Розв'язник до підручника "Українська література 6 клас Авраменко О.М."
1. На гібрид жирафи з орангутангом схожий (Б) Сашко Смик.
2. Кличку Поганський Паганіні Климові дав (Г) Сашко Смик.
3. Батьки Клима працювали в (Б) Єгипті.
4. На початку повісті Л. Ворониної «Таємне Товариство Боягузів, або Засіб від переляку № 9» Клим Джура справив на мене враження не боягуза, а тимчасово невпевненого хлопця, адже після літа сили обох хлопців були нерівні: «перша ж наша сутичка закінчилася тим, що я зрозумів: ось що відчувають альпіністи. потрапивши під гірську лавину! Після цього я почав виходити з дому, як шпигун у старих фільмах — полохливо озираючись, а потім біг до школи крізь прохідні двори. А коли все ж стикався десь із Сашком ніс до носа, то просто тікав, як звичайний боягуз».
5. Клим змінювався протягом читання перших дванадцяти розділів повісті. Хоч він розуміє, що попав у халепу, але дотримується обіцянки рівно о 21:00 з’явитися біля банку. Замислюється про свою участь у пограбуванні біля банку. Коли, «вибігаючи з квартири, Клим зіткнувся з Кактусом, Джура не розгубився: замість того, щоб тікати, він широко розставив ноги й поставив руки в блок». Впевнений вигляд Клима злякав більшого Сашка Смика, той переляканий присів, закрившись руками, і заскімлив тоненьким дівчачим голосочком: «Відпусти мене! Я більше не буду!». Коли Клим зустрів прибульця на майданчику, розуміє, що треба не чекати, а діяти. Тому благополучно утік від прибульця, котрий заснув.
6. Я не думаю, що прибульці могли б нагадувати кота, чи собаку, бо ці домашні тварини завжди оточують людину. З різних джерел прибульці є синьо-зеленого кольору з широкими ротами. Тому вони найбільше схожі на жаб.
7. Події в повісті відбуваються в наші дні. Це особливо видно в епізоді біля банку з реплік перехожих: «Куди дивиться міліція?! Дітей виганяють на вулицю жебрати!», «Так їм і треба, олігархам ненажерливим».
8. На мою думку, в прочитаному фрагменті повісті більше реального, ніж фантастичного. Розказується про Клима Джуру, його відносини зі Сашком Смиком, про знайомство з членами Таємного товариства боягузів, пригоду біля банку. Фантастичне є у епізоді побаченого у банку та зустрічі з прибульцем.
9. У реченні «— Та ти не тремти, як заєць, — заспокоїв мене Заєць і весело всміхнувся» виділено курсивом мовне явище, яке називається слова-омоніми (вони однаково звучать, але мають різне значення).
10. У прочитаному уривку повісті найбільш таємничі та емоційно напружені два моменти, де у банку діти знаходять базу прибульців та зустріч Клима із прибульцем на будмайданчику. Такі моменти в художньому творі називають кульмінаційними.
11. Напевно, багатьом доводилось зустрічати у своєму житті таких, як Клим і Сашко. Вони не можуть щось поділити, хизуються своєю силою. У моєму товаристві людей типу Клима чи Сашка нема.
12. Кількома реченнями спрогнозуйте подальший розвиток подій у повісті. Запишіть свої думки в робочий зошит. Я думаю, що хлопцям вдасться спасти світ від прибульців.
13.1. Прочитати розділи 13-22 повісті Л. Ворониної «Таємне Товариство Боягузів, або Засіб від переляку № 9».
13.2. Портретна характеристика Кактуса. «Ми із Сашком завжди були однакові на зріст і сили в нас були рівні. Але після літніх канікул я побачив Кактуса й просто остовпів. Розумієте. раніше Сашко був невеличкий і худий, волосся в нього стирчало на всі боки, як колючки в кактуса. — через це його так і прозвали. А тепер він став схожий на гібрид жирафи з орангутангом. Тобто виріс одразу на дві голови й накачав м'язи, як у Шварценеггера!». Біля банку «заєць натягнув мені на голову такий же блазенський ковпак, накинув на плечі чорний плащ, розшитий золотими зірками, і я слухняно, мов дресирована мавпочка, почав і собі пританцьовувати на місці й хитати головою, подзенькуючи пришитими до ковпака дзвіночками».
Портретна характеристика Зайця й Жука. «З кущів викотився живий клубок. Двоє хлопців приблизно мого віку гамселили один одного руками й ногами. Один із хлопців — кругловидий, зі смішними, довгими, мов у зайця, передніми зубами. А другий, чорнявий, із чорними як смола очима й густими насупленими бровами». Біля банку «убрані вони були в яскраві циркові костюми, на їхніх головах були одягнені блазенські ковпаки з дзвіночками… Заєць почав крутити ручку якогось дивного музичного інструмента. що висів у нього на грудях, і до мене долинули пронизливі звуки знайомої мелодії».