БЕЗ ЧОГО НЕ МОЖНА ЖИТИ.

Задумався якось старий ведмідь про життя. Задумався та й запитав ведмедицю:

— Скажи мені, на чому життя тримається?

А ведмедиця наїлася свіжої лісової малини, лежить собі в кущах, на сонечку гріється і вухом не веде. Дрімає.

Тоді ведмідь голосніше ревнув:

— Не прикидайся глухою! Відповідай, на чому життя тримається.

Позіхнула ведмедиця, перевернулася на другий бік і пробурмотіла крізь

сон:

— На їжі життя тримається...

Почула це лисиця та й каже:

— Щира правда. Життя на їжі тримається, на харчах — курятинці, тетерев'ятинці, зайчатинці... Хто що полюбляє, те і їсть. Заєць кору гризе. Білка шишки лущить...

— Ха! — перебив лисицю вовк, що пробігав мимо. — Не тільки на їжі життя тримається. Спробуй-но прожити без лігва...

— Чи без нори! — додав кріт.

І дятел ствердив:

— Без житла й сита тварина гине.

Прояснилося в голові у ведмедя. Зрозумів він, шо без їжі та без житла погано будь-якому звіру, однак вирішив людей попитати.

Був у нього знайомий селянин.

Розповів ведмідь селянинові все, шо йому звірі сказали, й запитав:

— Чи так це?

— Так, — відповів селянин. — Тільки людині цього замало,

— А що їй ще потрібно? — питає клишоногий.

А селянин на те:

— Ти сам, Потаповичу, зметикуй.

Каже і на кожух показує.

Зрозумів ведмідь та й сам собі відказав:

— У мене кожух готовий. На мені росте. А в тебе такого немає.

— Ото ж бо воно, — надоумлює селянин ведмедя. — Тільки й кожуха мало людині. Сорочка, сіряк та інший одяг теж потрібні. А босій як людині жити? Хоча б личакй треба сплести.

Допізна думали-гадали селянин з ведмедем про це та про багато чого іншого.

У ведмедя навіть голова пухнути почала,

— Годі! — ревнув він. — Не потрібна мені в лісі ця грамота. Я й без неї проживу.

— Так-так, — погодився селянин, — ти проживеш без неї. Тобі, звірові, навіщо багато знати, а людям треба. Бо життя не тільки на їжі, житлі та одязі тримається — воно й ученням міцне. (Євген Перм'як)

Личаки — плетене з лика селянське взуття, яке носили з онучами, прив'язуючи до ноги мотузками.

Клишоногий — який, ідучи, повертає передню частину стопи до середини. Сіряк — давній довгополий верхній одяг з грубого сукна, здебільшого сірого кольору.

Виконай завдання.

1. Вкажи жанр тексту.

а) Народна казка;

б) оповідання;

в) літературна казка.

2. Якось ведмідь задумався, ...

а) де знайти їжу;

б) на чому життя тримається;

в) де влаштувати лігво.

3. Дятел ствердив, що тварина гине без ...

а) житла;

б) житла та їжі;

в) їжі.

4. Що сказав ведмедеві селянин?

а) Життя міцне ученням;

б) життя міцне працею;

в) життя міцне працею і ученням.

5. Вкажи прислів'я, яке виражає головну думку казки.

а) "Людей питай, а свій розум май";

б) "Життя ученням міцне";

в) "Дерево міцне корінням, а людина — знанням".

6. Запиши по порядку, з ким зустрічався ведмідь.

Ведмедиця, лисиця, вовк, кріт, дятел, селянин.

7. Поясни значення слів та вислову.

Зметикуй — догадайся, поміркуй:

Надоумлює — радить, навчає.

"Голова пухнути почала" — напружилась від думок.

8. Склади і запиши міркування з 5-6 речень "Для чого людині потрібні знання?"