Інші завдання дивись тут...

Вправа 60. Наведіть приклади розчинних і нерозчинних у воді кислот.

Розчинні кислоти: нітратна кислота HNO3, йодидна кислота HI, бромідна кислота HBr,  хлоридна кислота HCl, сульфатна кислота H2SO4

Нерозчинні кислоти: силікатна кислота H2SiO3

 

Вправа 61. Наведіть приклади нерозчинних, малорозчинних та розчинних солей.

Нерозчинні: BaSO4, AgCl, Ca3(PO4)2, PbS, CaCO3.

Малорозчинні: CaSO3, CаSO4, Ag2SO4, BaSO3.

Розчинні: KCl, NaCl, AgNO3, Ca(NO3)2, Li2SO4.

Скористайтеся таблицею розчинності кислот, солей і гідроксидів, що є на форзаці підручника.

 

Вправа 62. Які ви знаєте рідини й гази, що добре розчиняються у воді?

Рідини, що добре розчиняються у воді: етиловий спирт, ацетон, сульфатна, нітратна й оцтова кислоти.

Гази, що добре розчиняються у вода: гідроген хлорид (хлороводень) HCl, амоніак NH3.

 

Вправа 63. Наведіть приклади речовин, розчинність яких у разі нагрівання: 

а) збільшується; Калійна селітра KNO3, аргентум нітрат AgNO3.

б) зменшується; Кисень О2, азот N2, водень H2

в) майже не змінюється. Кухонна сіль NaCl,  плюмбум хлорид PbCl2.

 

Вправа 64. Чому акваріуми не можна наповнювати кип’яченою водою? Під час кип'ятіння води виділяються бульбашки повітря, що були розчинені у ній, тому частина молекул кисню виходить за межі посудини і в розчині їх залишається менше.

 

Вправа 65. У воду випадково потрапив бензин. Як його можна виокремити від води? За допомогою фізичного метода відстоювання, бо ця суміш неоднорідна, утворена нерозчинною у воді речовиною з меншою густиною. З часом на поверхні води утвориться тонка плівка бензину. За допомогою ділильної лійки їх можна буде розділити. Чи буде вода мати запах бензину, якщо розділення проводити шляхом: а) відстоювання; б) дистиляції? 

а) буде мати запах; б) не буде мати запаху.

 

Вправа 66. Які з наведених газів — кисень, гідроген хлорид, азот, амоніак, гелій — можна збирати: а) над водою; б) тільки витісненням повітря? Чому? Над водою можна збирати гази - малорозчинні у воді, а витісненням повітря - гази, що важчі або легші за повітря.

а) кисень, азот, гелій;  Ці гази малорозчинні у воді.

б) гідроген хлорид, амоніак.

Гідроген хлорид і амоніак - добре розчинні у воді речовини, тому їх не можна збирати над водою, але всі перелічені гази можна збирати витісненням повітря, тримаючи пробірку донизу чи доверху дном у залежності від значення відносної густини цих газів за повітрям (більше чи менше за одиницю), саме тому  у пукті б) зазначено "тільки витісненням повітря". 

 

Вправа 67. За кривою розчинності (мал. 6.3) визначте, яку масу солі можна розчинити в 1 кг води. Умова завдання помилкова, мається на увазі 100 г, якщо звірити з відповіддю.  

а) аргентум (I) нітрату за 0 °С; 120 г

б) натрій нітрату за 20 °С; 88 г

в) купрум (II) сульфату за 30 °С; 25 г

г) плюмбум (II) хлориду за 100 °С; 4 г

д) калій нітрату за 10 °С та 50 °С. 20 г і 85 г.

Для тих, хто хоче знати більше пропонується правильна відповідь на запропоновану у підручнику умову завдання.

в 1 кг води:

а) аргентум (I) нітрату за 0 °С;

За кривою розчинності у

100 г води за 00С максимально розчиняється 120 г AgNO3, тоді

у 1000 г води за 00С розчиниться х г AgNO3.

100 г / 1000 г = 120 г / х г, звідси

х мг • 100 г = 120 мг • 1000 г

х = 120 г • 1000 г / 100 г

x = m(AgNO3)=1200 г =1,2 кг.

б) натрій нітрату за 20 °С;

За кривою розчинності у

100 г води за 200С розчиняється 88 г NaNO3, тоді

у 1000 г води за 200С розчиниться х г NaNO3.

100 г / 1000 г = 88 г / х г, звідси

х мг • 100 г = 88 г • 1000 г

х = 88 г • 1000 г / 100 г

x = m(NaNO3)=880 г.

в) купрум (II) сульфату за 30 °С;

За кривою розчинності у

100 г води за 300С розчиняється 25 г CuSO4, тоді

у 1000 г води за 300С розчиниться х г CuSO4.

100 г / 1000 г = 25 г / х г, звідси

х мг • 100 г = 25 г • 1000 г

х = 25 г • 1000 г / 100 г

x = m(CuSO4)=250 г.

г) плюмбум (II) хлориду за 100 °С;

За кривою розчинності у

100 г води за 1000С розчиняється 4 г PbCl2, тоді

у 1000 г води за 1000С розчиниться х г PbCl2.

100 г / 1000 г = 4 г / х г, звідси

х мг • 100 г = 4 г • 1000 г

х = 4 г • 1000 г / 100 г

x = m(PbCl2)=40 г.

д) калій нітрату за 10 °С та 50 °С.

За кривою розчинності у

100 г води за 100С розчиняється 20 г KNO3, тоді

у 1000 г води за 100С розчиниться х г KNO3.

100 г / 1000 г = 20 г / х г, звідси

х мг • 100 г = 20 г • 1000 г

х = 20 г • 1000 г / 100 г

x = m(KNO3)=200 г.

 

Вправа 68. За кривою розчинності (мал. 6.3) визначте:

а) сіль, розчинність якої найменша серед наведених; PbCl2

б) сіль, розчинність якої найбільша за 0 °С та 20 °С; KI та AgNO3

в) сіль, розчинність якої найбільше залежить від температури; Складна залежність CuSO4

г) сіль, розчинність якої найменше залежить від температури. NaCl

 

Вправа 69. За малюнком 6.3 порівняйте розчинність купрум (ІІ) сульфату та натрій хлориду за температур 20 °С та 80 °С.

За температури 20 °С розчинність купрум (ІІ) сульфату становить 20 г, а розчинність натрій хлориду - 36 г.

За температури 80 °С розчинність купрум (ІІ) сульфату і натрій хлориду однакова і становить - 38 г.

 

 

Вправа 70. У воді за 80 °С розчинили максимальну кількість натрій нітрату. Розчин остудили до кімнатної температури. Що спостерігатиметься? Випадання осаду (утворення кристалів), бо при зниженні температури розчинність солі зменшується.

 

Вправа 71. Під час виготовлення сильногазованої води в одній пляшці води об’ємом 1 л розчиняють близько 1600 мл вуглекислого газу. У такій відкритій пляшці в розчиненому стані лишається близько 880 мл вуглекислого газу. Який об’єм вуглекислого газу виділиться в разі відкриття пляшки сильногазованої води об’ємом 1 л. Більше чи менше газу виділиться, якщо пляшку заздалегідь охолодити? А якщо пляшка зберігалася в теплому місці (на сонці)? У разі відкриття пляшки сильногазованої води об’ємом 1 л виділиться 1600-880=720 (мл) вуглекислого газу. Якщо пляшку заздалегідь охолодити, тоді газу виділиться менше. Якщо пляшка зберігалася в теплому місці (на сонці) газу виділиться більше. Пояснюється це тим, що розчинність газів із зниженням температури підвищується, а з підвищенням - зменшується.

 

Вправа 72. У лабораторії перед заняттям з хімічних властивостей вуглекислого газу приготували вапняну воду. Для цього у воді масою 150 г розчинили максимально можливу кількість кальцій гідроксиду. Обчисліть, яку максимальну масу осаду можна добути під час пропускання вуглекислого газу крізь приготований розчин. Для розрахунків скористайтеся інформацією з малюнка 6.3, якщо температура в лабораторії була 20 °С.

Відомо: m(H2O)=150 г. Знайти: m(Ca(OH)2)-?, m(CaCO3)-?

Розв'язування.

За кривою розчинності при 200С

у 100 г води максимально розчиняється 0,16 г Са(ОН)2, тоді

у 150 г води максимально розчиниться х г Са(ОН)2.

100 г / 150 г =0,16 г / х г

х г  100 г = 0,16 г 150 г

х = 0,16 г  160 г / 100 г 

х = m(Ca(OH)2)=0,24 г.

Знаходимо масу осаду.

І спосіб

Виразимо масу Ca(OH)2 через кількість речовини (n=m/M, де M=Mr г/моль; 

Mr(Ca(OH)2)=Ar(Ca)+2Ar(O)+2Ar(H)=40+2•16+21=74, тому М(Ca(OH)2)=74 г/моль)

n(Ca(OH)2)=m(Ca(OH)2)/M(Ca(OH)2)=0,24 г : 74 г/моль=0,0032 моль.

Записуємо рівняння реакції: Ca(OH)2 + CO2 = CaCO3↓ + H2O 

Співвідношення кількості реагентів (у молях) дорівнює співвідношенню відповідних коефіцієнтів у рівнянні реакції.

За рівнянням реакції записуємо співвідношенням кількості речовини кальцій гідроксиду і кальцій карбонату: n(Са(ОН)2):n(СаСО3)=1:1, бачимо, що кількості речовин однакові, тому n(СаСO3)=n(Са(ОН)2)=0,0032 моль

З формули n=m/M, де М=Mr г/моль, знаходимо масу m=nM

Mr(СаСО3)=Ar(Ca)+Ar(C)+3Ar(O)=40+12+316=100, тому

М(CaCО3)=100 г/моль

m(CaCО3)=n(CaСО3)M(CaCО3)=0,0032 моль•100 г/моль=0,32 г

ІІ спосіб

Записуємо рівняння реакції: Са(ОН)+ Н2О = CaCO3↓ + H2O 

Співвідношення кількості реагентів (у молях) дорівнює співвідношенню відповідних коефіцієнтів у рівнянні реакції.

За рівнянням записуємо співвідношення кількостей речовини кальцій гідроксиду і кальцій карбонату:  n(Са(ОН)2)/1=n(СаСO3)/1

У цьому співвідношенні замінюємо кількість речовини кальцій гідроксиду і кальцій карбонату на співвідношення мас (n=m/M, де M=Mr г/моль;

Mr(Ca(OH)2)=Ar(Ca)+2Ar(O)+4Ar(H)=40 + 2•16+21=74,

тому М(Ca(OH)2)=74 г/моль,

Mr(СаСО3)=Ar(Ca)+Ar(C)+3Ar(O)=40+12+316=100, тому М(CaCО3)=100 г/моль)

m(Са(OН)2)/М(Са(OН)2)=m(СаСO3)/M(СаСO3)

Звідси виражаємо масу кальцій карбонату:

m(СаСО3)М(Са(ОН)2)=М(СаСО3)m(Са(ОН)2), тому

m(СаСO3)=М(СаСO3)m(Са(ОН)2):M(Са(ОН)2)=100 г/моль0,24 г:74 г/моль=

=0,32 г

Відповідь: m(СаСО3)=0,32 г.

 

Вправа 73. За кімнатної температури у воді об’ємом 1 л максимально розчиняється 6,3∙10-3 моль барій флуориду. Обчисліть масу такої кількості речовини барій флуориду.

Відомо: V(H2O)=1 , n(BaF2)=6,310-3 моль.

Знайти: m(BaF2)-?

Розв'язування:

З формули n=m/M, де M=Mr, знаходимо масу m=nM.

Mr(BaF2)=Ar(Ba)+2Ar(F)=137+219=175

m(BaF2)=n(BaF2)M(BaF2)=6,310-3175=1102,510-3=1,1

Якою речовиною (розчинною, малорозчинною чи практично нерозчинною) є барій флуорид? Малорозчинна.

Визначимо розчинність барій флуориду у 100 г води за кімнатної температури.

у 1000 г води розчиняється 1,1 г BaF2, тоді

у 100 г води розчиниться х г BaF2.

1000 г / 100 г = 1,1 г / х г, звідси

х мг • 1000 г = 1,1 г • 100 г

х = 1,1 г • 100 г / 1000 г

x = 0,11 г.

Речовини є малорозчинними, якщо розчиняється від 0,01 г до 1 г речовини в 100 г води.

Відповідь: 1,1 г, малорозчинна.

 

Вправа 74. За інформацією параграфа визначте, якими речовинами (розчинними, малорозчинними чи практично нерозчинними) є: а) амоніак; б) вуглекислий газ; в) кисень. Відповідь поясніть.

а) розчинним, бо за температури 0 °С й атмосферного тиску в 1 л води можна розчинити 1200 л амоніаку.

б) малорозчинним, бо за температури 0 °С й атмосферного тиску в 1 л води можна розчинити 1,7 л вуглекислого газу.

в) практично нерозчинним, бо за температури 0 °С й атмосферного тиску в 1 л води можна розчинити 50 мл або 0,05 л кисню.

 

Вправа 75. За мал. 6.3 визначте, на скільки більше (за масою) калій нітрату можна максимально розчинити у 100 г води за температури 60 °С, ніж за 30 °С. На 65 г більше.

За кривою розчинності у 100 г води за 600С максимально розчиняється 110 г KNO3, а за 300С - 45 г KNO3.

110 г - 45 г = 65 г.

Інші завдання дивись тут...