Екологія (від грец. оікос - житло, середовище і логос - вчення) - розділ біології, що вивчає зв'язки організмів між собою та з навколишнім середовищем.
Довкілля – це сукупність матеріальних тіл і явищ.
Умови середовища — це комплекс, у якому можна розрізнити багато компонентів, які пов'язані з кліматом, ґрунтом, рельєфом, а також наявними видами живих організмів та взаємодією між ними.
Провідне значення рослин у довкіллі: тільки вони здатні самостійно виробляти органічну речовину і при цьому підтримувати сталість складу повітря.
ЕКОЛОГІЧНІ ФАКТОРИ – чинники середовища, що так чи інакше діють на організм (абіотичні, біотичні і антропічні).
Основний екологічний фактор – фактор, вплив якого має переважаючий вплив на рослину.
Абіотичні фактори (неживої природи):
|
Світло |
Фактор для здійснення фотосинтезу (рослинам особливо важливі промені з довжиною хвилі 0,4-0,71 мкм). Дія світла визначається інтенсивністю (наприклад, у затінку чи на відкритому місці), тривалістю (наприклад, довжиною дня і ночі) тощо.. • Необхідне рослинам для фотосинтезу. • Визначає добові, місячні та сезонні зміни. • Впливає на ріст (надмірне світло затримує ріст рослин у висоту), цвітіння й плодоношення рослин. |
|
Тепло |
Фактор розселення рослин по земній кулі (на полюсах майже нема живих істот, на екваторі – дуже багато). • Впливає на швидкість хімічних явищ, що постійно відбуваються в тілах живих істот. • Для фізіологічних процесів придатна певна температура. |
|
Вода |
Регулюючий фактор розподілу рослин по земній кулі та в межах територій із однаковим кліматом, але з різним рельєфом. Джерелом води для рослин є опади, кількість яких у різних місцях неоднакова (в Україні кількість опадів різко коливається: у Карпатах випадає до 1600 мм, на Поліссі – до 600 мм, а на півдні країни (в степах) – 250 мм опадів). • Входить до складу організму, його клітин. • Рослини вбирають розчини мінеральних речовин. • Вода може бути середовищем життя. • Потрібна деяким організмам для розмноження. • Вода втрачається з випаровуванням. |
|
Повітря |
• Джерело кисню для дихання. • Має вуглекислий газ для фотосинтезу рослин. • Захищає Землю від надмірного перегрівання чи охолодження. • Озон захищає рослини від сонячної радіації, падаючих небесних тіл. • Сприяє розселенню організмів, переносячи вітром насіння та плоди. • Запилення вітром. • Середовище життя, яке завдяки вітру перебуває в постійному русі. Діяльність вітру може бути позитивною (запилення, поширення плодів і насіння) або негативною (вітроломи, засипання рослин ґрунтом або піском, віщування ґрунту і оголення коренів тощо). |
|
• Середовище життя для коренів рослин. • Рослини отримують воду і мінеральні речовини для живлення. На багатих поживними речовинами ґрунтах ростуть кропива, чистотіл, дуб, лобода, щириця тощо, на дуже бідних ґрунтах – верес, росичка, журавлина тощо. |
|
|
Інші |
Вплив атмосферного тиску, рельєфу місцевості, снігового покриву, атмосферної електрики, вогню, шуму, радіації, магнітного поля Землі тощо |
Групи рослин. Пристосування рослин
Біотичні фактори (живої природи) – вплив тварин на рослини, рослин на рослини та на тварин і т.п.
Антропогенний фактор – вплив діяльності людини.
Діапазон дії екологічного фактора визначається точками мінімуму (від лат. мінімус - дуже мало) і максимуму (від лат. максиме - більше, надто), за межами яких життя організму стає неможливим.
Оптимальні умови - умови, найкращі для життя.
Граничні, або екстремальні, критичні, умови - умови середовища, в яких екологічний фактор виходить за межі оптимуму, наближаючись до мінімуму або максимуму, і призводить до пригнічення життєдіяльності організму.
Рослини є показниками наявності у ґрунті певних речовин:
• щавель, хвощ, редька дика свідчать про те, що ґрунт кислий;
• солонець, содник свідчать про надмірну кількість у ґрунті хлоридів;
• карликовість рослин, зміна кольору квіток із рожевого на синій свідчать про надмірну кількість у ґрунті міді;
• рослини-індикатори є орієнтирами під час пошуків води в пустелях та деяких видів корисних копалин.