1. У дитинстві В. Винниченко своєю вдачею був схожий на (В) Федька.

2. Слова Ну? Наживсь на світі? Говори! належать (В) Федькові.

3. Толю описано словами (В) дитина ніжна, делікатна, смирна... виходив надвір трошки боязко

4. З деяких деталей видно, що події в оповіданні В. Винниченка «Федько-халамидник» відбуваються в невеликому місті. Перед будинком, де жив Федько, була незабрукована вулиця, і там завжди грузли в піску коні.А між хатками йде вулиця. Можна в гості ходити одне до одного.Плац великий — ні будинків, ні магазинів, розбігтися є де.

5. Згадаємо епізод із повітряним змієм. Хлопці вважали Федька своїм другом, хоч зустріч «частіше кінчається тим, що хлопці біжать додому, жаліються, а їхні тато чи мама ідуть до Федькової матері й теж жаліються. А Федькові ввечері вже прочуханка».

6. Той факт, що він повернув відібраного змія, ще й ниток своїх дав хлопчикам, характеризує про внутрішню доброту хлопця. Федько часто ображав інших хлопчаків, щоб похизуватися, показати, що він старший. Але він мав добре та справедливе серце.

7. У словах Федькової мами: «То дитина благородна, ніжна, а ти, мужиченя, з ним так, як із Стьопкою. Та через тебе нас із кватири виженуть... Щоб ти не смів підходити до нього...» звучить слово мужиченя. Батьки Федька були простими, біднішими, не мали повної освіти.

8. Федько мав риси вдачі, за які батько особливо поважав Федька.

«Вибивши «сибіряку», батько виймає з кишені дві або три копійки й дає йому:

— То тобі за те, а це за те, що правду говориш...». «Не любить також Федько й товаришів видавати. Батько й за це Федька хвалить».

9. Оповідання «Федько-халамидник» належить до епічних творів. Нагадаємо, що епічний твір — розповідний твір, у якому життя змальовується у формі авторської розповіді про людей та їхні вчинки. Епіч­ні жанри: казка, повість, новела, оповідання. «Федько-халамидник» є розповідним твором, за жанром належить до оповідання, у ньому автор змальовує життя різних людей та їхні вчинки.

10. Через що, на вашу думку, помер Федько: через застуду чи недбай­ливе ставлення батьків? Чи можна було зарадити смерті хлопчика?

    Федько був увесь синій од холоду й того, що держався зубами за по­яс. Але, як тільки витягнули його на тверде, він став на ноги й почав швидко-швидко топати й махати руками. Вода лилася з нього, зуби йому цокали, але він на те не вважав:

—   Нічого, не перший раз. я цієї зими три рази на льоду провалювався. Треба тільки бігати.

Але йому не дали побігати.

Федько помер через простуду. Також його батьки були сердиті і не надали значення тому, що хлопець дуже змерз. Федька треба було зігріти, дати гарячого попити, потім викликати лікаря чи покласти Федька до лікарні, він, напевно, одужав би.

11. Опис природи називають пейзажем. Знайдіть в оповіданні пейзажі і  прочитайте їх. Висловіть свою думку про те, як вони підсилюють

психологічний стан літературного героя або впливають на сприй­няття читача.

 Надворі буря, дощ ллється з неба такими патьоками, наче там тисячі Федьків перекинули тисячу діжок із водою. Хмари аж сині, кошлаті, так і розрізують їх зеленаві блискавки. Грім тріскає з та­кою силою, що аж посуд дзвенить у шафах... Пусто, нема нікого, усе поховалося. Тільки згори біжить цілий поток брудної води з бульками. Дощ січе воду, камінь, стовпчики. З ринв цілі водоспади спадають у палісадник. Темно, сіро, страшно...

     Наставала весна. Сніг зробився жовтий і брудний, а лід на річці такий, як намочений сахар. Потім почали текти річечки по вулицях і стала парувати земля на сонечку.

      Тут уже не до балачок, — стало вид­но річку. Поводі ще не було, але яка стала чудна річка! Уся сіра, поко- пирсана. ряба. На березі комашнею стоять і ходять люди. Сонце хитро виглядає з-за парового млина. Галки кудись летять довгими рядами й кричать. А як блищить кінчик хреста на Богоявленській церкві! Ух, гарно!..

      Зблизька річка здавалася ще чуднішою. Видно було, як помалу, тяжко йшла крига. Лід тріщав, лускався, крижини лізли одна на одну, чисто було схоже на те, як же­нуть великий гурт волів. Уся сіра маса худоби сунеться помалу, а деко­ли один віл вилізе на другого, а тоді в тому місці починається гармидер, воли налізають один на одного, стоять, крутяться, аж поки ті, що почали гармидер, не проштовхнуться наперед.

      А річка все суне й суне вперед. Крижини з мокрим рипом труться одна об одну. Вони такі поважні та старі, аж жовті. Звідки вони при­пливли сюди? І куди попливуть? От сісти б на одну з них і їхати на ній десь далеко-далеко. Кругом другі крижини, їх треба одпихати. щоб не лізли на цю. а то як налізуть, то потоплять. Добре, як устигнеш пере­стрибнути на другу, а як шубовснеш у воду? А вода, ух, чорна, глибо­ка та холодна, аж пищить.

    А крижини сунули та сунули. Іноді вони розривалися й між ними ро­билася чорна, страшна латка води. У тій воді плавала солома й трісочки. І солома, і трісочки крутились і десь зникали — так вертіло там воду.

        У цей час насунула ціла купа льоду й одрізала Толю від берега.

Він опинився сам серед страшних, холодних крижин, які всі воруши­лись. лізли одна на одну, тріщали, крутились.

12. Виразно прочитайте за ролями уривок, що починається словами: «Толя часто подивлявся на Федька: ну, що ж він не йде на кригу...» і закінчується реченням: «...Але не лають і не сердяться, — що гово­рити такому зайдиголові!»

13.1. Текст оповідання В. Винниченка «Федько-халамидник» поділено на частини. Дібрати до кожної з них заголовок, записати в робочий зошит.

    1. Дитячі витівки.

    2. Пригода на річці.

    3. Федько бере провину на себе.

    4. Смерть Федька та обман Толі.

13.2. Виписати з тлумачного словника всі значення слів пан і панський. У якому значенні їх ужито на позначення членів родини Толі? Під­кріпити свій вибір конкретними прикладами з тексту (за бажанням).

 

     

  • арсен
    wink дуже допомогли
    27 квітня 2015 08:23