Інші завдання дивись тут...

Розв'язник до підручника "Українська література 6 клас Авраменко О.М."

1. Слова Добре кусай — і будеш, як бугай любив повторювати (В) дід Салимон.

 

2. Після того як Ява прокинувся хворий, його найбільше збентежили Ярищині слова (Б) гідний бгатику.

 

3. Установіть відповідність.  

Жанр

Назва твору

1 оповідання

В «Федько-халамидник» Володимира Винниченка

2 літопис

Д «Повість минулих літ» Нестора Літописця

3 повість

Г «Тореадори з Васюківки» Всеволода Нестайка

4 казка

Б «Фарбований Лис» Івана Франка

 

4. Чим епічний твір відрізняється від ліричного й драматичного?

Епічний твір — розповідний твір, у якому життя змальовується у формі авторської розповіді про людей та їхні вчинки (жанри: казка, повість, новела, оповідання).

Ліричний твір — зазвичай віршований твір, невеликий за обсягом, у якому реальність відображається через передачу думок і почуттів людини.

Драматичний твір — твір, призначений для постановки на сцені, складений у вигляді реплік (монологів та діалогів персонажів) та ремарок (уточнень автора).

Епічний твір розповідного характеру, написаний, переважно, прозовою мовою, має сюжет, у ньому розгортаються події, наявні яскраві персонажі та описи. 

 

5. Повість — як правило, прозовий розповідний твір, за обсягом більший від оповідання, у якому розповідається про одну або кілька подій одного чи кількох головних героїв протягом досить тривалого часу. Оповідання — невеликий прозовий твір про якусь подію з життя одного чи кількох героїв протягом короткого проміжку часу.

Чим повість відрізняється від оповідання (використовуючи приклади з тексту повісті В. Нестайка)?

Повість відрізняється від оповідання більшим обсягом (складається з трьох великих частин), розгорнутішим сюжетом, більшим охопленням подій із життя головних героїв (показані пригоди удома, в Києві, у школі, на відпочинку, на озері та багато інших), більшою кількістю другорядних персонажів і повнішою їхньою характеристикою (Грицько Сало, Васько Деркач, Степан Карафолька, Антончик Мацієвський, дід Салимон, дід Варава, піонери), та наявністю розлогих описів.

 

6. У 5 класі ми читали такі повісті з української літератури «Незвичайні пригоди Алі в країні Недоладії» Галини Малик, «Сіроманець» Миколи Вінграновського та зі світової літератури «Пригоди Тома Сойєра», «Принц і злидар» Марка Твена, «Полліанна» Елеонор Портер, «Аліса в КраїніДив» Льюіс Керролл.

 

7. Пригодницьким називається той твір, зміст якого наповнений великою кількістю пригод і незвичайних подій. Отже, за жанром «Тореадори з Васюківки» — пригодницька повість.

 

8. Проаналізуйте стосунки Яви та Яришки, підтверджуючи свої думки уривками з тексту.

Ява був старшим, він старався підкреслити це. Зазвичай Ява та Яришка не все могли поділити, поводилися як усі малі діти, сварилися та мирилися. Ми з Яришкою найчастіше сварилися саме через той мій велосипед. Вона хотіла на ньому кататися, а я не хотів, щоб вона каталася. Я вважав. що вона ще соплива. щоб кататися на дорослому велосипеді.

Коли Ява захворів, сестра подала сніданок. Яришка зразу відклала журнал і скочила зі стільця:

— О!.. Гідний бгатику! Загаз будеш снідати. 

Також зверталася гарними словами, адже сестра співчувала хворому братові. «Гідний бгатику!» Вона ніколи мене так не називала. Вона завжди казала на мене «загаза чогтова». «так тобі й тгеба», «щоб ти гозбив свою погану могду...» І раптом — «гідний бгатику!..».

Коли Ява захотів добавки, принесла.

— Яришко, дай іще шмат хліба з маслом, — сказав я тихим глухим голосом.

— Тю, ти ж іще цього не з'їв?!

— Жалко? — з гірким докором глянув я на неї. — Може. я... Може...

— Та що ти, що ти! Будь ласка! — вона побігла на кухню, відремізувала від буханки величезну партику, намазала з палець масла та поклала на стілець. Сестра розуміє, що брат одужає, адже його лікувала їхня медичка Люба Антонівна. Тому побігла витягати подарований велосипед. Хлопець, який вважав себе дуже хворим, подумав , що Яришка від щастя забула про Явину хворобу. У кінці розповіді від радості одужання Ява вирішив краще ставитися до молодшої сестрички. Дорога Яришко, люба моя сестричко, я тепер завжди даватиму тобі велосипед — коли тільки захочеш! Чесне слово!

 

9. Ява по-різному реагував на незграбне сестрине катання на вже подарованому ним велосипеді в середині розділу й наприкінці. 

У дворі знову задеренчало. Доламує! Серце моє розчахнулося від болю.

Життя повернулося до мене. Сумнівів не було — я видужував. Дорога Яришко, люба моя сестричко, я тепер завжди даватиму тобі велосипед — коли тільки захочеш! Чесне слово!

 

10. Насправді Ява любив свою сестричку Яришку. Це особливо підкреслюють такі слова з тексту: «Дорога Яришко, люба моя сестричко, я тепер завжди даватиму тобі велосипед — коли тільки захочеш! Чесне слово!».

 

11. Фрагмент розділу, у якому передано Явині переживання про стан свого здоров'я.

«Ну, усе! Уже й їсти не можу. Не приймає орга¬нізм їжі. Усе! Капець мені! Гаплик!».

Я безсило відкинувся на подушку.

Лежав і прислухався, як усередині в мене щось булькало, бурчало й переливалося. То гуляли в порожньому животі самотня яєчня, тро¬шечки сиру й молока. Гуляли, не в змозі порятувати слабіючий орга¬нізм.

О! Кольнуло в боці!.. І нога затерпла, мабуть, кров туди вже не до¬ходить... І рука ліва якась безсило млява. Це ж там серце близько... Видно, серце вже відмовляється працювати...

О! Дихати вже важко. Уривчасте якесь дихання. І пальці на руках уже посиніли, здається, одмирають... Ех. жаль — нема Павлуші. Хотілося б з ним попрощатися. Не встигну, мабуть...

З-за печі визирнуло лукаве Ярищине око. Вона сміялася. Вона й не уявляла, як мені зле. Вона думала, що я придурююся. Треба їй якось довести, що це не жарти, що мені таки погано, що, може, це останні мої хвилини... 

 

12. Яким ви бачите музичний супровід упродовж останнього розділу та як змінюється його настрій? У який момент музика зникає?

На початку твору музика повільна та тиха. Коли Ява роздумує про свою хворобу, постукує барабан, немов серце. У гру вступає ніжна скрипка, коли Ява дарує велосипед сестрі. Музика зникає в той момент, коли Ява ждав приходу смерті. Після невеликої паузи звук збільшується. Він стає оптимістичнішим. Нотки звучать яскраво та урочисто. Адже його лікує медичка Люба Антонівна. Музичний твір теж закінчується весело, адже Ява здоровий та вирішив краще ставитися до своєї молодшої сестрички.

 

13.1.Підготувати сценку у своїй групі (3-4 учні) до одного з фрагментів повісті В. Нестайка «Тореадори з Васюківки».

 

13.2. Самостійно опрацювати статтю «Комічне. Засоби творення комічного». 

Явища й образи в художній літературі, що викликають сміх через невідповідність між дією й наслідками, між метою й засобами її досягнення, називають комічними (з грецьк. смішний). Комічне буває різним за емоційним забарвленням: від добродушного гумору до нищівного сміху. Досягається різними засобами.

Дібрати та записати в робочий зошит приклади з тексту до кожного засобу комічного.

1. Надання предмету зображення невластивих йому рис: таке катання було, на мою думку, образою для велосипеда, про велосипед: уже витягала Вороного із сіней надвір, і яєчню, бачу, прийняв твій організм, і сиру півтарілки, і молока, душа моя, яка ще трималася в тілі, не витримала.

2. Неграмотне дитяче мовлення (неправильне вживання деяких звуків): Ярищині загаза чогтова; так тобі й тгеба; щоб ти гозбив свою погану могду, опозогив.

3. Уживання жартівливих приказок, прислів'їв, фразеологізмів: причепився, як реп'ях до собачого хвоста; Ява міняв професії, як циган коней; шукай вітра в полі, добре кусай — і будеш, як бугай, галасують, як баби на базарі; дуля з маком; дати дриза.

4. Несподівані порівняння: очі — наче тракторні фари;землю гребе ногами, як екскаватор; ми заклякли, мов курчата перед шулікою; звиваючись черв'яком, навстоячки крутила педалі; я почув, як вона, загримівши кістками, побігла-покотилася кудись геть по дорозі; Орли! Соколи! Гзнгстери, а не хлопці!.

5. Наділення тварин незвичними кличками: корова Контрибуція, бугай Петька, цап Жора, цуцик Собакевич.

6. Використання зниженої лексики, лайливих слів: вуха пообриваю та свиням викину, анциболотники, шминдрики, авантюрист шмаркатий, ремиґав, як той старий віл; страшнюче мурмило, що його навіть сам зоотехнік боїться, вишкварки, нема на них буцегарні.

7. Переменшення (літота): життя в наших тілах залишалося відсотків п'ять, не більше; трирічне дівча могло зараз нас брати за п'яти, кидати в торбу й нести на базар продавати по дві копійки за пучок; перебільшення (гіпербола): батьки зробили нам чотириста двадцять восьме серйозне попередження по тому місцю, про яке при дівчатах не говорять, маму-депутата на все село опозогив.

8. Використання наукової чи професійної лексики в буденній ситуації: слова «кінозірки» після вдалого приземлення — політ пройшов нормально, почуваю себе добре, невагомість і перевантаження перенесла задовільно; про врятованого цуцика: Пульс нормальний, невагомості нема. Тиск триста атмосфер. Прийняв на борт потерпілого товариша Собакевича.

Комічне в художньому творі поглиблює наші знання про світ, допомагає боротися з недоліками в характері окремих людей і в суспільстві.

 

13.3. Письмово поділитися своїми враженнями про прочитані розділи повісті (наприклад, у формі листа до В. Нестайка) (за бажанням).

Інші завдання дивись тут...