Українська література 6 клас. Степан Руданський Стор. 242

Розв'язник до підручника "Українська література 6 клас Авраменко О.М."

1. Степан Руданський багатьох людей урятував від хвороб у (Г) Ялті.

2. У десятій крамниці («Добре торгувалось») два купці продавали (Г) дурнів.

3. Установіть відповідність.

Художній образ	Дія, що з ним пов'язана
1 кінь	В підірвати
2 пані	А захворіти
3 панна	Б уповити
4 тік	Д згоріти

4. Розкажіть, що ви знаєте про С. Руданського як письменника та лікаря.

Степан Васильович Руданський народився 1834 р. на Вінниччині в родині священика. Коли навчався у академії починає плідно працювати на ниві письменства. Він прославився як автор так званих співомовок, байок. Творчість С.Руданського сповнена оптимізму, гумору й іскрометного сміху. Значну цінність становлять його переклади з російської літератури О. Пушкіна. М. Лермонтова, твори античної літератури. Митець написав майже двісті віршованих гуморесок, кілька поем, чимало байок, балад, лірич¬них віршів.

Навчався у Петербурзькій медико-хірургічній академії. З Петербурга С. Руданський переїздить до Ялти. В Криму С. Руданський працює міським лікарем, завідувачем лікарні, лікарем в алупкинських маєтках графа Воронова, карантинним лікарем Ялтинського повіту. З бідняків він за лікування плату не брав. Улітку 1872 р. в Криму спалахнула епідемія холери, і С. Рудан¬ський як карантинний лікар й постійний член санітарної комісії міста винищував джерела інфекції. Сам захворів і помер у тридцятидев'ятирічному віці.

5. Своїми словами перекажіть зміст співомовки «Добре торгувалось». Чумак ходив серед магазинів великого міста, хотів купити дьогтю. Покупці пропонують багато краму, але мужикові нічого більше не треба. Зайшов у десяту крамницю, чемно привітався і спитався за дьоготь. Два купці вирішили поглузувати із мужика і сказали, що в крамниці продаються дурні. На що чумак відповів, що добре торгувалося, оскільки на продаж тільки вони обоє зосталися. Купці хотіли посміятися з мужика, але він виявися дотепнішим та розумнішим.

ДОБРЕ ТОРГУВАЛОСЬ (1857 р.)

Чи в Києві, чи в Полтаві.

Чи в самій столиці

Ходив чумак з мазницею (посуд з дьогтю для змащування взуття, зброї, коліс і т.п.)

Помежи крамниці.

І в крамницях, куди глянеш.

Сріблом-злотом сяє. —

Мужикові то й байдуже:

Він дьогтю питає!

У десятії крамниці

Два купці сиділо...

І в десяту мужик двері

Відхиляє сміло.

Відхилив: «Добридень, люди!» —

І й зачав питати.

Чи нема у них принаймні

Дьогтю де продати.

А купці переглянулись.

Стихача сміються:

«Здєсь нє дьоготь. — йому кажуть. —

Дурні продаються!..»

«Добре ж у вас торгувалось,

Що все розійшлося

І на продаж тільки два вас

В склепу (крамниця) зосталося!..»

6. Прочитайте рядки, з яких видно, що мужик у співомовці «Добре торгувалось» і дотепніший, і розумніший від купців.

«Добре ж у вас торгувалось,

Що все розійшлося

І на продаж тільки два вас

В склепу (крамниця) зосталося!..»

7. Сатиричний твір різко осміює негативні явища. Цього не бачимо у співомовці «Добре торгувалось». Твір є гумористичним, адже зображує смішне в життєвих явищах і людських характерах у доброзичливому, жартівливому тоні на відміну від сатиричного . Веселими словами чумак довів свою дотепність та розум. Так автор підкреслив, що не можна насміхатися та глузувати з інших.

8. Співомовка «Гуменний» побудована у формі діалогу між дідичем (так називали пана, великого землевласника) та гуменним (так називали прикажчика, що організовував роботу на току поміщика).

ГУМЕННИЙ.

Їздив дідич,

Назад повертає —

От гуменний на границі

Пана і вітає.

Поклонився, привітався:

«А що там. Іване?»

А гуменний йому каже:

«Та все гаразд, пане.

Одно тілько...» — «А що тілько?»

Дідич обізвався.

«Та то, пане, що ваш ножик

Складаний зламався».

« Ну! Зламався, так зламався,

Що там споминати.

Певне, хлопці мали гратись

Та й мали зламати?»

«Таки правда, ясний пане!

Хлопці ізламали,

Лиш не грались, а сивого

Коня білували.

«А з чого ж то сивий згинув?» —

«Пані хорували,

За лікарством як погнали.

То і підірвали».

«То і пані хорувала?

Ах, Боже мій. Боже!

Що ж? Здорова моя пані?

Говори, небоже».

«Помоліться, пане. Богу!

День лиш хорували,

А на другий од пожару

Богу й душу дали!»

«Од пожару?.. Що такеє?..» —

« Просте, пане, діло:

Як зайнявся тік у пана.

То все погоріло!»

« Пані вмерла, все згоріло...

Будь здоров. Іване!..» —

«А ще ж панна ваша вдома,

Поверніться, пане!»

« Що ж там, голубе Іване!

Як там бідна дочка?» —

«А нічого, уповила

Хлопця, як линочка!»

Спом'янув тут бідний дідич

Чорта і чортицю.

Плюнув з лиха, сів на бричку:

«Рушай за границю!»

9. На мою думку, гуменний мав би почати розповідати про лихо в маєтку пана через пожежу, що виникла на тіку, де він організовував роботи. Автор розмістив події, що сталися в родині дідича, в іншій послідовності, щоб підкреслити як хитрий гуменний хоче зняти зі себе відповідальність за всі біди.

10. На мою думку, так багато бід сталося в родині пана через те, що він мало уваги приділяв своєму маєткові та родині, напевно, дуже часто бував поза домом. У співомовці «Гуменний» висміяно негативну рису дідича: байдужість.

11. Рідковживані слова (застарілі слова й діалектизми) : дідич (поміщик, великий землевласник), границя (кордон), гуменний (прикажчик, що організовував роботу на току поміщика), тілько (тільки), білувати (обдирати шкуру із забитих тварин), хорувати (хворіти), уповити (замотати немовля пелюшками). Застарілі слова й діалектизми переносять читача у ту епоху, коли відбуваються події, розкривають колорит мови героїв.

12. Виразно прочитайте за ролями співомовки «Добре торгувалось» і «Гуменний».

13.1. Незрозумілі слова зі співомовки С. Руданського «Запорожці у короля»: жупани (старовинний верхній чоловічий одяг, оздоблений хутром, що був поширений серед заможного козацтва та польської шляхти), кармазинові (із дорогого старовинного темно-червоного сукна), храбренні (хоробрі), ляхи (польська шляхта), щільник (лист, утворений чашечками з воску, що його бджоли й оси роблять для зберігання меду).

ЗАПОРОЖЦІ У КОРОЛЯ

Приїхали запорожці.

Короля вітають.

Король просить їх сідати,

Козаки сідають.

Сидять собі.

В них жупани

Все кармазинові,

І самі такі храбренні.

Вуса прездорові.

Задивились на ті вуса

Ляхи препогані.

Що б їм, — кажуть. —

Дамо їм сметани!»

Поставили їм сметани,

їсти припрощають,

Але наші запорожці

Разом відмовляють:

«Славная у вас сметана!..

Тілько вибачайте,

А перше нам, запорожцям,

Щільник меду дайте!»

Дали й меду запорожцям...

Вони як поїли.

Так ті вуса прездорові

Вгору й завертіли.

Та й говорять королеві:

«Кажи, ясний пане!

Нехай тепер запорожцям

Подають сметани!»

Незрозумілі слова зі співомовки С. Руданського «Свиня свинею» : ночовки, ночви (довгаста посудина з розширеними доверху стінками для домашнього вжитку, видовбані з цільного відрізка деревини коритця прямокутної або човноподібної форми).

СВИНЯ СВИНЕЮ

Несе мужик у ночовках

Додому свячене:

Яйця, паску, і ковбаси,

Й порося печене.

І порося, як підсвинок.

Та ще й з хроном в роті.

Несе, бідний, та й спіткнувся

У самім болоті.

І схибнулись нові ночви.

Затряслось свячене.

І в болото покотилось