...

§ 26 БУДОВА СТЕБЛА.

Стебло - осьова частина пагона, яка з'єднує в єдине ціле всі його складові (листки, бруньки).

Функції стебла: провідна забезпечує зв'язок надземних частин рослини з її кореневою системою (вода і розчинені в ній поживні речовини рухаються з кореня до надземних органів - висхідний рух та органічних речовин від листків до всіх органів - низхідний рух); опорна підтримує в певно­му положенні надземні частини рослини (бруньки, листки, квіт­ки); фотосинтезуюча здійснюється молодими зеленими стеблами; запасаюча накопичує воду та запасні поживні речовини в деяких видів посушливих місцезростань; газообмін з навколиш­нім середовищем під час дихання і фотосинтезу.

За напрямком росту і розміщенням у просторі пагони бувають прямостоячі (мають добре розвинену механічну тканину, дерева), виткі (піднімаються вгору, обвиваючи опору, окремі види квасолі, хміль) , повзучі (сте­ляться по землі і можуть вкорінюватися у вузлах, суниці, гусячі лапки), чіпкі (піднімаються вгору і чіпляються за опору вуси­ками, виноград, горох або додатковими коренями, які відростають від стебла, плющ).

Поверхня стебла може бути різною: гладенькою і шорсткою, голою і вкритою волосоподібними чи твердими виростами, колючками, шипа­ми (як-от у малини, ожини, шипшини).

Залежно від середовища, у якому розвиваються стебла, їх можна поділити на надземні, підземні й водні.

У стеблі деревної рослини розрізняють такі послідовні шари: кору, камбій, деревину та серцевину.

Кора - зовнішня частина стебла і кореня , на її поверхні помітні невеличкі горбки від міліметра до 1 см – сочевички (заповнені всередині пухко розташованими клітинами, забезпечують газообмін і випаро­вування води). Кора складається ззовні з корка (шари відмерлих клітин, захищають рослину від надмірного випаровування води та механічних ушко­джень) або шкірки в молодих пагонах (її наприкінці першого року життя заступає корок) та в середині з лубу (внутрішня частина кори, сукупність провід­ної (ситоподібні трубки, забезпечує низ­хідний потік органічних речовин), механічної (луб'яні волокна надають стеблу міцності та підви­щують його опір до зламування) та основної).

Камбій – твірна тканина для потовщення стебла (на попе­речному зрізі стебла камбій має вигляд вузь­кого кільця, унаслідок поділу клітин камбію з його зовнішнього боку формується луб, а з внутрішнього – деревина).

Деревина складається з судин провідної (утворена мертвими клітинами з потовщеними здерев'яні­лими стінками, судинами рухаються від кореня до надземної частини рослин розчини поживних речовин та виконують також опорну функцію), основної та механічної (відмерлі та видовжені клітини механічної тканини утворюють деревні волокна) тканин.

Серцевина - центральна частина стебла складається з великих тонкостінних, пухко розташованих клітин запасаючої основної тканини (у клітинах запасаються поживні речовини крохмаль, жири) . Від серцевини через деревину та кору проходять ряди клітин основної тканини - серцевинні промені, вони забезпечують переміщення різних речовин у горизон­тальному напрямку між різними шарами стебла.

Виберіть одну правильну відповідь.

1. Зазначте, як називають внутрішню частину кори: а) камбій; б) луб; в) серце­вина; г) деревина.

2. Укажіть тканину, якою утворено серцевину стебла: а) провідна; б) твірна; в) меха­нічна; г) основна.

Дайте відповідь на запитання.

1. Що таке корок, луб і камбій?

Корок – зовнішній шар кори деревної рослини, луб – внутрішній шар кори. Камбій – шар твірної тканини стебла.

2. Що таке серцевина? Яка її основна функція?

Серцевина - центральна частина стебла складається з великих тонкостінних, пухко розташованих клітин запасаючої основної тканини (у клітинах запасаються поживні речовини крохмаль, жири) . Від серцевини через деревину та кору проходять ряди клітин основної тканини - серцевинні промені, вони забезпечують переміщення різних речовин у горизон­тальному напрямку між різними шарами стебла.

3. Що таке річні кільця? Чому їх називають річними, як вони утворюються і як їх визначають?

Річні кільця - концентричні шари стебла деревної рослини. Щорічно з'являється одне таке кільце, що має світлу та темну ділянки, які формуються внаслідок нерівномірної діяльності камбію в різні пори року (навесні клітини камбію активно діляться й утво­рюють клітини деревини великих розмірів з тонкими стінками, на поперечному розрізі вони мають вигляд світлої частини річного кільця; улітку камбій формує значно дрібні­ші товстостінні судини та клітини механічної тканини, мають вигляд темної частини кільця; узимку клітини камбію не діляться). Кількість річних кілець стовбура визначає вік пагона, ширина кільця визначається умовами життя (коли погодні умови сприятливіші, відбувається більший приріст кільця).

Поміркуйте! Чому дерева вологих тропічних лісів часто не мають річних кілець?

У вологих тропічних лісах у всі сезони тепло.

       

...