Інші завдання дивись тут...

ЗВУК — хвилеподібне поширен­ня коливань у газах, рідинах і твер­дих тілах.

Акустика — учення про звук. Іноді так називають і умови поши­рення звуку в приміщенні, наприклад, «у цьому приміщенні гар­на акустика».

^{Багато концертних залів славляться своєю акустикою, вражає своєю акустикою Софія Київська — визначна пам'ятка історії та архітектури Софія київська України.}

Коливання — рух, який повторюється в часі.

Приклади коливних рухів: коливання хвилі на водоймі; тремтіння мосту під колесами машин,  прогинання дошки підлоги під важкими кроками; збурення гілки дерева від зльоту пташки; вібрація чашки і поверхні столу в рухомому поїзді; звук голосу породжує  коливанням голо­сових зв'язок, коливання струни гітари.

Звукова хвиля у рідинах та газах є поздовжньою: кожна частинка середовища коливається вздовж лінії поширення звуку.

Коливання передається від частинки до частинки речовини.

Чому і як людина чує звук

Коливання тіла зумовлює коливання повітря, збурення хвилею передається в повітрі, досягає наших вух — і ми чуємо відповідний йому звук.

Джерело звуку — тіло, що коливається і створює звук.

Джерела звуку:

• природні (спів птахів; виття вовка, вітру, заметілі; шум річки; голові зв’язки);

• штучні (звук двигуна, будильника, телевізора, пилососа). 

Приймачі звуку:

• природні (вухо);

• штучні (у радіо, телефоні, мікрофоні, слухові апарати).

Для поширення звуку необхідне середовище.

^{У космосі панує вакуум — простір, вільний від будь-якої речови­ни, тому подорожі в космосі супроводжуються повною тишею. Ревіння ракетних двигунів, і гуркіт у фільмі «Зоряні війни», є помилковим з точки зору фізики.}

По­ширення звукових хвиль у різних середовищах відбува­ється з різною швидкістю.

^{Було встановлено, що в пові­трі швидкість звуку є найменшою і становить приблизно 331 м/с; у воді цей показник становить приблизно 1403 м/с; у твердих тілах швидкість звуку ще більша, ніж у ріди­нах, зокрема у сталі — 5100 м/с.}

Швидкість звуку залежить:

• від середовища,

• від температури середовища.

Матеріали, які погано проводять звук, використовують для звукоізоляції:

• повсть,

• скло­вата,

• пресований корок,

• пористі панелі. 

Луна — це звук, відбитий від віддаленої перешкоди.

Явищем відбивання звуку можна пояснити:

•  відлуння, або луну (якщо голосно кричати в горах, можна у відповідь почути закінчення слів);

• у горах по-особливому звучить національний український музичний інструмент — трембіта;

• дію рупора, яким користуються на мітингах, змаганнях, для посилення потужності звуку та поширення на великі відстані.

Характеристика звуків:

• гучність, або амплітуда  (зумовлена розмахом коливань джерела звуку);

• висота (зумовлена кількістю коливань джерела звуку за одиницю часу).

За гучністю розрізняють: голосні та тихі.

Гучність вимірюється в децибе­лах (дБ), названа на честь американського винахідника телефону (1876 рік винаходу) Александра Грема Белла.

^{Найслабший звук, який ми чуємо, 10 дБ (падає з дерева листя).}

^{Якщо розмовляєте пошепки — 30 дБ, кричите — 70 дБ, гуркіт грому — 100 дБ, шуми понад 130 дБ спричиняють хворобливі відчуття у ву­хах, запаморочення, головну біль, оскільки звуки у вухах перетворюються в нервові імпульси та через слуховий нерв передаються в мозок.}

За висотою розрізняють:

• низький звук (джерело звуку має робити не менше 20 коливань за се­кунду, щоб ми його почули);

• високий звук (крила бджіл роблять 200 коливань за секунду);

• дуже високі звуки (понад 20 000 коливань за секунду) ми не чуємо.

Інші завдання дивись тут...