Загрузка...

Інші завдання дивись тут...

РОЗПІЗНАВАННЯ ГРИБІВ.

НЕЇСТІВНІ ГРИБИ – це гриби, які людина не вживає у їжу через малі розміри, тверді плодові тіла (гриби-трутовики), гіркий смак (жовчний гриб).

 

ЇСТІВНІ ГРИБИ. 

Представники: білий гриб, польський гриб, сироїжка світло-жовта, підосичник, білий гриб, опеньок лучний (на луках, пасовищах, лісових галявинах), дощовик, печериця звичайна (на відкритих місцях – луках, пасовищах, лісових галявинах), лисичка справжня (у хвойних та мішаних лісах із червня по жовтень), сироїжка ароматна, маслюк звичайний (на піщаних ґрунтах хвойних лісів). Відомо понад 200 видів їстівних грибів.

Кулінарна обробка грибів: смажать, солять, маринують, сушать.

Грибні страви корисні не для всіх: не радять споживати людям, що мають хвороби нирок, кишечнику або шлунка, дітям до 5 років, оскільки їхній організм погано їх перетравлює.

Умовно-їстівні гриби – це отруйні або їдкі чи гіркі на смак у сирому вигляді, але їстівні після ретельної кулінарної обробки (свинушки, вовнянки, деякі види рядовок, зморшків).

Попередня обробка умовно-їстівних грибів перед споживанням: вимочування в сольовому розчині, кип'ятіння з наступним видаленням відвару. 

 

КАТЕГОРІЇ ЇСТІВНИХ ГРИБІВ.

Гриби першої категорії.

Характеристика: найкращі та найсмачніші гриби, смачні, легко засвоюються організмом, перед вживанням не потребують термічної обробки, можуть використовуватись сирими у складі свіжих грибних салатів. Добре відрізняються від небезпечних отруйних грибів.

Представники: білий гриб, рижик, білий груздь, мухомор Цезаря, чорний трюфель, білий трюфель.

 

Гриби другої категорії.

Характеристика: мають високі смакові властивості і можуть вживатися в їжу після будь-якої термічної обробки, проте не в сирому вигляді.

Представники: підберезовик, підосичник, заячий гриб, польський гриб, маслюк, піддубник, велика зелена сироїжка, сироїжка синя, парасолька велика, лисичка, печериця двоспорова.

 

Гриби третьої категорії.

Характеристика: смачні та поживні гриби  потребують спеціальних методів приготування (попереднього відварювання і відвар зливають, вимочування та засолення).

Представники: хрящ-молочники, зокрема чорний груздь (хрящ-молочник чорний), вовнянка, опеньок осінній, зморшка.

 

Гриби четвертої категорії.

Характеристика: гриби з невисокою харчовою цінністю, з не дуже високими смаковими якостями, маловідомі їстівні гриби, для яких усталені кулінарні традиції не сформувалися.

Представники: деякі говорушки, мокрухи, моховики.

 

Вимоги щодо їстівних грибів: 

• можна вживати сирими тільки гриби першої категорії;

• інші гриби треба піддавати термічній обробці;

• не збирати гриби в екологічно забруднених місцях;

• правильно зберігати та консервувати гриби;

• збирати тільки молоді гриби.

 

ОТРУЙНІ ГРИБИ.

Представники: гнойовик, бліда поганка, чортів гриб, гірчичний гриб, мухомор червоний, мухомор білий, мухомор смердючий, дощовик несправжній, сироїжка блювотна, опеньок сірчано-жовтий, рядовка тигриста.

Отруйні гриби дуже схожі на їстівні: чортів гриб і білий гриб; бліда поганка і сироїжка, бліда поганка і зеленуха, білий мухомор та печериця, смердючий мухомор та печериця тощо.

 

Смертельно-отруйні гриби.

Представники смертельно-отруйних грибів: бліда поганка, білий мухомор, мухомор смердючий.

 

Головні ознаки смертельно отруйних грибів: 

• кільце на ніжці (залишки часткового покривала); 

• біла «цибулинка» при основі ніжки (залишки загального покривала, яке захищає все плодове тіло на початку його дозрівання);

• пластинчастий гіменофор білого кольору; 

• пластинки гіменофора приростають до шапинки і не спускаються на ніжку;

• у  блідої поганки шапинка забарвлена у різні відтінки зеленого кольору, у білого мухомора та мухомора смердючого шапинки білі. 

Більша частина ніжки блідої поганки заглиблена в ґрунт, тому залишок покривальця у вигляді кільця може бути непомітним, що робить бліду поганку схожою на деякі їстівні гриби, наприклад зеленушку жовто-зелену або сироїжку різнопластинчасту.

Смертельні отрути грибів: синильна кислота, аманітин, фалін та фалоїдин, що діють передусім на нервову систему, спричиняючи сонливість, судоми, болі у шлунку, блювоту, холодний піт і пронос.

Наслідок отруєння: спричиняють смерть.

Поява симптомів: дуже пізно через багато годин, коли вже розкладена печінка.

Смертельна доза грибів: 10-30 г.

Симптоми: зневоднення організму, синюшність, блювання, пронос.

Допомога: врятувати не вдається.

 

Дуже отруйні гриби.

Представники: несправжній опеньок, павутинник оранжево-червоний, павутинник найкрасивіший, плютка Патуйяра, лепіота отруйна, лепіота коричнево-червонувата.

Наслідки отруєння: важкі та у 15 % випадків закінчуються смертю пацієнта.

Поява симптомів: проявляються пізно.

Симптоми: зневоднення організму, блювання, пронос.

Допомога: своєчасна медична допомога, лікування у лікарні.

 

Отруйні гриби.

Представники: строчок, мухомор пантерний, говорушка білувата, свинуха, гнойовик чорнильний, печериця рудіюча.

Наслідки отруєння: при своєчасному зверненні до лікаря та правильній першій допомозі хворий одужує протягом кількох днів.

Підступність грибів: свинуха тонка при тривалому регулярному споживанні спричиняє жовтуху та анемію, гнойовик чорнильний спричинює отруєння лише при вживанні з  алкоголем.

Поява симптомів: проявляються швидко - вже через 0,5-2 години після вживання грибів.

Симптоми: блювання, пронос.

Допомога: постраждалому слід зробити промивання шлунка, давати багато пити прохолодного чаю або молока, і обов'язково викликати лікаря.

 

Умовно-отруйні гриби.

Представники: сатанинський гриб, гриб-синяк, сироїжка блювотна, більшість хрящ молочників, говорушка сіра, свинушки, вовнянки, деякі види рядовок, зморшків.

Будь-яка обробка (відварювання, смаження, сушка, вимочування) робить ці гриби безпечними.

Наслідки отруєння: спричинюють  «легке» отруєння, протягом доби людина зазвичай повністю одужує. 

Поява симптомів: проявляються дуже швидко — зазвичай вже через 10-30 хвилин після їх вживання.

Симптоми: блювання, пронос.

Допомога: постраждалому слід дати активоване вугілля, зробити промивання шлунка, давати багато пити прохолодного чаю або молока, і обов'язково викликати лікаря.

 

Грибні отруєння бувають двох типів: первинні та вторинні.

Ознаки

Первинні отруєння

Вторинні отруєння

Отруйні речовини

Грибні токсини

Отруйні речовини, що забруднюють природне середовище (отрутохімікати, важкі мета­ли та радіоактивні речовини) або є продуктами розпаду старих та загниваючих грибів

Походження отруйних речовин

Синтезуються отруйними грибами

З'являються або утворю­ються внаслідок дій людини

Джерело отруєння

Отруйні гриби

Їстівні гриби

Шляхи уникнення отруєнь

Знати отруйні гриби,

не збирати незнайомих грибів

Збирати гриби тільки в екологічно чистих місцях, не збирати старі та загниваючі гриби, дотримуватися пра­вил зберігання та обробки

Абсолютно безпечних грибів не існує. Навіть найкращі їстівні гриби можуть бути причиною вторинних отруєнь. 

Тяжкість отруєння

Залежить від токсину, який містить даний гриб;  його кількості, яка потрапила в організм; пізнім часом появи перших симптомів.

Залежить від кількості отрути, яка потрапила в організм, та часу, що пройшов від моменту споживання.

Інші завдання дивись тут... 

Загрузка...