Розв'язник до підручника "Українська література 6 клас Авраменко О.М."
1. На початку твору в головних героїв не вигравав веселковими барвами предмет Б зоологія.
2. Майбутнім майстром спорту в повісті названо Б Василя
3. Відповідність.
Літературний герой | Репліка |
1 Сергій | Б — Як же ти прокинешся о другій? У нас навіть годинника немає |
2 Митько | А ...— Все кругом — і пилюга, і розжарені спекотні вулиці — навіває сумні думки й сприяє передчасному старінню наших організмів... |
3 Василь | В — Про яку втому може йтися? Хіба такі хвацькі й відчайдушні мандрівники стомлюються? Хіба мають вони на це право? |
4 Гнат | Д — А, мандоліна... Тромбон — оце. я тобі скажу, да! |
4. Поділіть героїв повісті Я. Стельмаха «Митькозавр з Юрківки...» на головнихі другорядних. Запишіть їх у робочий зошиту дві колонки.
Головні герої | Другорядні герої |
Митько Сергій
|
Василь Трош Бабуся Мишка дід Гнат дід Трохим учителька зоології мати Сергія тато Сергія бабуся Сергія |
5. Перша зустріч Сергія й Митька з Василем Трошем.
"Перед нами шкірив зуби юнак років чотирнадцяти. притримуючи лівою рукою пошарпаний велосипед.
— А яке чудове спорядження! — не вгавав він. — Які сачки! Стережіться. бідні метелики! А рюкзаки! Там. мабуть, харчів не на один місяць. Юні лівінгстони1. безперечно, збилися з путі, адже Африка б зовсім протилежному напрямку. Яке щастя для бегемотів і нільських крокодилів! Ви їх усіх переловили б... Я думав, це вам буде приємно познайомитися з майстром велосипедного спорту міжнародного класу Василем Трошем. Звичайно, у майбутньому.
— Ну от. коли станеш майстром, ми з тобою й побалакаємо. — пообіцяв я йому. Мені кпини цього типа аж ніяк не сподобалися".
Перша зустріч справила враження, що Василь самовпевнений хлопець, любить насміхатися з менших.
6. Сергій і Митько так легко повірили Василеві, що в озері живе якась страшна істота. Їх не можна назвати легковажними, бо Василь був старшим, уже вивчав зоологію, більше знав, тому хлопці повірили, що він мав рацію.
7. Охарактеризуйте поведінку Митька й Сергія в розділі першому повісті.
Спільне в поведінці хлопців: вони не дуже старанні в навчанні, люблять цікаві пригоди.
Відмінне: Митько більш хитріший, знаходить вихід у різних ситуаціях (здав чужий гербарій замість колекцію бачить чудовим приводом, щоб поїхати до бабусі, прибрехав, що без колекції не переведуть у шостий клас).
8. Які бабусині якості Сергій і Митько найбільше цінували? Чи дають вам таку свободу ваші рідні? Якщо ні, то чому?
"— А головне. — казав дорогою Митько, — ти завважив, яка бабуся? Ні слова не сказала. Інша вже почала б: «Ой. та куди ж ви йдете? Та що вам там потрібно? Не купайтесь, бо втонете! Та не ходіть у ліс. бо заблукаєте!» А моя — ні слова.
— Так. — погодивсь я. — бабуня, що треба".
Бабусині якості, які Сергій і Митько найбільше цінували: довіряла хлопцям, не повчала їх, відпускала відпочивати (адже не надіялась на допомогу хлопців у сільській роботі).
9. Романтика - умонастрій, який характеризується ідеалізацією дійсності, мрійливою споглядальністю; незвичайність чого-небудь, що викликає до себе емоційне, піднесене ставлення з боку людини. Подорож хлопчиків до бабусі можна назвати романтичною, бо вона приносила незабутні цікаві враження.
" Дорога, мандрівка, навіть зовсім недалека, викликає в нас відчуття якихось близьких, несподіваних і навіть таємничих подій"
10. Те, що події в повісті відбуваються не в наші дні, видно за побутовими деталями: цебро замість відра, телеграму батькам треба дати про приїзд замість телефонного дзвінка, Василь віз велосипед розібраним.
Цебро - велика дерев'яна (рідше металева) посудина, що має вигляд зрізаної діжки, яку використовують для різних господарських потреб (для збирання помиїв, годівлі худоби і т. ін.)
11. Заголовок якого розділу, на вашу думку, найвлучніше передає його зміст? Якому з прочитаних розділів ви б дали іншу назву? Яку саме?
На мою думку, найвлучніше передає зміст заголовок ІV розділу. Він інтригує, хочеться швидко прочитати розділ. Розділ V можна назвати "Полювання починається".
12. Поміркуйте, чим корисні для людини багата уява й фантазія. Аргументуйте свої думки прикладами з тексту повісті.
Людина стає спостережливою, прагне до нових знань, проявляє зацікавленість у всьому, вона цікава та допитлива.
"А сіна скільки! — радів я. — Та цей курінь відремонтувати — раз плюнути. І місцинка яка зручна. Цікаво, хто тут жив?"
"— Що ти на це скажеш? — запитав Митько. коли Василь уже зник з-перед очей".
" Мовчазний таємничий .ліс оточував мене зусібіч. Величезні дерева казковими велетами заступали путь. Умить я пройнявся відчуттям власної мізерності".
«Ну що я. — думалося мені. — у порівнянні з кількома деревами — ще менша комаха! А в порівнянні з цілим лісом? Якийсь мікроб. А в порівнянні із земною кулею?»
1. Незрозумілі слова з розділу VI, VII і IX повісті «Митькозавр з Юрківки...»: химера, мастодонти, палеонтологія, диноцефал, палеозойська, мезозойська ери, карбонськнй. пермський, юрський, тріасовий періоди, лимонад, стегозаври, археоптерикс, індрикотерій.
2. Фразеологізми повісті «Митькозавр з Юрківки...»: " гадки не маєш " (не здогадуєшся), "сушити голову" (думати), "сіли на шию" (обтяжувати когось клопотами), "переборщили" (занадто), "збилися з путі" (заблукали), "дременув" (утік), "замакітрилось у голові" (розгубився, стан недомагання), "став мов укопаний" (раптово зупинився), "проливає світло" (пояснює що-небудь), "з глузду з'їхати" (скрутитися, зсунутися), "дух перехопило" (захоплення), " добрим словом згадає" (говорити про кого-небудь щось хороше), "стало руба" (рішуче протестувати), "на гарматний постріл не підпустили" (близько), " вільної хвилини" (не заповнений роботою час), "ніколи й угору глянути" (багато справ), "в'язи скрутив " (дуже побити), " у дурні пошив" (висміяв).
3. Невеликою групою підготувати коротку інсценізацію найцікавішого уривка з повісті «Митькозавр з Юрківки...» (за бажанням).