1. Музику до пісні «Як тебе не любити Києве мій» написав (Г) Ігор Шамо.

2. В уривку із пісні використано (Г) епітети (художнє означення, яке надає зображенню предмета чи яви­ща більшої виразності, поетичності, яскравості).

А ми тую ярую пшеничку ізберемо,

А ми нашу славну Україну, гей, гей, розвеселимо!

3. В уривку із пісні використано (А) гіперболу (художній прийом, який потягає в перебільшенні рис людини, предмета чи явища з метою надання зображуваному виняткової виразності).

В очі дивляться канни, серце в них переллю.

Хай розкажуть коханій, як я вірно люблю.

4. Січові стрільці - члени національного патріотичного війська, сформованого у 1914 році. Пісні, що були створені й побутували серед січових стрільців під час національно-визвольної боротьби українського народу, називають стрілецькими.

5. Що ви знаєте про калину як символ?

У пісні «Ой у лузі червона калина похилилася» ( слова Степана Чарнецького, музика Григорія Труха) калина означає, на мою думку, краплі крові, яка проливається борцями за незалежність України, білий цвіт її – це надія майбутньої волі та незалежності українського народу.

ОЙ У ЛУЗІ ЧЕРВОНА КАЛИНА ПОХИЛИЛАСЯ.

Ой у лузі червона калина похилилася,

Чогось наша славна Україна зажурилася.

А ми тую червону калину підіймемо,

А ми нашу славну Україну, гей, гей, розвеселимо!

Не хилися, червона калино, маєш білий цвіт.

Не журися, славна Україно, маєш добрий рід.

А ми тую червону калину підіймемо,

А ми нашу славну Україну, гей, гей, розвеселимо!

Марширують наші добровольці у кривавий тан

Визволяти наших українців з московських кайдан.

А ми наших братів-українців визволимо,

А ми нашу славну Україну, гей, гей, розвеселимо!

Гей, у полі ярої пшенички золотистий лан,

Розпочали стрільці українські з москалями тан.

А ми тую ярую пшеничку ізберемо,

А ми нашу славну Україну, гей, гей, розвеселимо!

Як повіє буйнесенький вітер з широких степів.

То прославить по всій Україні січових стрільців!

А ми тую стрілецькую славу збережемо.

А ми нашу славну Україну, гей, гей, розвеселимо!

6. Слова Марширують наші добровольці у крива­вий тан , на мою думку, підкреслюють свідомий вибір січовими стрільцями боротьби за незалежність, важкі нерівні бої, незламну силу духу та впевненість у правильності свого вибору.

7. Найвідомішу стрілецьку пісню «Ой у лузі червона калина похилилася» трива­лий час виконували як гімн. Пісня звучить урочисто. Написана на честь визначної події – боротьби січових стрільців, прославляє боротьбу за незалежність, закликає завжди прагнути до свободи. Її виконують на урочистостях.

8. Пісня Дмитра Луценка й Ігоря Шамо «Як тебе не любити, Києве мій» є неофіційним гімном Києва. Її на замовлення до Дня Києва написав композитор Ігор Шамо всього за одну ніч! Відтоді пісню співають у столиці нашої держави під час урочистостей.

ЯК ТЕБЕ НЕ ЛЮБИТИ, КИЄВЕ МІЙ.

Грає море зелене, тихий день догора.

Дорогими для мене стали схили Дніпра,

Де колишуться віти закоханих мрій...

Як тебе не любити, Києве мій!

Де колишуться віти закоханих мрій...

Як тебе не любити, Києве мій!

В очі дивляться канни, серце в них переллю.

Хай розкажуть коханій, як я вірно люблю.

Буду мріяти й жити на крилах надій...

Як тебе не любити, Києве мій!

Буду мріяти й жити на крилах надій...

Як тебе не любити, Києве мій!

Спить натомлене місто мирним, лагідним сном.

Ген вогні, як намисто, розцвіли над Дніпром.

Вечорів оксамити, мов щастя прибій...

Як тебе не любити, Києве мій!

Вечорів оксамити, мов щастя прибій...

Як тебе не любити, Києве мій!

9. Анафора — повторення окремих слів чи словосполучень на початку віршових рядків, строф чи речень.

Анафора у пісні «Ой у лузі червона калина похилилася»:

А ми тую червону калину підіймемо,

А ми нашу славну Україну, гей, гей, розвеселимо!

Не хилися, червона калино, маєш білий цвіт.

Не журися, славна Україно, маєш добрий рід.

А ми тую червону калину підіймемо,

А ми нашу славну Україну, гей, гей, розвеселимо!

А ми наших братів-українців визволимо,

А ми нашу славну Україну, гей, гей, розвеселимо!

А ми тую ярую пшеничку ізберемо,

А ми нашу славну Україну, гей, гей, розвеселимо!

А ми тую стрілецькую славу збережемо.

А ми нашу славну Україну, гей, гей, розвеселимо!

Повтор (рефрен) — певні фрази у творах, які повторюються для наголошення певної думки, або група слів, які повторюються в кінці кожної строфи.

А ми тую червону калину підіймемо,

А ми нашу славну Україну, гей, гей, розвеселимо!

10. Чим, на вашу думку, полюбилась українцям пісня «Як тебе не лю­бити, Києве мій»?

11. На мою думку, у вечірньому Києві у пісні «Як тебе не любити, Києве мій» не можна не побачити схили Дніпра, де гуляють закохані, хоча у вікнах будинків темніє, їм цілу ніч світять зірки та ліхтарі.

12. Заголовок до кожної строфи пісні «Ой у лузі червона кали­на похилилася»:

1. Червона калина похилилася.

2. Червону калину підіймемо.

3. Марширують добровольці.

4. Розпочався тан.

5. Стрілецькую славу збережемо.

Строфа — поєднані віршові рядки, зв'язані між собою римами та інтонацією, що повторюються.

13.1 Вивчити напам'ять одну з пісень («Як тебе не любити, Києве мій», «Молитва», «Ой у лузі червона калина похилилася»).

13.2 Знайти в мережі Інтернет інформацію про січових стрільців і під­готувати невелике повідомлення (7-10речень) про їхню діяльність (за бажанням).