Розв'язник до підручника "Українська література 6 клас Авраменко О.М."
1. Автор порівнює Муху з (Г) панночкою.
2. Слова непрохана не лізь промовляє (В) Бджола.
3. Відображення смішного в життєвих явищах і людських характерах у доброзичливому, жартівливому тоні називають (А) гумором.
4. Сатира — особливий спосіб художнього зображення дійсності, який полягає в різкому осміюванні негативного. Отже, твори викривального характеру називають сатиричними. А гумор — це зображення смішного в життєвих явищах і людських характерах у доброзичливому, жартівливому тоні. Саме цим гумор відрізняється від сатири. У гумористичних творах зображається смішне в життєвих явищах і людських характерах у доброзичливому, жартівливому тоні, а в сатиричних — різко висміюються, викриваються людські вади.
5. Наділення тварин і рослин рисами людського характеру називається алегорією. Письменники висміюють вади людей саме через образи тварин. Тварини дуже різні. Вони узагальнюють людські риси: працьовита бджола, хитра лисиця, боягузливий заєць, надокучлива муха, …
6. Байка — невеликий, здебільшого віршований повчально-гумористичний чи сатиричний твір алегоричного (наділення тварин і рослин рисами людського характеру називається алегорією) змісту.
Будова байки: вона складається з двох частин — оповіді (тут розгортаються події) та моралі (тут автор робить повчальний висновок).
Байка належить до ліро-епічних жанрів літератури. В одному творі є й епічні елементи (розповідь про події, тобто сюжет, персонажі), і ліричні (емоційність, віршова форма, у моралі виявляється ставлення у прямій мові автора до учинків чи героїв).
7. Муха та Бджола наділена багатьма людськими рисами. Муха уособлює негативні риси: надокучлива, лінива, використовує інших, не хоче слухати чужих порад, вперта, робить усе по-своєму. Бджола натомість працьовита, розсудлива, справедлива, приносить користь. Вони обидві є комахами, літають у садку. Протилежні, бо Муха на відміну від бджоли не працює. Слова, що передають протилежні значення називаються антонімами.
8. Лагідність Мухи з Бджолою від початку й до кінця байки змінюється. Настрій Мухи впродовж спілкування з Бджолою різний. Спочатку вона хизується своїм становищем, промовляє лагідні слова, та вони не є щирими, потім не хоче чути правди, називає інших дурнями, залишається впертою та самовпевненою.
9. Останні три рядки байки промовляє автор. Він дає настанову не наслідувати поганих рис Мухи.
10. Байка Л. Глібова «Муха і Бджола» навчає бути справедливим, працьовитим, прислухатися до чужих порад, не бути впертим та самовпевненим.
11. Перекажіть зміст байки «Муха і Бджола» своїми словами.
12. Підготуйтеся до виразного читання байки за ролями та візьміть участь у конкурсі на кращого читця.
МУХА І БДЖОЛА
Весною Муха-ледащиця
Майнула у садок
На ряст, на квіти подивиться.
Почуть Зозулин голосок.
От примостилась на красолі
Та й думає про те,
Що як то гарно жить на волі,
Коли усе цвіте.
Сидить, спесиво поглядає.
Що робиться в садку;
Вітрець тихесенько гойдає,
Мов панночку яку...
Побачила Бджолу близенько:
— Добридень! — каже їй. —
Оддиш хоч трохи, моя ненько,
Сідай отут мерщій.
— Та ніколи мені сидіти. —
Одвітує Бджола. —
Вже час до пасіки летіти:
Далеко від села.
— Яка погана, — Муха каже. —
На світі доленька твоя:
Раненько встане, пізно ляже...
Мені б отак — змарніла б я.
За тиждень би головоньку схилила.
Моє життя, голубко мила, —
Талан як слід:
Чи де бенкет, чи де обід,
Або весіллячко, родини. —
Такої гарної години
Ніколи не втеряю я:
І їм, і ласую доволі, —
Не те. що клопоти у полі
І праця бідная твоя! —
На річ таку Бджола сказала:
— Нехай воно і так.
Та тільки он що я чувала.
Що Муху зневажає всяк.
Що де ти не поткнешся
Або до страви доторкнешся. —
Тебе ганяють скрізь:
Непрохана не лізь.
— Стару новинку, — каже Муха. —
Десь довелось тобі почуть!..
Запевне, дурень дурня слуха...
Велике діло — проженуть!
Не можна в двері — я в кватирку
Або пролізу в іншу дірку —
І зась усім!
Нехай ся байка мухам буде,
Щоб не сказали часом люди,
Що надокучив їм.
13.1. Слова із зменшено-пестливими суфіксами з байки Л. Глібова «Муха і Бджола»: у садок, голосок, вітрець, тихесенько, панночку, близенько, ненько, доленька, раненько, головоньку, голубко, весіллячко, дірку.
Автор використав ці суфікси у творі, щоб показати своє гарне ставлення до природи та підступність Мухи, коли вона люб’язними словами зверхньо говорить про Бджолу.
13.2. Намалювати ілюстрацію до байки «Муха і Бджола» (за бажанням).