшується

Процес віддавання електронів атомом, йоном елемента, називають процесом відновлення. 

 

Додаткові завдання

Вправа 6. Укажіть суму коефіцієнтів у правій частині рівняння реакції, що відбувається за схемою

Н₂S + О₂ → SO₂↑ + Н₂О:

А 2

Б 4

В 6

Г 8

Відповідь: Б

Н₂⁺¹S^-2 + О₂⁰ → S⁺⁴O₂^-2 + Н₂⁺¹О^-2

S^-2 - 6e → S⁺⁴       │6│12│2

O₂⁰ +4e → 2O^-2     │4│   │3

Проводимо вертикальну риску й виписуємо за нею число електронів, що віддали й приєднали атоми Сульфуру та Оксигену. Знаходимо найменше спільне кратне для чисел 6 і 4. Це число 12, яке записуємо за другою вертикальною рискою посередині, і  ділимо його почергово на 6 і 4, записуємо результат за третьою рискою в рядках, які стосуються елементів Сульфуру і Оксигену. Множники 2 і 3 є шуканими коефіцієнтами. Оскільки елементи змінили ступінь окиснення повністю (в правій частині схеми ці елементи у жодній речовині не виявляють такий самий ступінь окиснення, як у вихідній речовині) та однаковим є індекс елемента Сульфуру у формулі вихідної речовини і продукту реакції, тому ставимо коефіцієнт 2 перед формулою двох сполук Сульфуру (H₂S, SO₂), а різним є індекс елемента Сульфуру ― ставимо коефіцієнт 3 перед формулою кисню:

2H₂S + 3O₂ → 2SO₂ + H₂O

Добираємо коефіцієнт для води. Він становить 2. Правильно записане рівняння:

2Н₂S + 3О₂ = 2SO₂ + 2Н₂О

Сума коефіцієнтів у правій частині рівняння: чотири, бо 2+2=4

 

Вправа 7. Гідроген пероксид Н₂О₂ виявляє як окиснювальні, так і відновлювальні властивості у реакціях, рівняння яких наведено нижче:

1) Н₂О₂ + 2Н⁺¹ + 2е → 2Н₂О

2) Н₂О₂ – 2e → О₂↑ + 2Н⁺¹

3) Н₂О₂ + 2e → 2ОН^–

4) Н₂О₂ + 2ОН^– – 2e → О₂↑ + 2Н₂О

Укажіть рівняння реакцій, у яких гідроген пероксид Н₂О₂ виявляє себе як відновник:

А 1, 2

Б 3, 4

В 1, 3

Г 2, 4

Відповідь: Г

 

Відновником є речовина, у якій атоми або йони під час хімічної реакції віддають електрони, у нашому випадку -2е.

 

Вправа 8. Розставте коефіцієнти в окисно-відновних реакціях, що відбуваються за наведеними схемами:

1) Сu + НNО₃ → Сu(NО₃)₂ + NО₂↑ + Н₂О

І спосіб

Сu⁰ + Н⁺¹N⁺⁵О₃^-2 → Сu⁺²(N⁺⁵О₃^-2)₂ + N⁺⁴О₂^-2 + Н₂⁺¹О^-2

Сu⁰ -2e → Cu⁺²       │2│2│1

N⁺⁵ +1e → N⁺⁴     │1│ │2

Проводимо вертикальну риску й виписуємо за нею число електронів, що віддали й приєднали атоми Купруму та Нітрогену. Знаходимо найменше спільне кратне для чисел 2 і 1. Це число 2, яке записуємо за другою вертикальною рискою посередині, і  ділимо його почергово на 2 і 1, записуємо результат за третьою рискою в рядках, які стосуються елементів Купруму і Нітрогену.  Множники 1 і 2 є шуканими коефіцієнтами. Оскільки елемент Купрум змінив ступінь окиснення повністю (в правій частині схеми ці елементи у жодній речовині не виявляють такий самий ступінь окиснення, як у вихідній речовині) та однаковим є індекс цього елемента у формулі вихідної речовини і продукту реакції, тому ставимо коефіцієнт 1, який зазвичай не пишемо, перед формулою двох сполук Купруму (Cu, Cu(NO₃)₂). Оскільки елемент Нітроген змінив ступінь окиснення не повністю (в правій частині схеми є речовина, в якій цей елемент має такий самий ступінь окиснення, як у вихідній речовині), тому коефіцієнт 2 ставиться тільки перед продуктом реакції NO₂:

Cu + HNO₃ → Cu(NO₃)₂ + 2NO₂ + H₂O

Добираємо коефіцієнти для решти сполук. Правильно записане рівняння:

Сu + 4НNО₃ = Сu(NО₃)₂ + 2NО₂↑ + 2Н₂О

ІІ спосіб

Сu⁰ + Н⁺¹N⁺⁵О₃^-2 → Сu⁺²(N⁺⁵О₃^-2)₂ + N⁺⁴О₂^-2 + Н₂⁺¹О^-2

Сu⁰ -2e → Cu⁺²      2│х 1

N⁺⁵ +1e → N⁺⁴    1│х 2

Числа в останньому стовпчику — 1 і 2 — це додаткові множники в схемах відповідних процесів:

Cu0 - 2e^- → Cu⁺²

2N⁺⁵ + 2e^- → 2N+4

Додамо почленно ці рівняння, одержимо сумарну схему:

Cu0 + 2N⁺⁵ → Cu⁺² + 2N⁺⁴ 

Ці коефіцієнти переносимо у рівняння реакції (зверніть увагу: коефіцієнт 2 стосується лише NO₂, тому що частина атомів Нітрогену в йоні NO₃^– не відновилась, а увійшла до складу солі — купрум (II) нітрату. Обчислюємо загальну кількість атомів Нітрогену в правій частині рівняння: їх є 4 (2 + 2). Отже, перед формулою нітратної кислоти ставимо коефіцієнт 4):

Сu +4НNО₃ → Сu(NО₃)₂ + 2NО₂ + Н₂О

Перевіряємо, чи зрівнялося число атомів елементів, яких не було в схемах окиснення та відновлення. Число атомів Гідрогену в обох частинах різне, урівнюємо його, тому біля Н2О записуємо коефіцієнт 2.

Сu + 4НNО₃ = Сu(NО₃)₂ + 2NО₂↑ + 2Н₂О

Число атомів Оксигену в обох частинах однакове: по 12 атомів. 

 

2) КClО₃ → КСl + О₂↑

І спосіб

К⁺¹Cl⁺⁵О₃^-2 → К⁺¹Сl^-1 + О₂⁰

2O^-2 - 4 e → O₂⁰     │4│12│3

Cl⁺⁵  + 6e → Cl^-1     │6│  │2

Проводимо вертикальну риску й виписуємо за нею число електронів, що віддали й приєднали атоми Оксигену та Хлору. Знаходимо найменше спільне кратне для чисел 4 і 6. Це число 12, яке записуємо за другою вертикальною рискою посерединні, і ділимо його почергово на 4 і 6, записуємо результат за третьою рискою в рядках, які стосуються елементів Оксигену і Хлору. Множники 3 і 2 є шуканими коефіцієнтами. Оскільки елементи змінили ступінь окиснення повністю (в правій частині схеми ці елементи у жодній речовині не виявляють такий самий ступінь окиснення, як у вихідній речовині) та однаковим є індекс елемента Хлору у формулі вихідної речовини і продукту реакції, тому ставимо коефіцієнт 2 перед формулою двох сполук Хлору (KClO₃, KCl), а різним є індекс елемента Оксигену ― ставимо коефіцієнт 3, бо відноситься до двох атомів Оксигену, перед формулою кисню:

2КClО₃ = 2КСl + 3О₂↑

ІІ спосіб

К⁺¹Cl⁺⁵О₃^-2 → К⁺¹Сl^-1 + О₂⁰

2O^-2 - 4 e → O₂⁰     4│х 3

Cl⁺⁵  + 6e → Cl^-1     6│х 2

Числа в останньому стовпчику — 3 і 2 — це додаткові множники в схемах відповідних процесів:

6O-2 - 12e^- → 3O₂⁰

2Cl⁺⁵ + 12e^- → 2Cl-1

Додамо почленно ці рівняння, одержимо сумарну схему:

6O0 + 2Cl⁺⁵ → 3O₂⁰ + 2Cl^-1 

Ці коефіцієнти переносимо у рівняння реакції (зверніть увагу: три атоми О0 i один атом Cl⁺⁵ вже є у складі KClO3, тому біля цієї сполуки  ставимо коефіцієнт 2):

2KClO₃ = 2KCl + 3O₂

Перевіряємо, чи зрівнялося число атомів елементів, яких не було в схемах окиснення та відновлення. Число атомів Калію в обох частинах однакове: по 2 атоми.

 

3) Аl + V₂O₅ → V + Al₂O₃

І спосіб

Аl⁰ + V₂⁺⁵O₅^-2 → V⁰ + Al₂⁺³O₃^-2

2Al⁰  - 6e → 2Al⁺³     │6│30│5

V⁺⁵ + 5 e → V⁰        │5│   │6

Проводимо вертикальну риску й виписуємо за нею число електронів, що віддали й приєднали атоми Алюмінію та Ванадію. Знаходимо найменше спільне кратне для чисел 6 і 5. Це число 30, яке записуємо за другою вертикальною рискою посередині, і ділимо його почергово на 6 і 5, записуємо результат за третьою рискою в рядках, які стосуються елементів Алюмінію і Ванадію.  Множники 5 і 6 є шуканими коефіцієнтами. Оскільки елементи змінили ступінь окиснення повністю (в правій частині схеми ці елементи у жодній речовині не виявляють такий самий ступінь окиснення, як у вихідній речовині) та різними є індекси цих елементів у формулі вихідної речовини і продукту реакції, тому ставимо коефіцієнт 5, відноситься до 2 атомів Алюмінію, перед формулою Al₂O₃ і коефіцієнт 6, відноситься до 1 атому Ванадію, перед формулою ванадію:

Al + V₂O₅ → 6V + 5Al₂O₃

Добираємо коефіцієнти для решти сполук. Правильно записане рівняння:

10Аl + 3V₂O₅ = 6V + 5Al₂O₃

ІІ спосіб

Аl⁰ + V₂⁺⁵O₅^-2 → V⁰ + Al₂⁺³O₃^-2

2Al⁰  - 6e → 2Al⁺³     6│х 5

V⁺⁵ + 5 e → V⁰        5│х 6

Числа в останньому стовпчику — 5 і 6 — це додаткові множники в схемах відповідних процесів:

10Al0 - 30e^- → 10Al⁺³

6V⁺⁵ + 30e^- → 6V0

Додамо почленно ці рівняння, одержимо сумарну схему:

10Al0 + 6V⁺⁵ → 10Al⁺³ + 6V⁰ 

Ці коефіцієнти переносимо у рівняння реакції (зверніть увагу: два атоми V+5 вже є у складі V₂O₅, тому біля цієї сполуки ставимо коефіцієнт 3, а два атоми Al⁺³ вже є у складі Al₂O₃, тому біля цієї сполуки ставимо коефіцієнт 5):

10Аl + 3V₂O₅ = 6V + 5Al₂O₃

Перевіряємо, чи зрівнялося число атомів елементів, яких не було в схемах окиснення та відновлення. Число атомів Оксигену в обох частинах однакове: по 15 атомів.

 

4) K₂Cr₂O₇ + KI + H₂SO₄ → Cr₂(SO₄)₃ + I₂ + K₂SO₄ + H₂O

І спосіб

K₂⁺¹Cr₂⁺⁶O₇^-2 + K⁺¹I^-1 + H₂⁺¹S⁺⁶O₄^-2 →

→ Cr₂⁺³(S⁺⁶O₄^-2)₃ + I₂⁰ + K₂⁺¹S⁺⁶O₄^-2 + H₂⁺¹O^-2

2I^-1 - 2e → I₂⁰          │2│6│3

Cr⁺⁶ + 3e → Cr⁺³      │3│ │2

Проводимо вертикальну риску й виписуємо за нею число електронів, що віддали й приєднали атоми Йоду та Хрому. Знаходимо найменше спільне кратне для чисел 2 і 6. Це число 6, яке записуємо за другою вертикальною рискою посередині, і ділимо його почергово на 2 і 6, записуємо результат за третьою рискою в рядках, які стосуються елементів Йоду і Хрому. Множники 3 і 2 є шуканими коефіцієнтами. Оскільки елементи змінили ступінь окиснення повністю (в правій частині схеми ці елементи у жодній речовині не виявляють такий самий ступінь окиснення, як у вихідній речовині) та однаковим є індекс елемента Хрому у формулі вихідної речовини і продукту реакції, тому ставимо коефіцієнт 1, який зазвичай не пишемо, бо 2 атоми вже є у їх складі перед формулою двох сполук Хрому: (K₂Cr₂O₇, Cr₂(SO₄)₃), а різним є індекс елемента Йоду ― ставимо коефіцієнт 3 (відноситься до 2 атомів Йоду) перед формулою сполуки йоду і перед сполукою КІ удвічі більшій коефіцієнт, тобто 6:

K₂Cr₂O₇ + 6KI + H₂SO₄ → Cr₂(SO₄)₃ + 3I₂ + K₂SO₄ + H₂O

Перевіряємо, чи зрівнялося число атомів елементів, яких не було в схемах окиснення та відновлення.  Число атомів Калію в обох частинах різне, урівнюємо його, тому біля K2SO₄ записуємо коефіцієнт 4:

K₂Cr₂O₇ + 6KI + H₂SO₄ → Cr₂(SO₄)₃ + 3I₂ + 4K₂SO₄ + H₂O

Число атомів Cульфуру в обох частинах різне, урівнюємо його, тому біля H₂SO₄ записуємо коефіцієнт 7:

K₂Cr₂O₇ + 6KI + 7H₂SO₄ → Cr₂(SO₄)₃ + 3I₂ + 4K₂SO₄ + H₂O

Число атомів Гідрогену в обох частинах різне, урівнюємо його, тому біля H₂O записуємо коефіцієнт 7:

K₂Cr₂O₇ + 6KI + 7H₂SO₄ → Cr₂(SO₄)₃ + 3I₂ + 4K₂SO₄ + 7H₂O

Число атомів Оксигену в обох частинах однакове: по 35 атомів. Правильно записане рівняння:

K₂Cr₂O₇ + 6KI + 7H₂SO₄ = Cr₂(SO₄)₃ + 3I₂ + 4K₂SO₄ + 7H₂O

ІІ спосіб

K₂⁺¹Cr₂⁺⁶O₇^-2 + K⁺¹I^-1 + H₂⁺¹S⁺⁶O₄^-2 →

→ Cr₂⁺³(S⁺⁶O₄^-2)₃ + I₂⁰ + K₂⁺¹S⁺⁶O₄^-2 + H₂⁺¹O^-2

2I^-1 - 2 e → I₂⁰          2│х 3

Cr⁺⁶  + 3e → Cr⁺³      3│х 2

Числа в останньому стовпчику — 3 і 2 — це додаткові множники в схемах відповідних процесів:

6I-1 - 6e^- → 3I₂⁰

2Cr⁺⁶ + 6e^- → 2Cr⁺³

Додамо почленно ці рівняння, одержимо сумарну схему:

6I-1 + 2Cr⁺⁶ → 3I₂⁰ + 2Cr⁺³ 

Ці коефіцієнти переносимо у рівняння реакції (зверніть увагу: два атоми Сr+6 вже є у складі K₂Cr₂O₇, а два атоми Cr⁺³ вже є у складі Cr₂(SO₄)₃ тому біля цих сполук залишається коефіцієнт 1, який зазвичай не пишемо):

K₂Cr₂O₇ + 6KI + H₂SO₄ -> Cr₂(SO₄)₃ + 3I₂ + K₂SO₄ + H₂O

Перевіряємо, чи зрівнялося число атомів елементів, яких не було в схемах окиснення та відновлення.  Число атомів Калію в обох частинах різне, урівнюємо його, тому біля K2SO₄ записуємо коефіцієнт 4:

K₂Cr₂O₇ + 6KI + H₂SO₄ -> Cr₂(SO₄)₃ + 3I₂ + 4K₂SO₄ + H₂O

Число атомів Cульфуру в обох частинах різне, урівнюємо його, тому біля H₂SO₄ записуємо коефіцієнт 7:

K₂Cr₂O₇ + 6KI + 7H₂SO₄ -> Cr₂(SO₄)₃ + 3I₂ + 4K₂SO₄ + H₂O

Число атомів Гідрогену в обох частинах різне, урівнюємо його, тому біля H₂O записуємо коефіцієнт 7:

K₂Cr₂O₇ + 6KI + 7H₂SO₄ = Cr₂(SO₄)₃ + 3I₂ + 4K₂SO₄ + 7H₂O

Число атомів Оксигену в обох частинах однакове: по 35 атомів.

 

5) K₂MnO₄ + CO₂ → KMnO₄ + MnO₂↓ + K₂CO₃

І спосіб

K₂⁺¹Mn⁺⁶O₄^-2 + C⁺⁴O₂^-2 → K⁺¹Mn⁺⁷O₄^-2 + Mn⁺⁴O₂^-2 + K₂⁺¹C⁺⁴O₃^-2

Mn⁺⁶ - 1 e → Mn⁺⁷      │1│2│2

Mn⁺⁶  + 2e → Mn⁺⁴     │2│ │1

Проводимо вертикальну риску й виписуємо за нею число електронів, що віддали й приєднали атоми Мангану. Знаходимо найменше спільне кратне для чисел 1 і 2. Це число 2, яке записуємо за другою вертикальною рискою посередині, і ділимо його почергово на 1 і 2, записуємо результат за третьою рискою в рядках, які стосуються елементів Мангану. Множники 2 і 1 є шуканими коефіцієнтами. Оскільки елементи змінили ступінь окиснення повністю (в правій частині схеми ці елементи у жодній речовині не виявляють такий самий ступінь окиснення, як у вихідній речовині), коефіцієнти ставимо перед формулами продуктів реакції (KMnO₄, MnO₂), що містять елемент, який змінив ступінь окиснення:

K₂MnO₄ + CO₂ → 2KMnO₄ + MnO₂ + K₂CO₃

Добираємо коефіцієнти для решти сполук. Число атомів Мангану в обох частинах різне, урівнюємо його, тому біля К₂MnО₄  записуємо коефіцієнт 3:

3K₂MnO₄ + CO₂ → 2KMnO₇ + MnO₂ + K₂CO₃

Число атомів Калію в обох частинах різне, урівнюємо його, тому біля К₂СО₃ записуємо коефіцієнт 2:

3K₂MnO₄ + CO₂ → 2KMnO₇ + MnO₂ + 2K₂CO₃

Число атомів Карбону в обох частинах однакове. Число атомів Оксигену в обох частинах різне, урівнюємо його, тому біля  СО₂  записуємо коефіцієнт 2:

3K₂MnO₄ + 2CO₂ = 2KMnO₄ + MnO₂↓ + 2K₂CO₃

ІІ спосіб

K₂⁺¹Mn⁺⁶O₄^-2 + C⁺⁴O₂^-2 → K⁺¹Mn⁺⁷O₄^-2 + Mn⁺⁴O₂^-2 + K₂⁺¹C⁺⁴O₃^-2

Mn⁺⁶ - 1 e → Mn⁺⁷       1│х 2

Mn⁺⁶  + 2e → Mn⁺⁴      2│х 1

Числа в останньому стовпчику — 2 і 1 — це додаткові множники в схемах відповідних процесів:

2Mn+6 - 2e^- → 2Mn⁺⁷

Mn⁺⁶ + 2e^- → Mn+4

Додамо почленно ці рівняння, одержимо сумарну схему:

3Mn⁺⁶ → 2Mn⁺⁷ + Mn⁺⁴

Ці коефіцієнти переносимо у рівняння реакції:

3K₂MnO₄ + CO₂ → 2KMnO₇ + MnO₂ + K₂CO₃

Перевіряємо, чи зрівнялося число атомів елементів, яких не було в схемах окиснення та відновлення. Число атомів Калію в обох частинах різне, урівнюємо його, тому біля К₂СО₃ записуємо коефіцієнт 2:

3K₂MnO₄ + CO₂ → 2KMnO₇ + MnO₂ + 2K₂CO₃

Число атомів Карбону в обох частинах однакове. Число атомів Оксигену в обох частинах різне, урівнюємо його, тому біля СО₂ записуємо коефіцієнт 2:

3K₂MnO₄ + 2CO₂ = 2KMnO₄ + MnO₂↓ + 2K₂CO₃

Інші завдання дивись тут...