Інші завдання дивись тут...

КОНТРОЛЬНА РОБОТА № 1

Варіант 1

КАЗКА ПРО ЛЕБЕДЯ

    Жила на вершині гори маленька Сніжана, королева зими. Узута вона в черевички із срібла, одягнена в білий плащ, гаптований сніжинками. На голові корона з криги. Спала вона у постелі із снігу, бігала по заметах, цілими днями гралася із сніжинками і плавала озером на чорному птахові із журливо похиленою головою.

   Часто Сніжана замислювалася: «Чому чорний птах такий зажурений, чому завжди схиляє голову?». І якось спитала його:

- Мій чорний човнику, чому ти завжди такий смутний?

- Звідки ти, юна королево, знаєш, що я смутний? Я тихо співаю, плаваючи озером, а коли побачу тебе на березі, завжди радісно вітаю помахом крила, - відповів птах.

- Сумний ти, сумний, човнику, завжди журливо схиляєш голову і дивишся у воду. Скажи мені, що тебе хвилює, може, я тобі допоможу. Провези мене озером і відкрий мені свою таємницю, - знову заговорила Сніжана.

    Птах тихо випростав крило і, коли Сніжана сіла на нього, поволі виплив на середину озера. Навколо все було біле.

- Маленька королево, зараз я ( не можу сказати тобі, що мене гнітить, - промовив птах, - але ввечері приходь знову на берег і про все дізнаєшся.

   Тільки-но запали сутінки, вона вийшла на берег озера. Там її вже ждав чорний птах. Він тихо промовив:

- Усе довкола мене біле, лише я чорніший від чорної ночі. Ось чому я сумний.

  Почувши це, Сніжана (( весело сказала:

- Не сумуй, човнику! Я зроблю так, що й ти станеш білим. Випливи сьогодні вночі на середину озера і чекай.

  Після того королева пішла до крижаної вежі серед скель, де жила Срібна Зірка, мати всіх сніжинок. Сніжана ввічливо попросила:

- Добра Срібна Зірко! Пошли вночі до птаха, який чекає серед озера, зграю сніжинок. Покрий ними назавжди його чорне пір'я. Зроби так, щоб завтра він прокинувся білий, як сніг.

   А чорний птах тим часом схвильовано чекав посеред озера. І коли вже наближалася північ, птаха зморив сон. Він поклав гадову на крило й завмер. Тієї ж миті налетіла зграя сніжинок і вкрила його. Лебідь став білий, мов сніг.

    Уранці ((( Сніжана побачила, як пливе по воді білий лебідь, перший білий лебідь на світі! Інші птахи після того народжувалися і вмирали, але цей, перший, ще й досі живий. Він возить тим самим озером Сніжану, королеву зими (364 сл.).

                                          Десанка Максимович 

                                          Переклад із сербохорватської Людмили Петік

 

Завдання 1. У казці розповідається 

А Про те, як чорний лебідь став білим.

Б Про те, як з'явився перший білий лебідь на світі.

В Про щоденні турботи Сніжани, королеви зими, та її човник.

 

Завдання 2. Основна думка твору.

А Важливо бути уважним до своїх друзів.

Б Якщо другові сумно, треба його розвеселити.

В Треба вміти розпізнавати настрій тих, хто поруч.

 

Завдання 3. Риси характеру королеви зими Сніжани з її словами однакового кольору.

Уважна - Добра Срібна Зірко!... - Мій човнику!
Турботлива - Мій чорний човнику, чому ти завжди такий смутний? 
Ввічлива, привітна Королева попросила Срібну Зірку назавжди покрити чорне пір'я птаха білими сніжинками.

 

Завдання 4. Допиши слова, яких бракує, щоб змалювати в уяві картину за змістом казки.

По озеру пливе чорний лебідь. На його випростаному крилі сидить маленька Сніжана,   королева зими: на голові корона з криги , на ніжках черевички зі срібла , одягнена в білий плащ, гаптований сніжинками.

Довкола все біле.

 

Завдання 5. Запиши, як ти розумієш зміст останнього абзацу (4-5 речень). Чому перший на світі білий лебідь ще й досі живий?

   Перший у світі білий лебідь ще й досі живий. Бо він чарівний та незвичайний.    

   Лебідь живе в казці та возить королеву зими Сніжану. ЇЇ турбота перемогла сум друга. 

   Білий лебідь - це мрія , що збувається.

 

КОНТРОЛЬНА РОБОТА № 1.

Варіант 2 

ПЕРСТЕНЬ НА МОРСЬКОМУ ДНІ

    Одна дівчинка загубила золотий перстень, який їй лишився від матусі. Саме тоді, коли хотіла вона набрати води у пригорщу, пустунка-хвиля зняла перстень з руки. Бідолашна дівчинка крізь сльози почала благати хвилю повернути їй перстень.

  Її плач почув старий морський їжак. Стало йому шкода малої. Швидко, мов камінчик, скотився на морське дно шукати перстня.

   Спочатку зазирнув їжак у червоне місто коралів. У коралових листочках, наче в кімнатках, жили мешканці цього міста. Морський їжак розповів їм про дівчинку. Просив принести йому перстень, якщо він опинився в їхніх володіннях.

   Потім їжак відвідав країну губок. Мов різноколірні гнізда, лежали губки, прикріплені до морського дна. Їжак і тут попросив пошукати золоту дрібничку милої дівчинки.

   Далі їжак забрів у країну, де жили морські анемони — напівтварини-напівквіти. З вигляду вони схожі на звичайні польові анемони, але харчуються дрібними тваринками, червами й рибками. Їм він теж сказав про загублений перстень.

  Натрапив він і на землю морських павуків. Кожен павук носив на плечах невеличкий кіш, у якому жили інші тварини. ( Тільки-но почули павуки, що дівчинка загубила перстень, одразу ж розповзлися його шукати.

 Їжак проплив ще й через розкішні передмістя морських зірок, а насамкінець зазирнув на батьківщину молюсків. Там панувала глибока тиша, мов у найглухішій лісовій хащі. Зачинившись по своїх хатках, молюски старанно виготовляли перли. Добрий їжак і молюсків попросив подивитися, може, перстень часом закотився (( до чиєїсь хатки чи майстерні.

  Строкатий світ на морському дні почав шукати пропажу.

  Корали обнишпорили все своє рожеве місто. Губки ретельно вимили кожну заглибинку у своїх будиночках. Молюски обстежили всі скриньки, де зберігалися перли. Морські губки, мов принцеси, у колісницях, до яких було запряжено раків, шукали перстень. Та дарма. І коли вже всі втратили надію, одна маленька губка вгледіла щось блискуче в коші старого павука. Вона сказала йому ввічливо:

- Зупиніться, прошу вас, здається, ви носите в коші загублену золоту річ.

Старий морський павук розсміявся:

- А я й сам її шукаю. Оце сміхота, якщо ношу її на плечах, не підозрюючи про це.

   Губка справді знайшла в коші перстень. Подякувавши ((( старому павукові, помчала вона до їжака.

   А він миттю піднявся на берег, де сиділа вся у сльозах дівчинка. Обережно, щоб вона не помітила, поклав їжак перстень біля її руки на пісок. І пірнув у морські глибини. Тільки-но він зник, дівчинка помітила свій перстень. Схопила його і щаслива побігла додому. Вона й гадки не мала, що все зробили для неї добрі мешканці моря (390 сл.).

                                  Десанка Максимович 

                                  Переклад із сербохорватської Людмили Петік

 

Завдання 1. У казці розповідається 

А Про життя на дні моря.

Б Про безкорисливу допомогу.

В Про пошуки перстня мешканцями морського Дна.

 

Завдання 2. Основна думка твору. 

А Без допомоги морських мешканців дівчинка не знайшла б свого перстня. 

Б Твоя допомога може зробити щасливим того, хто почувався нещасним. 

В Гуртом завжди можна безкорисливо допомогти тому, хто цього потребує.

 

Завдання 3. Персонажі твору та їхні дії в пошуках персня однакового кольору.

Морські губки обнишпорили все своє рожеве місто.
Корали обстежили всі скриньки.
Молюски вимили кожну заглибинку у своїх будиночках.

 

Завдання 4. Слова за змістом казки.

Спочатку зазирнув їжак у червоне  місто коралів; потім відвідав країну губок, схожих на різноколірні гнізда; далі зустрівся з анемонами, подібними до польових квітів; на плечах у павуків були невеличкі коші з тваринками; проплив їжак ще й через розкішні передмістя морських зірок; на батьківщині молюсків було тихо, як у найглухішому лісі.

 

Завдання 5. Запиши, як ти оцінюєш вчинок морського їжака, який непомітно повернув дівчинці перстень і зник (4-5 речень).

      Добрий морський їжак поступив дуже благородно. Він почув плач дівчинки і вирішив допомогти. Їжак непомітно повернув перстень, бо щира допомога завжди безкорислива. Вона не шукає винагороди.  

Інші завдання дивись тут...

 

  • саша
    класний сайт
    10 травня 2017 13:00
  • діма
    клас
    10 травня 2017 20:51