ДОСЛІД 1
Дія оцтової кислоти на індикатор
Послідовність дій |
Спостереження |
Висновки |
Наносимо краплю розчину оцтової кислоти на універсальний індикаторний папірець
|
Забарвлення індикатора змінилося на червоне
|
Етанова кислота виявляє кислотні властивості. Наявність йонів Гідрогену, які утворюються під час дисоціації її молекул, є причиною зміни забарвлення індикатора. |
Рівняння електролітичної дисоціації оцтової кислоти:
СН3СООН ↔ СН3СОО- + Н+
ДОСЛІД 2
Реакція оцтової кислоти з металом
Послідовність дій |
Спостереження |
Висновки |
У пробірку з гранулою цинку наливаємо 2 мл розчину оцтової кислоти
|
На поверхні гранули цинку з'являються бульбашки газу
|
Активні метали витісняють із етанової кислоти водень |
Складаємо рівняння реакції у молекулярній і йонно-молекулярній формах.
2CH3COOH + Zn -> (CH3COO)2Zn + H2↑
2CH3COOH + Zn -> 2CH3COO- + Zn2+ + H2↑
ДОСЛІД 3
Реакція оцтової кислоти з оснoвним (амфотерним) оксидом
Послідовність дій | Спостереження | Висновки |
У пробірку з порошком купрум (ІІ) оксидом наливаємо 2 мл розчи- ну оцтової кислоти
|
Порошок розчиняється, розчин стає прозорим
|
Розчинення осаду свідчить, що реакція відбулася. Етанова кислота взаємодіє з основними (амфотерними) оксидами |
Складаємо рівняння реакції у молекулярній і йонно-молекулярній формах.
2CH3COOH + СuO -> (CH3COO)2Cu + H2O
2CH3COOH + СuO -> 2CH3COO- + Cu2+ + H2O
ДОСЛІД 4
Реакція оцтової кислоти з лугом
Послідовність дій | Спостереження | Висновки |
У пробірку з 1 мл розчину лугу додаємо краплю розчину фенолфталеїну |
Індикатор стає малиновим
|
Середовище лужне
|
У пробірку невеликими порціями доливаємо розчин оцтової кислоти
|
Індикатор знебарвлюється
|
Дана реакція є реакцією нейтралізації. Індикатор набуває кольору нейтрального середовища |
Складаємо рівняння реакції у молекулярній і йонно-молекулярній формах.
CH3COOH + NaOH -> CH3COONa + H2O
CH3COOH + Na+ + OH- -> CH3COO- + Na+ + H2O
CH3COOH + OH- -> CH3COO- + H2O
ДОСЛІД 5
Реакція оцтової кислоти з нерозчинною основою (амфотерним гідроксидом)
Послідовність дій | Спостереження | Висновки |
У пробірку з 1 мл розчину лугу додаємо 1 мл розчину купрум (ІІ) сульфату |
Утворюється осад
|
Добули нерозчинну основу Cu(OH)2
|
У пробірку доливаємо розчину оцтової кислоти |
Осад розчиняється, розчин стає прозорим
|
Розчинення осаду свідчить, що реакція відбулася. Етанова кислота взаємодіє з основами |
Складаємо рівняння реакції добування купрум (ІІ) гідроксиду в молекулярній і йонно-молекулярній формах.
2NaOH + CuSO4 -> Na2SO4 + Cu(OH)2↓
2Na+ + 2OH- + Cu2+ + SO42- -> 2Na+ + SO42- + Cu(OH)2↓
Cu2+ + 2OH- -> Cu(OH)2↓
Складаємо рівняння реакції нейтралізації в молекулярній і йонно-молекулярній формах.
2CH3COOH + Cu(OH)2 -> (CH3COO)2Cu + 2H2O
2CH3COOH + Cu(OH)2↓ -> 2CH3COO- + Cu2+ + 2H2O
ДОСЛІД 6
Реакція оцтової кислоти із сіллю
Послідовність дій | Спостереження | Висновки |
У пробірку з каль- цій карбонатом наливаємо 2 мл розчину оцтової кислоти |
З'являються бульбашки вуглекислого газу
|
Оцтова кислота витісняє більш слабшу карбонатну кислоту з її солей, яка є нестійкою і розкладається на вуглекислий газ і воду |
Складаємо рівняння реакції у молекулярній і йонно-молекулярній формах.
2CH3COOH + CaCO3 -> (CH3COO)2Сa + H2O + CO2↑
2CH3COOH + CaCO3 -> 2CH3COO- + Сa2+ + H2O + CO2↑
ЗАГАЛЬНИЙ ВИСНОВОК.
Оцтова кислота, як і неорганічні кислоти, проявляє такі властивості:
- змінює забарвлення індикаторів;
- взаємодіє з металами, що стоять в ряді активності металів до водню;
- взаємодіє з основними і амфотерними оксидами;
- взаємодіє з основами (реакція нейтралізації);
- реагує з солями слабших за неї кислот (наприклад, карбонатами).