Завдання 1. У трьох пробірках без етикеток містяться: розчин етанової кислоти, розчин гліцеролу, вода. Дослідним шляхом виявіть речовини, що містяться в кожній пробірці.
Уміст пробірок розділяємо на дві порції.
До вмісту усіх пробірок першої порції додаємо кілька крапель індикатора, наприклад, лакмусу. У одній із пробірок розчин набуде червоного кольору, отже у цій пробірці міститься етанова кислота.
Якісним реактивом на гліцерол є свіжовиготовлений осад купрум (ІІ) гідроксиду, який додаємо до вмісту решти двох пробірок першої порції. У одній із пробірок розчин набуде яскраво-синього кольору, отже у цій пробірці міститься гліцерол. Методом виключення робимо висновок, що в іншій пробірці міститься вода.
Завдання 2. Дослідіть, з яким металом — залізом чи міддю — відбуватиметься взаємодія етанової кислоти. Користуючись витискувальним рядом металів, легко визначити, взаємодіятиме метал із кислотою чи ні, бо з кислотою взаємодіє метал, що розташований ліворуч від водню.
Оскільки залізо Fe у витискувальному ряду розташоване лівіше від водню Н2, а мідь Cu - правіше, робимо висновок про те, що відбуватиметься взаємодія етанової кислоти із залізом.
2CH3COOH + Fe -> (CH3COO)2Fe + H2↑
Завдання 3. Експериментальним шляхом установіть, чи взаємодіє етанова кислота з нерозчинними основами. Для проведення досліду використовуйте свіжовиготовлений осад основи купрум (ІІ) гідроксиду.
Спочатку одержимо цей реактив. У пробірку з 1–2 мл блакитного розчину купрум (ІІ) сульфату додамо розчин натрій гідроксиду до випадіння блакитного осаду купрум (ІІ) гідроксиду.
CuSO4 + 2NaOH = Na2SO4 + Cu(OH)2↓
У чисту пробірку наллємо 1–2 мл етанової кислоти й додамо стільки ж отриманого купрум (ІІ) гідроксиду. Перемішаємо реагенти. Блакитний осад зникає і розчин стає прозорим.
2CH3COOH + Cu(OH)2↓-> (CH3COO)2Cu + 2H2O
Отже, етанова кислота взаємодіє з нерозчинними основами. Ознака реакції: розчинення осаду.
Завдання 4. Здійсніть перетворення за поданою схемою.
CH3COOH + NaOH-> CH3COONa + H2O
CH3COOH + 2O2 -> 2CO2 + 2H2O
CO2 + CaO = CaCO3
Завдання 5. Запропонуйте експеримент, за допомогою якого можна перевірити, яка з кислот — етанова чи хлоридна — є більш сильним електролітом. Експериментально визначити яка з кислот є сильнішим електролітом можна за допомогою спеціального приладу для визначення електропровідності. Для цього необхідно електроди приладу занурити в розчини етанової та хлоридної кислот і по яскравості світіння лампи зробити висновок, що хлоридна кислота є більш сильним електролітом, ніж етанова.