САМОСТІЙНА РОБОТА (ГРУПОВА)
ПРАВИЛА ВИЗНАЧЕННЯ СТУПЕНЯ ОКИСНЕННЯ.
Ступінь окиснення елементів у простих речовинах дорівнює нулю.
Ступінь окиснення простого йона відповідає його заряду.
Ступінь окиснення Гідрогену у більшості сполук дорівнює +1, а в сполуках з металами (гідридах) дорівнює -1.
Ступінь окиснення Флуору у всіх сполуках дорівнює -1.
Ступінь окиснення Оксигену у всіх сполуках -2, крім O+2F2 , Н2+1О2-1.
Ступінь окиснення металів у сполуках завжди позитивний.
Найвищий ступінь окиснення відповідає номеру групи, до якої належить елемент, за винятком Флуору, Оксигену.
Більш електронегативний елемент завжди має негативний ступінь окиснення.
У бінарних сполуках хімічний елемент, що стоїть у ряду електронегативності:
F О N Cl Br S Р С Н Si Al Mg Са Na Cs
лівіше, виявляє негативний ступінь окиснення, а той, що стоїть правіше, — позитивний.
ВЛАСТИВІСТЬ ЕЛЕКТРОНЕЙТРАЛЬНОСТІ: алгебраїчна сума ступенів окиснення атомів у хімічній сполуці завжди дорівнює нулю, а у складному йоні - заряду йона.
Завдання 1. Визначте ступені окиснення елементів у бінарних сполуках, проставивши над хімічними символами.
І група |
Zn+2Cl2-, К2+О-2, H2+S-2, С-4Н4+, Cu+2O-2, Сг2+3О3-2. |
ІI група |
Al+3Br3-, Si+4H4-, Аl2+3O3-2, N-3H3+, Li2+O-2, Ca3+2N2-3 |
ІII група |
Ca+2H2-, Р-3Н3+, Ва+2Сl2-, H2+Se-2, N2+5O5-2, Zn+2O-2 |
ІV група |
Са3+2Р2-3, Cu+2H2-, Ba+2O-2, Cr2+3O3-2, Na2+O2-, C+4O2-2. |
Ступені окиснення визначають, використовуючи правила, подані вище.
Наприклад, для сполуки ZnCl2. Ступінь окиснення Цинку +2: Zn+2Cl2х , тоді за властивістю електронейтральності 2•1+х•2=0, х•2=-2, звідси х=-1, тому Zn+2Cl2-1.
Аналогічно визначаємо для решти сполук.
Завдання 2. (для всіх груп) Визначте ступені окиснення Нітрогену в сполуках і вкажіть, у якому випадку його значення та валентність не співпадають: N20, N2+1О-2, N+2O-2, N2+3О3-2, N+4О2-2, B+3N-3, Na3+N-3, Mg3+2N2-3.
Ступені окиснення визначають, використовуючи правила, подані вище.
Наприклад, для сполуки N2О. Ступінь окиснення Оксигену -2: N2хО-2 , тоді за властивістю електронейтральності х•2+(-2)•1=0, х•2=2, звідси х=1, тому N2+О-2.
Аналогічно визначаємо для решти сполук.
У якому випадку його значення та валентність не співпадають? N2, N2О, NO, NО2.
Вища валентність хімічного елемента зазвичай дорівнює номеру групи. Нітроген знаходиться у п'ятій групі, тому його вища валентність V. Атом Нітрогену у звичайному стані на зовнішньому другому енергетичному рівні містить три неспарені електрони 2р3, тому можливою є ще валентність ІІІ.
Отже, валентність Нітрогену ІІІ, V, а числове значення ступеня окиснення у запропонованих прикладах 0, 1, 2, 4.
ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Вправа 1. Визначте ступені окиснення елементів у сполуках:
Сl20, Н+Сl-, Сl2+O-2, Cu0, Мg3+2Р2-3, Fe2+3O3-2, Fe+2O-2, Na2+S-2, Сl2+7O7-2.
Вправа 2. Для відбілювання шовкових та вовняних речей виготовляють розчин, до складу якого входять: вода об'ємом 10 л, пральний порошок і кухонна сіль масами, відповідно, 50 г та 90 г і по 1 столовій ложці нашатирю й гідроген пероксиду Н2О2. Обчисліть:
I-II рівні: масову частку порошку в розчині;
Відомо: V(води)=10 л = 1000 мл; m(порошку)= 50 г; m(солі)= 90 г; m(нашатир)= 15 г; m(Н2О2)= 15 г;
Знайти: w(порошку) -?
І спосіб
1. Знаходимо масу води за формулою: m = V•ρ, де густина води ρ=1 г/мл.
m(води) = V(води)•ρ=1000 мл•1 г/мл=1000 г. Бачимо, що для води об'єм відповідає масі, тому ця дія не є обов'язковою.
2. Знаходимо масу розчину:
m(розчину)=m(води)+m(порошку)+m(солі)+m(нашатир)+m(Н2О2)=
=1000 г+50 г+90 г+15 г+15 г=1170 г.
3. Знаходимо масову частку речовини (порошку) в розчині за формулою:
w=m(речовини)/m(розчину).
w(порошку)=50 г/1170 г=0,043, або,
помноживши це значення на 100%, одержимо 4,3%.
ІІ спосіб
1. Знаходимо масу води за формулою: m = V•ρ, де густина води ρ=1 г/мл.
m(води) = V(води)•ρ=1000 мл•1 г/мл=1000 г. Бачимо, що для води об'єм відповідає масі, тому ця дія не є обов'язковою.
2. Знаходимо масу розчину:
m(розчину)=m(води)+m(порошку)+m(солі)+m(нашатир)+m(Н2О2)=
=1000 г+50 г+90 г+15 г+15 г=1170 г.
3. Визначаємо масу речовини (порошку), що міститься у 100 г розчину, тобто, масову частку речовини. Для цього складаємо пропорцію і розв'язуємо її.
у 1170 г розчину - 50 г порошку
у 100 г розчину - х г порошку
1170 г / 100 г = 50 г / х г,
тому х г • 1170 г = 50 г • 100 г,
х = (50 г • 100 г) : 1170 г = 4,3 г, тому w(порошку)=4,3%.
Відповідь: w(порошку) =4,3% або 0,043
III-IV рівні: масові частки порошку (розв'язок дивись вище) й кухонної солі.
Відомо: V(води)=10 л = 1000 мл; m(порошку)= 50 г; m(солі)= 90 г; m(нашатир)= 15 г; m(Н2О2)= 15 г;
Знайти: w(солі) -?
І спосіб
1. Знаходимо масу води за формулою: m = V•ρ, де густина води ρ=1 г/мл.
m(води) = V(води)•ρ=1000 мл•1 г/мл=1000 г. Бачимо, що для води об'єм відповідає масі, тому ця дія не є обов'язковою.
2. Знаходимо масу розчину:
m(розчину)=m(води)+m(порошку)+m(солі)+m(нашатир)+m(Н2О2)=
=1000 г+50 г+90 г+15 г+15 г=1170 г.
3. Знаходимо масову частку речовини (кухонної солі) в розчині за формулою:
w=m(речовини)/m(розчину).
w(солі)=90 г/1170 г=0,077, або,
помноживши це значення на 100%, одержимо 7,7%.
ІІ спосіб
1. Знаходимо масу води за формулою: m = V•ρ, де густина води ρ=1 г/мл.
m(води) = V(води)•ρ=1000 мл•1 г/мл=1000 г. Бачимо, що для води об'єм відповідає масі, тому ця дія не є обов'язковою.
2. Знаходимо масу розчину:
m(розчину)=m(води)+m(порошку)+m(солі)+m(нашатир)+m(Н2О2)=
=1000 г+50 г+90 г+15 г+15 г=1170 г.
3. Визначаємо масу речовини (солі), що міститься у 100 г розчину, тобто, масову частку речовини. Для цього складаємо пропорцію і розв'язуємо її.
у 1170 г розчину - 90 г солі
у 100 г розчину - х г солі
1170 г / 100 г = 90 г / х г,
тому х г • 1170 г = 90 г • 100 г,
х = (90 г • 100 г) : 1170 г = 7,7 г, тому w(солі)=7,7%.
Відповідь: w(солі) =7,7% або 0,077