Сині сутінки опустилися на заквітчаний барвами садок.

     Зупинилась чарівна мить! Ще маргаритки не зібрали до купки білосніжні пелюстки. Не сплять кольорові айстри у високих зелених травах. Зовсім поряд виглядає темно-рожева півонія... А он безсмертник, чорнобривці! Квіти увечері манять глядача своєю таємничістю. В’юнкий хміль своїми шишками охороняє кольорове царство. Різної форми листочки також переливаються зоряним сяйвом.

      Якщо уважно вдивитися у зображення, то садок навіює відчуття безмежності цих квіткових джунглів.

Катерина Білокур – самобутня художниця