1. Степан Руданський багатьох людей урятував від хвороб у (Г) Ялті.

2. У десятій крамниці («Добре торгувалось») два купці продавали (Г) дурнів.

3. Установіть відповідність.  

Художній образ

Дія, що з ним пов'язана

1 кінь

В підірвати

2 пані

А захворіти

3 панна

Б уповити

4 тік

Д згоріти

4. Розкажіть, що ви знаєте про С. Руданського як письменника та лікаря. 

    Степан Васильович Руданський народився 1834 р. на Вінниччині в родині священика. Коли навчався у академії починає плідно працювати на ниві письменства. Він прославився як автор так званих співомовок, байок. Творчість С.Руданського сповнена оптимізму, гумору й іскрометного сміху. Значну цінність становлять його переклади з російської літератури О. Пушкіна. М. Лермонтова, твори античної літератури. Митець написав майже двісті віршованих гуморесок, кілька поем, чимало байок, балад, лірич¬них віршів. 

   Навчався у Петербурзькій медико-хірургічній академії. З Петербурга С. Руданський переїздить до Ялти. В Криму С. Руданський працює міським лікарем, завідувачем лікарні, лікарем в алупкинських маєтках графа Воронова,  карантинним лікарем Ялтинського повіту. З бідняків він за лікування плату не брав. Улітку 1872 р. в Криму спалахнула епідемія холери, і С. Рудан¬ський як карантинний лікар й постійний член санітарної комісії міста винищував джерела інфекції. Сам захворів і помер у тридцятидев'ятирічному віці. 

5. Своїми словами перекажіть зміст співомовки «Добре торгувалось». Чумак ходив серед магазинів великого міста, хотів купити дьогтю. Покупці пропонують багато краму, але мужикові нічого більше не треба. Зайшов у десяту крамницю, чемно привітався і спитався за дьоготь. Два купці вирішили поглузувати із мужика і сказали, що в крамниці продаються дурні. На що чумак відповів, що добре торгувалося, оскільки на продаж тільки вони обоє зосталися. Купці хотіли посміятися з мужика, але він виявися дотепнішим та розумнішим.

ДОБРЕ ТОРГУВАЛОСЬ (1857 р.)

Чи в Києві, чи в Полтаві. 

Чи в самій столиці 

Ходив чумак з мазницею (посуд з дьогтю для змащування взуття, зброї, коліс і т.п.)

Помежи крамниці.

І в крамницях, куди глянеш. 

Сріблом-злотом сяє. — 

Мужикові то й байдуже: 

Він дьогтю питає!

У десятії крамниці 

Два купці сиділо... 

І в десяту мужик двері 

Відхиляє сміло.

Відхилив: «Добридень, люди!» — 

І й зачав питати. 

Чи нема у них принаймні 

Дьогтю де продати.

А купці переглянулись. 

Стихача сміються: 

«Здєсь нє дьоготь. — йому кажуть. — 

Дурні продаються!..»

«Добре ж у вас торгувалось, 

Що все розійшлося 

І на продаж тільки два вас 

В склепу (крамниця) зосталося!..»

6. Прочитайте рядки, з яких видно, що мужик у співомовці «Добре торгувалось» і дотепніший, і розумніший від купців. 

«Добре ж у вас торгувалось, 

Що все розійшлося 

І на продаж тільки два вас 

В склепу (крамниця) зосталося!..»

7. Сатиричний твір різко осміює негативні явища. Цього не бачимо у співомовці  «Добре торгувалось». Твір є гумористичним, адже зображує смішне в життєвих явищах і людських характерах у доброзичливому, жартівливому тоні на відміну від сатиричного . Веселими словами чумак довів свою дотепність та розум. Так автор підкреслив, що не можна насміхатися та глузувати з інших.

8. Співомовка «Гуменний» побудована у формі діалогу між дідичем (так називали пана, великого землевласника) та гуменним (так називали прикажчика, що організовував роботу на току поміщика). 

ГУМЕННИЙ.

Їздив дідич,

Назад повертає — 

От гуменний на границі 

Пана і вітає.

Поклонився, привітався: 

«А що там. Іване?» 

А гуменний йому каже: 

«Та все гаразд, пане.

Одно тілько...» — «А що тілько?» 

Дідич обізвався. 

«Та то, пане, що ваш ножик 

Складаний зламався».

« Ну! Зламався, так зламався, 

Що там споминати. 

Певне, хлопці мали гратись 

Та й мали зламати?»

«Таки правда, ясний пане! 

Хлопці ізламали, 

Лиш не грались, а сивого 

Коня білували.

«А з чого ж то сивий згинув?» —

«Пані хорували, 

За лікарством як погнали. 

То і підірвали».

«То і пані хорувала? 

Ах, Боже мій. Боже! 

Що ж? Здорова моя пані? 

Говори, небоже».

«Помоліться, пане. Богу! 

День лиш хорували, 

А на другий од пожару 

Богу й душу дали!»

«Од пожару?.. Що такеє?..» —

« Просте, пане, діло: 

Як зайнявся тік у пана. 

То все погоріло!»

« Пані вмерла, все згоріло... 

Будь здоров. Іване!..» — 

«А ще ж панна ваша вдома, 

Поверніться, пане!»

« Що ж там, голубе Іване! 

Як там бідна дочка?» — 

«А нічого, уповила

Хлопця, як линочка!»

Спом'янув тут бідний дідич 

Чорта і чортицю. 

Плюнув з лиха, сів на бричку: 

«Рушай за границю!»

9. На мою думку, гуменний мав би почати розповідати про лихо в маєтку пана через пожежу, що виникла на тіку, де він організовував роботи. Автор розмістив події, що сталися в родині дідича, в іншій послідовності, щоб підкреслити як хитрий гуменний хоче зняти зі себе відповідальність за всі біди.

10. На мою думку, так багато бід сталося в родині пана через те, що він мало уваги приділяв своєму маєткові та родині, напевно, дуже часто бував поза домом. У співомовці «Гуменний» висміяно негативну рису дідича: байдужість. 

11. Рідковживані слова (застарілі слова й діалектизми) : дідич (поміщик, великий землевласник),  границя (кордон), гуменний (прикажчик, що організовував роботу на току поміщика), тілько (тільки), білувати (обдирати шкуру із забитих тварин), хорувати (хворіти), уповити (замотати немовля пелюшками). Застарілі слова й діалектизми переносять читача у ту епоху, коли відбуваються події, розкривають колорит мови героїв. 

12. Виразно прочитайте за ролями співомовки «Добре торгувалось» і «Гуменний».

13.1. Незрозумілі слова зі  співомовки С. Руданського «Запорожці у короля»: жупани (старовинний верхній чоловічий одяг, оздоблений хутром, що був поширений серед заможного козацтва та польської шляхти), кармазинові (із дорогого старовинного темно-червоного сукна), храбренні (хоробрі), ляхи (польська шляхта), щільник (лист, утворений чашечками з воску, що його бджоли й оси роблять для зберігання меду). 

ЗАПОРОЖЦІ У КОРОЛЯ

Приїхали запорожці. 

Короля вітають. 

Король просить їх сідати, 

Козаки сідають.

Сидять собі. 

В них жупани 

Все кармазинові, 

І самі такі храбренні. 

Вуса прездорові.

Задивились на ті вуса 

Ляхи препогані. 

Що б їм, — кажуть. — 

Дамо їм сметани!»

Поставили їм сметани, 

їсти припрощають, 

Але наші запорожці 

Разом відмовляють:

 «Славная у вас сметана!.. 

Тілько вибачайте, 

А перше нам, запорожцям, 

Щільник меду дайте!»

Дали й меду запорожцям... 

Вони як поїли. 

Так ті вуса прездорові 

Вгору й завертіли.

Та й говорять королеві: 

«Кажи, ясний пане! 

Нехай тепер запорожцям 

Подають сметани!»

Незрозумілі слова зі  співомовки С. Руданського «Свиня свинею» : ночовки, ночви (довгаста посудина з розширеними доверху стінками для домашнього вжитку, видовбані з цільного відрізка деревини коритця прямокутної або човноподібної форми).

СВИНЯ СВИНЕЮ

Несе мужик у ночовках 

Додому свячене: 

Яйця, паску, і ковбаси, 

Й порося печене.

І порося, як підсвинок. 

Та ще й з хроном в роті. 

Несе, бідний, та й спіткнувся 

У самім болоті.

І схибнулись нові ночви. 

Затряслось свячене. 

І в болото покотилось 

Порося печене.

Глянув мужик на болото, 

Посвистав до лиха. 

Одвернувся, набік плюнув 

Та й промовив стиха:

«Та свиня таки свинею! 

Правду кажуть люди: 

Святи її, хрести її — 

Все свинею буде!»

13.2. Намалювати ілюстрацію до співомовки С. Руданського «Гуменний» (за бажанням).