Загрузка...

Інші завдання дивись тут...

Вправа 60. Наведіть приклади розчинних і нерозчинних у воді кислот.

Розчинні кислоти: нітратна кислота HNO3, йодидна кислота HI, бромідна кислота HBr,  хлоридна кислота HCl, сульфатна кислота H2SO4

Нерозчинні кислоти: силікатна кислота H2SiO3

 

Вправа 61. Наведіть приклади нерозчинних, малорозчинних та розчинних солей.

Нерозчинні: BaSO4, AgCl, Ca3(PO4)2, PbS, CaCO3.

Малорозчинні: CaSO3, CаSO4, Ag2SO4, BaSO3.

Розчинні: KCl, NaCl, AgNO3, Ca(NO3)2, Li2SO4.

Скористайтеся таблицею розчинності кислот, солей і гідроксидів, що є на форзаці підручника.

 

Вправа 62. Які ви знаєте рідини й гази, що добре розчиняються у воді?

Рідини, що добре розчиняються у воді: етиловий спирт, ацетон, сульфатна, нітратна й оцтова кислоти.

Гази, що добре розчиняються у вода: гідроген хлорид (хлороводень) HCl, амоніак NH3.

 

Вправа 63. Наведіть приклади речовин, розчинність яких у разі нагрівання: 

а) збільшується; Калійна селітра KNO3, аргентум нітрат AgNO3.

б) зменшується; Кисень О2, азот N2, водень H2

в) майже не змінюється. Кухонна сіль NaCl,  плюмбум хлорид PbCl2.

 

Вправа 64. Чому акваріуми не можна наповнювати кип’яченою водою? У прокип'яченій воді мало кисню, бо при збільшенні температури розчинність газів зменшується, тому рибам не буде чим дихати.

 

Вправа 65. У воду випадково потрапив бензин. Як його можна виокремити від води? За допомогою фізичного метода відстоювання, бо ця суміш неоднорідна, утворена нерозчинною у воді речовиною з меншою густиною. З часом на поверхні води утвориться тонка плівка бензину. За допомогою ділильної лійки їх можна буде розділити. Чи буде вода мати запах бензину, якщо розділення проводити шляхом: а) відстоювання; б) дистиляції? 

а) буде мати запах; б) не буде мати запаху.

 

Вправа 66. Які з наведених газів — кисень, гідроген хлорид, азот, амоніак, гелій — можна збирати: а) над водою; б) тільки витісненням повітря? Чому? Над водою можна збирати гази - малорозчинні у воді, а витісненням повітря - гази, що важчі або легші за повітря.

а) кисень, азот, гелій;  Ці гази малорозчинні у воді.

б) гідроген хлорид, амоніак.

Гідроген хлорид і амоніак - добре розчинні у воді речовини, тому їх не можна збирати над водою, але всі перелічені гази можна збирати витісненням повітря, тримаючи пробірку донизу чи доверху дном у залежності від значення відносної густини цих газів за повітрям (більше чи менше за одиницю), саме тому  у пукті б) зазначено "тільки витісненням повітря". 

 

Вправа 67. За кривою розчинності (мал. 6.3) визначте, яку масу солі можна розчинити в 1 кг води. Умова завдання помилкова, мається на увазі 100 г, якщо звірити з відповіддю.  

а) аргентум (I) нітрату за 0 °С; 120 г

б) натрій нітрату за 20 °С; 88 г

в) купрум (II) сульфату за 30 °С; 25 г

г) плюмбум (II) хлориду за 100 °С; 4 г

д) калій нітрату за 10 °С та 50 °С. 20 г і 85 г.

Для тих, хто хоче знати більше пропонується правильна відповідь на запропоновану у підручнику умову завдання.

в 1 кг води:

а) аргентум (I) нітрату за 0 °С;

За кривою розчинності у

100 г води за 00С максимально розчиняється 120 г AgNO3, тоді

у 1000 г води за 00С розчиниться х г AgNO3.

100 г / 1000 г = 120 г / х г, звідси

х мг • 100 г = 120 мг • 1000 г

х = 120 г • 1000 г / 100 г

x = m(AgNO3)=1200 г =1,2 кг.

б) натрій нітрату за 20 °С;

За кривою розчинності у

100 г води за 200С розчиняється 88 г NaNO3, тоді

у 1000 г води за 200С розчиниться х г NaNO3.

100 г / 1000 г = 88 г / х г, звідси

х мг • 100 г = 88 г • 1000 г

х = 88 г • 1000 г / 100 г

x = m(NaNO3)=880 г.

в) купрум (II) сульфату за 30 °С;

За кривою розчинності у

100 г води за 300С розчиняється 25 г CuSO4, тоді

у 1000 г води за 300С розчиниться х г CuSO4.

100 г / 1000 г = 25 г / х г, звідси

х мг • 100 г = 25 г • 1000 г

х = 25 г • 1000 г / 100 г

x = m(CuSO4)=250 г.

г) плюмбум (II) хлориду за 100 °С;

За кривою розчинності у

100 г води за 1000С розчиняється 4 г PbCl2, тоді

у 1000 г води за 1000С розчиниться х г PbCl2.

100 г / 1000 г = 4 г / х г, звідси

х мг • 100 г = 4 г • 1000 г

х = 4 г • 1000 г / 100 г

x = m(PbCl2)=40 г.

д) калій нітрату за 10 °С та 50 °С.

За кривою розчинності у

100 г води за 100С розчиняється 20 г KNO3, тоді

у 1000 г води за 100С розчиниться х г KNO3.

100 г / 1000 г = 20 г / х г, звідси

х мг • 100 г = 20 г • 1000 г

х = 20 г • 1000 г / 100 г

x = m(KNO3)=200 г.

 

Вправа 68. За кривою розчинності (мал. 6.3) визначте:

а) сіль, розчинність якої найменша серед наведених; PbCl2

б) сіль, розчинність якої найбільша за 0 °С та 20 °С; KI та AgNO3

в) сіль, розчинність якої найбільше залежить від температури; Складна залежність CuSO4

г) сіль, розчинність якої найменше залежить від температури. NaCl

 

Вправа 69. За малюнком 6.3 порівняйте розчинність купрум (ІІ) сульфату та натрій хлориду за температур 20 °С та 80 °С.

За температури 20 °С розчинність купрум (ІІ) сульфату становить 20 г, а розчинність натрій хлориду - 36 г.

За температури 80 °С розчинність купрум (ІІ) сульфату і натрій хлориду однакова і становить - 38 г.

 

 

Вправа 70. У воді за 80 °С розчинили максимальну кількість натрій нітрату. Розчин остудили до кімнатної температури. Що спостерігатиметься? Випадання осаду (утворення кристалів), бо при зниженні температури розчинність солі зменшується.

 

Вправа 71. Під час виготовлення сильногазованої води в одній пляшці води об’ємом 1 л розчиняють близько 1600 мл вуглекислого газу. У такій відкритій пляшці в розчиненому стані лишається близько 880 мл вуглекислого газу. Який об’єм вуглекислого газу виділиться в разі відкриття пляшки сильногазованої води об’ємом 1 л. Більше чи менше газу виділиться, якщо пляшку заздалегідь охолодити? А якщо пляшка зберігалася в теплому місці (на сонці)? У разі відкриття пляшки сильногазованої води об’ємом 1 л виділиться 1600-880=720 (мл) вуглекислого газу. Якщо пляшку заздалегідь охолодити, тоді газу виділиться менше. Якщо пляшка зберігалася в теплому місці (на сонці) газу виділиться більше. Пояснюється це тим, що розчинність газів із зниженням температури підвищується, а з підвищенням - зменшується.

 

Вправа 72. У лабораторії перед заняттям з хімічних властивостей вуглекислого газу приготували вапняну воду. Для цього у воді масою 150 г розчинили максимально можливу кількість кальцій гідроксиду. Обчисліть, яку максимальну масу осаду можна добути під час пропускання вуглекислого газу крізь приготований розчин. Для розрахунків скористайтеся інформацією з малюнка 6.3, якщо температура в лабораторії була 20 °С.

Відомо: m(H2O)=150 г. Знайти: m(Ca(OH)2)-?, m(CaCO3)-?

Розв'язування.

За кривою розчинності при 200С

у 100 г води максимально розчиняється 0,16 г Са(ОН)2, тоді

у 150 г води максимально розчиниться х г Са(ОН)2.

100 г / 150 г =0,16 г / х г

х г  100 г = 0,16 г 150 г

х = 0,16 г  160 г / 100 г 

х = m(Ca(OH)2)=0,24 г.

Знаходимо масу осаду.

І спосіб

Виразимо масу Ca(OH)2 через кількість речовини (n=m/M, де M=Mr г/моль; 

Mr(Ca(OH)2)=Ar(Ca)+2Ar(O)+2Ar(H)=40+2•16+21=74, тому М(Ca(OH)2)=74 г/моль)

n(Ca(OH)2)=m(Ca(OH)2)/M(Ca(OH)2)=0,24 г : 74 г/моль=0,0032 моль.

Записуємо рівняння реакції: Ca(OH)2 + CO2 = CaCO3↓ + H2O 

Співвідношення кількості реагентів (у молях) дорівнює співвідношенню відповідних коефіцієнтів у рівнянні реакції.

За рівнянням реакції записуємо співвідношенням кількості речовини кальцій гідроксиду і кальцій карбонату: n(Са(ОН)2):n(СаСО3)=1:1, бачимо, що кількості речовин однакові, тому n(СаСO3)=n(Са(ОН)2)=0,0032 моль

З формули n=m/M, де М=Mr г/моль, знаходимо масу m=nM

Mr(СаСО3)=Ar(Ca)+Ar(C)+3Ar(O)=40+12+316=100, тому

М(CaCО3)=100 г/моль

m(CaCО3)=n(CaСО3)M(CaCО3)=0,0032 моль•100 г/моль=0,32 г

ІІ спосіб

Записуємо рівняння реакції: Са(ОН)+ Н2О = CaCO3↓ + H2O 

Співвідношення кількості реагентів (у молях) дорівнює співвідношенню відповідних коефіцієнтів у рівнянні реакції.

За рівнянням записуємо співвідношення кількостей речовини кальцій гідроксиду і кальцій карбонату:  n(Са(ОН)2)/1=n(СаСO3)/1

У цьому співвідношенні замінюємо кількість речовини кальцій гідроксиду і кальцій карбонату на співвідношення мас (n=m/M, де M=Mr г/моль;

Mr(Ca(OH)2)=Ar(Ca)+2Ar(O)+4Ar(H)=40 + 2•16+21=74,

тому М(Ca(OH)2)=74 г/моль,

Mr(СаСО3)=Ar(Ca)+Ar(C)+3Ar(O)=40+12+316=100, тому М(CaCО3)=100 г/моль)

m(Са(OН)2)/М(Са(OН)2)=m(СаСO3)/M(СаСO3)

Звідси виражаємо масу кальцій карбонату:

m(СаСО3)М(Са(ОН)2)=М(СаСО3)m(Са(ОН)2), тому

m(СаСO3)=М(СаСO3)m(Са(ОН)2):M(Са(ОН)2)=100 г/моль0,24 г:74 г/моль=

=0,32 г

Відповідь: m(СаСО3)=0,32 г.

 

Вправа 73. За кімнатної температури у воді об’ємом 1 л максимально розчиняється 6,3∙10-3 моль барій флуориду. Обчисліть масу такої кількості речовини барій флуориду.

Відомо: V(H2O)=1 , n(BaF2)=6,310-3 моль.

Знайти: m(BaF2)-?

Розв'язування:

З формули n=m/M, де M=Mr, знаходимо масу m=nM.

Mr(BaF2)=Ar(Ba)+2Ar(F)=137+219=175

m(BaF2)=n(BaF2)M(BaF2)=6,310-3175=1102,510-3=1,1

Якою речовиною (розчинною, малорозчинною чи практично нерозчинною) є барій флуорид? Малорозчинна.

Визначимо розчинність барій флуориду у 100 г води за кімнатної температури.

у 1000 г води розчиняється 1,1 г BaF2, тоді

у 100 г води розчиниться х г BaF2.

1000 г / 100 г = 1,1 г / х г, звідси

х мг • 1000 г = 1,1 г • 100 г

х = 1,1 г • 100 г / 1000 г

x = 0,11 г.

Речовини є малорозчинними, якщо розчиняється від 0,01 г до 1 г речовини в 100 г води.

Відповідь: 1,1 г, малорозчинна.

 

Вправа 74. За інформацією параграфа визначте, якими речовинами (розчинними, малорозчинними чи практично нерозчинними) є: а) амоніак; б) вуглекислий газ; в) кисень. Відповідь поясніть.

а) розчинним, бо за температури 0 °С й атмосферного тиску в 1 л води можна розчинити 1200 л амоніаку.

б) малорозчинним, бо за температури 0 °С й атмосферного тиску в 1 л води можна розчинити 1,7 л вуглекислого газу.

в) практично нерозчинним, бо за температури 0 °С й атмосферного тиску в 1 л води можна розчинити 50 мл або 0,05 л кисню.

 

Вправа 75. За мал. 6.3 визначте, на скільки більше (за масою) калій нітрату можна максимально розчинити у 100 г води за температури 60 °С, ніж за 30 °С. На 65 г більше.

За кривою розчинності у 100 г води за 600С максимально розчиняється 110 г KNO3, а за 300С - 45 г KNO3.

110 г - 45 г = 65 г.

Інші завдання дивись тут...

Загрузка...