Текст-міркування

   Я думаю, що мені не шкода Андрійка.

   По-перше, він зруйнував пташине гніздо. Полетіли геть ластівки. По-друге, він не послухав слушну пораду тата не підходити до гнізда, коли у ньому вилуплюються пташенята. По-третє, він не зважав навіть на тужливий крик птахів.

   Гіркі сльози Андрійка вказують, що хлопець зрозумів погані наслідки свого вчинку. Тому йому можна поспівчувати.

 

Текст-розповідь

    Мені не шкода Андрійка. Він вчинив дуже погано. Не послухав порад батьків. Зруйнував гніздо. З яєчок не зможуть вилупитися пташенята, не повернуться під стріху ластівки-батьки. Тому гнізда не можна руйнувати.

    Але Андрійкові можна поспівчувати. Ще довго перед його очима будуть ті збентежені ластівки. Хлопець зробив це не умисно. Просто верх взяла цікавість.

     Головне, що Андрійко сам зрозумів, що повівся погано із птахами. Думаю, вчинок навчить хлопця бережно відноситись до природи.

 

ОН ЯК БУВАЄ (Микола Магера)