На зміну літу приходить осінь. Як тільки не називають осінню пору: і золотою, і чарівною, і щедрою.
Вона приносить із собою прохолодні дні. Зелені літні кольори зникають. Без теплого сонця жовтіє трава та дерева. Падають на землю жолуді дуба та плоди каштану. Навесні багато з них пустять пагони. А тепер вони самотньо лежать на чорній землі. Багато птахів відлетіло у теплі краї, не чути дзвінкого пташиного співу. Частіше налітають хмари та поливають землю осіннім дощем. Після нього у лісі багато грибів. Люди працюють на полях та в садах. Збирають щедрий урожай. Звірі готуються до зими: одні запасаються поживою, інші заснуть до весни.
Скоро прийде зима.
Враження від осінніх перетворень за цитатами із творів про осінь
Прийшла чарівна осінь. У природі почалися осінні дивовижні перетворення.
На зеленому човні пропливло літо. Сонце ще яскраво світить, та не гріє уже літнім теплом. Уранці стелеться на землею або піднімається сивий туман.
Усе частіше плаче дощик. Скачуть по землі його дощові краплинки.
На околиці села горить-палає рудий клен. Біля дороги розпустила жовті коси верба. У природі гаряче буяння фарб.
Бояться осені пташки. Ластівки тривожно радяться, журавлі тривожно курличуть, відлітаючи в теплі краї. Тому в пташиному гнізді порожньо.
Уже і падолист будить осінь. Затулило сонечко хмари дощові. І човником гойдається у калюжі жовтий листок.
Любить осіння пора заходити в садки, а господарі з нетерпінням чекають на щедрі осені дарунки.
Усе впевненіше наступає осінь… Але тепла пора ще побореться з нею «бабиним літом», натягуючи довкола срібні павутинки.
|
Дощі |
затулило сонечко хмари дощові, дощик плаче, скачуть краплі дощові, дрібними набридливими дощами; |
|
Падолист |
будить падолист, човником гойдається у калюжі лист, зривається жовтий листочок; |
|
Жовтіє листя |
листячко жовтогаряче, рудий клен горить-палає, барвиста осінь, буяння фарб; |
|
Гілки дерев |
верби старої жовті коси, осінь розплітає косу; |
|
Туман |
піднімається сивий туман, ліс розчарований туманами; |
|
Пташки відлітають |
бояться осені пташки, у гнізді порожньо; |
|
Пташині звуки |
ластівки тривожно радяться, журавлі тривожно курличуть, пташиний щебет загадковий, ліс мовчазний; |
|
«бабине літо» |
павутиння візерунки, срібні павутинки; |
|
врожай |
любить заходити в садки, щедрі осені дарунки; |
|
прохолода |
сонце світить, та не гріє, ранкові прохолодні роси, на зеленому човні пропливає літо. |
Враження від осінніх перетворень за цитатами із творів про осінь
Іде по землі осінь. Заквітчалися її коси червоними кетягами калини. Доторкнеться до яблуні – яблука жовтіють. Падають плоди каштанів. Лопне колюча шкарлупа, а звідти усміхається кароокий каштан. На галявинах з-під листя визирають грибочки.
На ранок підіймається сивий туман. Удень сонце світить, та не гріє. Осінній лист сміється листям золотим. На узліссі вкривається багрянцем клен, сумує ніжна золота берізка. Не хочуть здаватися, поспішають доцвісти останні осінні квіти. Лунає осіння пісня про літні павутинки.
Перед далекою дорогою тривожно радяться ластівки. Десь угорі курличуть журавлі, перегукуються дикі гуси.
Вітер шле гінця. І вже у верховітті грають шумові оркестри. Вальс танцює листопад.
Де зітхне осінь, там холодом війне. Дощові хмари затулять сонечко, і вже скачуть краплі по траві. Човником гойдається у калюжі лист.
Скоро прийдуть холоди.
Роздум про осінь (есе) за що подобається, а за що ні
Опис картини «Осінь у Карпатах» Ігоря Роп’яника