1. Хрещатик «утикається» на Європейській площі в (Г) філармонію.

2. Репліка Лізь, голубе, під землю, як усі люди адресована (Г) інтуристу.

3. Установіть відповідність.  

Герой повісті

Опис зовнішності

1 міліціонер

Г ...молоденький... із хвацько підкрученими ву­сиками... навіть слова не сказав, усміхнувсь і посварився пальцем...

2 дядько в метро

А ...величезний опасистий дядько з кошиками, клумаками, ще й з новісінькими ночовками в

руках...

 

3 інтурист

Б ... огрядний і лисий дядько в темних окулярах, з фотоапаратом через плече... З-під штанів...

4. Павлуша описує Київ з піднесеним настроєм, адже це його третя поїздка, до того ж найкращим другом. Хрещатик описує із захватом від побаченого, гарних манер, широти та величі. 

5. Репліка, адресована інтуристові, що вибіг на проїжджу частину Хрещатика: «О! Бачив? Думає, мабуть, якщо приїхав з якогось там Лондона чи Ріо-де-Жанейро, то можна тут швендяти, де хочеш! Дзуськи!» характеризує, що Ява розуміє, що треба дотримуватися правил вуличного руху. Проте хлопець сам не завжди дотримується правил. 

6. Ява часто міняв професії, як циган коней. Він, напевно, був допитливим, цікавим, нетерплячим хлопцем, завжди прагнув нових вражень. Мені ще не доводилося змінювати вподобання щодо вибору майбутньої професії. Я тільки роздумую над вибором і не роблю поспішних висновків. Поміркуйте, чому так стається.

7. Чи засуджуєте ви Яву й Павлушу, які зникли з місця злочину? Обґрунтуйте свою думку.

   З місця злочину не можна втікати. Іноді треба ще й надати потерпілому допомогу. Яві та Павлуші не треба було втікати з місця злочину. Павлуша випадково зачепив ночовки. Він не мав злого умислу. Тим більше, що випадок закінчився сміхом. Хлопці не побачили як вітали «зірку-космонавта» міліціонер, дядько та інші люди.

8. «Кінозірка» має гарне почуття гумору. Її слова всіх підбадьорили.

«Кінозірка», що лише тепер, мабуть, оговталась, раптом усміхається і, усе ще сидячи в ночвах, бадьорим голосом каже:

— Політ пройшов нормально. Почуваю себе добре. Невагомість і пе¬ревантаження перенесла задовільно.

Навколо сміються.

9. У цьому розділі кульмінацією є випадок на ескалаторі. 

Кульмінація (лат. сulmen — вершина) — момент найвищого піднесення, напруження, розвитку конфлікту, момент вирішального зіткнення характерів, мить перелому в сюжеті, з якої починається розв’язка.

10. Так, я погоджуюся з думкою Павлуші, що радість, якої не можна розділити з найліпшим другом, — то неповна радість. І навіть не піврадості. А якась четвертинка. Таке відчуття переживаєш, коли розказуєш другові про здобутки у навчанні, творчості чи спорті. Якщо чуєш, що успіху досягнув друг. Така радість стає подвійною. 

11. Опишіть подію, зображену на ілюстрації до розділу «Випадок у метро...».

   На першій ілюстрації ми бачимо Київ у 1960-ті роки, коли була написана повість. На задньому плані можна побачити високі ошатні будинки. Вони старовинні та величні. На передньому плані зображений напружений транспортний рух, широкий проспект, багато машин.

   На другій ілюстрації ми бачимо випадок у метро. Коли хлопці поспішно та ганебно втікають. Зі страху вони вирішили зникнути з місця пригоди.  

12.   Після міськради, за вулицею Прорізною. Хрещатик завертає праворуч і, порозсувавши будинки далі од себе (наче збирається крикнути: «Пустіть мене, я хочу пірнути в Дніпро!»), утикається на Європейській площі у філармонію. І через ту філармонію в Дніпро не пірнає...

Персоніфікації (зображення предметів чи явищ природи як живих істот) в описі Хрещатика: Хрещатик завертає праворуч, порозсувавши будинки далі од себе; збирається крикнути: «Пустіть мене, я хочу пірнути в Дніпро!»; утикається у філармонію; Хрещатик в Дніпро не пірнає.

13.1. Прочитати розділ «Усе! Кінець! Я дарую велосипед...». Виписати в робочий зошит незрозумілі слова. 

Вмаламурив (з’їв), відремізувала (відрізала), партика хліба (великий шматок хліба), ремигав (повторно пережовувати проковтнуту їжу, як це роблять деякі жуйні тварини), гаплик та капець (кінець), шляхетне (виховане з високими моральними якостями), соплива (говорять про малих дітей), причандалля (речі), дубовий ковбак (колода, на якій рубають дрова). 

13. 2. Підготуватися до виразного читання цього розділу.