Інші правила дивись тут...

1 клас

Якщо два й більше речень поєднані за змістом, — це текст. До тексту можна дібрати заголовок.

З латинської мови слово textum (текст) пере­кладається як тканина, зв'язок.

 

2 клас

У тексті речення розміщені в певній послідовності.

Будова тексту: зачин, основна частина і кінцівка.

Зачин готує до сприйняття того, про що йтиметься в тексті. В основній частині розкривається зміст тексту (його тема). Кінцівка — це завершення тексту, своєрідний підсумок усього висловленого.

Заголовок.  Ліс — усім друг.  

Зачин     Ліс нікому не ворог. Ліс — усім друг.
Основна частина     Для звірів і птахів він — рідний дім і годувальник. Для поля — захисник від вітру. Ліс — друг ріки та її мешканців: риб, раків, жаб. Якщо гине ліс, ріка незабаром міліє, пересихає.
Кінцівка     Рослини лісу очищують повітря. Тому кожне дерево, кожен кущ треба берегти насамперед — від вогню.

Кожна частина починається з нового рядка — абзацу.

         Ліс — усім друг.

   Ліс нікому не ворог. Ліс — усім друг.

   Для звірів і птахів він — рідний дім і годувальник. Для поля — захисник від вітру. Ліс — друг ріки та її мешканців: риб, раків, жаб. Якщо гине ліс, ріка незабаром міліє, пересихає.

   Рослини лісу очищують повітря. Тому кожне дерево, кожен кущ треба берегти насамперед — від вогню.

 

Слова у тексті заміняють для того, щоб не повторювати те саме слово в сусідніх реченнях.

Ліс нікому не ворог. Ліс — усім друг.

Ліс нікому не ворог. Він — усім друг. 

 

3 клас

У кожному тексті про когось або про щось мовиться. Це його тема

Мета тексту — це ціль, з якою цей текст створено. Метою текстів є: розказати комусь про щось, покри­тикувати, повідомити, навчити, застерегти, описати, роз'яснити, довести, подякувати, повідомити та ін. Кожен текст створюється з певною метою, тому залежно від поставленої мети ми говоримо по-різному: складаємо тексти різного типу (розповідь, опис, міркування, есе).

Головна думка тексту — задум його автора, те, до чого він закликає, що схвалює, що заперечує, від чого застерігає, що хотів донести, чого навчає, тобто висновок, який випливає зі сказаного або написаного.

Здебільшого текст має заголовок, який виражає його тему або головну думку. Заголовок передає те найважливіше, що змальовано на картині або в тексті. Зрозуміти найважливіше допомагають запитання: Про що розповідається? Чого навчає твір?

 

Абзац – це змістова частина тексту (зв’язана за змістом), тобто частина тексту, об'єднана однією мікротемою

Ознаки абзацу:

• кожен абзац починають записувати з нового рядка із від­ступом;

• абзац складається з одного чи більше речень;

• при читанні паузи між абзацами роблять довші, ніж між реченнями.

Мікротема – основний зміст абзацу.

Кожна з мікротем тексту є частиною його загальної теми.

Речення абзацу за своїм змістом нерівнозначні.

Тематичне речення – це речення , яке передає мікротему (основний зміст) абзацу,

План тексту — це назви (заголовки) частин тек­сту, розміщені послідовно за змістом. План допома­гає відновити зміст прочитаного, висловлювати думки послідовно, не пропускати нічого важливого. Речення плану мо­жуть бути розповідні, питальні та спонукальні.

Пункт плану тексту – це стисло й чітко сформульована мікротема (заголовок до абзацу). 

Скласти план тексту — означає визначити в тексті мікротеми, чітко та стисло їх сформулювати (мікротеми тексту — це пункти плану)

Щоб скласти план тексту, потрібно:

• прочитати текст;

• поділити його на частини;

• визначити головну думку кожної частини;

• дібрати заголовок до кожної частини (або знайти в цих части­нах речення, які можуть бути використані як заголовки).

План може складатися з розповідних або питальних речень.

Текст «Мій улюбленець» за схемою-таблицею мікротем

Основні ознаки тексту:

• пов’язаність речень за змістом (темою);

• наявність головної думки;

• розвиток змісту та головної думки в послідовність речень;

• зв’язок між реченнями за допомогою займенників, сполучників, синонімів, повторів, спільнокореневих слів;

• завершеність думки.

Міркування про те, коли речення утворюють текст... 

 

Загальна будова тексту — він складається із трьох частин: 

• зачину (вказує, про що йтиметься у тексті); 

• основної частини (розкриває основний зміст тексту); 

• кінцівки (підсумовує те, що було сказано в основній частині).

 

Текст-опис (словесне зображення пред­мета, істоти, явища, місцевості та приміщення, для опису предмета використовують питання який? яка? яке? які?)

Зачин

Загальне враження

Дивовижні це були птахи!

Основна частина

Опис окремих ознак

Високі, майже людського росту, на тонких струнких ногах і з гнучки­ми довгими шиями. Дзьоб також довгий і гострий, мов кинджал. На голові біля дзьоба червона пля­ма, помітна здалеку. Пір'я біле, наче сніг, лише кінчики пір'їн — чорні.

Кінцівка

Висновок

Ось вони які, білі журавлі — стерхи. (За В. Флінтом)

 

Текст-міркування (текст, у якому доводять, переконують, пояснюють якусь думку, висловлюють міркування із при­воду чогось або когось, тобто йдеться про причинно-наслідкові зв’язки між явищами, діями, ознаками, а також у них є відповідь на питання чому? чому це сталося?)

Зачин

Твердження (думка, яку потрібно довести). Використовують слова та сполучення слів: я гадаю, я вважаю, на мою думку, переконаний / переконана, стверджую, відомо та інші.

У давні часи люди кочували у пошуках їжі. Згодом навчилися їх вирощувати. Для чого люди вирощують рослини? 

Основна частина

Доведення (викладаються факти, власні докази). У цій частині використовують такі сполучення слів: на мою думку, я так думаю, я вважаю, я підтримую, по-перше, по-друге, дійсно. 

Рослини слугують їжею, є кормом для тварин. Дають кисень та очищують повітря від забруднення. Також рослини є будівельним матеріалом, паливом. Деякі мають лікувальні властивості, їх використовують у косметиці. Щоб прикрасити подвір’я та оселі вирощують декоративні дерева чи квіти у вазонах. Також створюють парки у великих містах.  Усього не перелічити. Вирощують не тільки існуючі сорти, селекціонери старанно працюють над виведенням нових.

Кінцівка

Висновок (оцінка, враження тощо). У ньому вживають такі слова: отже, адже, безумовно, тож, у такий спосіб, тому що, таким чином.

   Рослини приносять багато користі. Неможливо уявити наше життя без них, тому люди вирощують рослини.

 

Текст-розповідь  (текст, у якому йдеться про дії особи або предмета, про події, можна поставити питання що відбулося?)

Зачин

Зав'язка

У нашому саду ростуть яблуні, сливи, груші, виноград, смородина, малина.

Основна частина

Розвиток дії, кульмінація

   Якось серед літа, коли на смородині та малині доспіли ягоди, забрів їжачок. Він щось шукав, принюхувався, напевно, думав, чим поживитися. Він не боявся ні мене, ні нашого дворового пса Рябка. Звірятко було впевнене, що його гострі колючки зможуть завжди захистити його. Спочатку я з цікавістю спостерігав за ним. Потім побіг додому, щоб винести маленьке блюдце з молоком. Їжачок почав пити.

Кінцівка

Розв'язка

Тепер він частенько любить приходити у наш сад. Усі підгодовують його.

 

Текст-есе (текст, у якому автор, або авторка, описує власні враження і міркування про предмет, явища, вчинок та події, розповідає про них, міркує та наводить наукові докази і факти, робить власні висновки)

Зачин

Вступ (пояснюється тема есе)

Чи подобається вам ромашка? Ота дрібна польова квітка мені дуже подобається.

Основна частина

Основна частина (викладаються факти, власні думки)

   Спитаєте, за що? Можливо, за те, що жовтогаряче обличчя квітки нагадує маленьке сонечко. Чи за те, що рослинку можна влітати у віночки. А, може, за те, що на пелюстках ворожать на бажання. Або за ніжність…

Кінцівка

Висновок (підсумок висловленого)

Не знаю за що, але ромашка мені дуже

подобається!

Слово есе́ прийшло до нас із французької мови, тому наголос ставимо на останньому складі. 

Есе може бути схожим на розповідь, містити елементи опису чи міркування, але не вимагає чіткої позиції щодо предмета висловлювання.

Факт — це реальна подія, а судження (власна думка) — це думка людини про факт.

Сонечко, або божа корівка (опис, розповідь, міркування) 

Чому ж песик образився на мене? Есе

4 клас

ЯК БУДУЮТЬ ПОРІВНЯЛЬНИЙ ОПИС

Зачин

Ставлять завдання, як відрізнити подібні між собою предмети (явища).

Основна частина

Перший спосіб

Другий спосіб

Відмінні ознаки предметів (чи явищ) описують одночасно.

Відмінні ознаки предметів (чи явищ) описують послі­довно: спочатку — одного, потім — другого і т.д.

Щоб порівняти твори, потрібно:

• указати авторів творів (якщо один із творів — казка, то уточ­нити, авторська чи народна);

• указати жанр твору (вірш, оповідання, казка, байка тощо);

• указати головних дійових осіб (персонажів);

• указати головну думку — так, як ви її розумієте;

• визначити головні риси творів (пора року, схожі події чи ситуації, герої тощо);

• визначити відмінне у творах;

• описати, які почуття викликають указані твори;

• зробити висновки за зразком: у творах спільне відмінне. 

Інші правила дивись тут...