Інші завдання дивись тут...

Зміни умов середовища — зміна кількості надходження сонячного світла і тепла, температури  повітря, опадів.

Періодичні зміни умов середовища — зміни умов середовища, що повторюються в навколишньому середовищі з дня на день, з року в рік через певні проміжки часу (періоди).

Сезонні зміни — періодичні зміни умов середовища відповідно до пори (сезону) року — весна, літо, осінь, зима. Сезонні зміни зумовлені рухом Землі навколо Сонця.

Добові зміни — періодичні зміни умов середовища відповідно до частини доби - зміна дня і ночі. Добові зміни зумовлені рухом Землі навколо своєї осі.

 

Адаптація (лат. адапто – пристосовую) — пристосування організму до факторів (чинників) навколишнього середовища.

Прояв адаптації: поява нових структур, функцій або особливостей поведінки.

Пристосування рослин до сезонних змін умов середовища: листопад, відмирання наземної частини рослин.

Пристосуванням тварин до сезонних змін умов середовища:  сплячка, заціпеніння, переліт птахів, накопичення під шкірою жиру, поява підшерстку і пуху, зміна забарвлення тощо.

Приклади адаптації: обтічна форма тіла риб і птахів, захисне забарвлення окуня, попереджувальне забарвлення жука сонечка, попереджувальна поведінка кобри, прояв мімікрії у мухи-дзюрчалки. 

 

Пристосування рослин і тварин до сезонних змін у природі

Сезони року	Зміни в житті
	рослин	тварин
Зима	Рослини перебувають у стані спокою, їхні корені не поглинають воду, по стеблу не рухаються речовини	Перебувають у норах, дуплах, барлогах; змінюють забарвлення, густішає шерсть звірів та пух птахів; осілі птахи перебираються ближче до людських осель; сплячка або стан заціпеніння деяких організмів
Весна	Починають швидко рости і розвиватись	Пробудження після сплячки чи заціпеніння, зміна забарвлення, линяння шерсті чи пуху, повернення птахів з теплих країв, розмноження
Літо	Продовжують ріст і розвиток	Активно рухаються, дають потомство
Осінь	Листопад — скидання листя листяними деревами. Листя на деревах жовтіє та опадає; відмирає наземна частина трав	Впадають на зиму в сплячку, заціпеніння, роблять запаси їжі, міграція птахів, запасають підшкірний жир

 

Вплив людини на природні пристосування рослин до сезонних змін середовища для отримання врожаю цілий рік: 

• штучне освітлення;

• вчасний полив;

• підтримка температури, сприятливої для росту і розвитку рослин;

• підживлення.

 

Вплив людини на природні пристосування тварин до сезонних змін середовища.

Домашні кури взимку певний період яєць не несуть, що пов'язано з пристосуванням до сезонних змін у природі. На птахофермах узимку штучним освітленням подовжують світловий день, і кури несуть яйця цілий рік.

 

ДОПОМОГА ПТАХАМ УЗИМКУ.

Щоб узимку птахи не загинули від голоду, люди розвішують на деревах годівниці (їх можна робити із пластикових пляшок, пакетів з-під молока чи кефіру або з фанери).

Якщо не забувати зранку або увечері насипати трохи корму, птахи звикнуть до місця годування. 

Найкращий корм дня птахів — насіння соняшника (частину його слід розчавити), проса, льону, а також крихти білого хліба, а синиці й дятли полюбляють ще й сире несолоне сало.

 

ПРИСТОСУВАННЯ ДО ЧИННИКІВ 

СВІТЛО

Фотоперіодизм — реакції організмів на тривалість світлового періоду доби.

Пристосування рослин до різного освітлення:

• світлолюбні рослини ростуть на добре освітлених місцях, мають дрібніші листки для зменшення випаровування води, блискуча поверхня відбиває сонячні промені, листя плюща повертається до сонця (сосна, магнолія, мати-й-мачуха, лисохвіст, соняшник, пшениця, плющ, береза, волошка тощо);

• тіньолюбні рослини зростають тільки в затінених місцях, де світла небагато, мають великі листки (копитняк, вороняче око, папороть);

• тіньовитривалі невибагливі до світла, бо добре розвиваються і за яскравого освітлення, і в затінку (конвалія, бузок, ялина, мохи, квасениця).

 

Пристосування тварин до різного освітлення:

• різна активність в денну та нічну пору (денні метелики, мухи, соколоподібні, ластівки, копитні активні вдень і відпочивають уночі, коли світла обмаль, а сови, пугачі, кажани, таргани, нічні метелики, їжаки  активні вночі);

• у наземних тварин найкраще розвинутий зір;

• у ґрунтових тварин зір мало розвинутий, проте розвинуті органи чуття, слух, нюх;

• денний метелик білан має добре розвинений зір та яскраве забарвлення;

• нічний метелик бражник березковидний  має невиразне забарвлення, але добрий нюх; 

• нічні птахи сови, пугачі мають добре розвинений зір (великі очі – пристосування нічних птахів);

• кажани орієнтуються вночі за допомогою звука.

 

Фотоперіодизм — реакції організмів на тривалість світлового періоду доби:

• скорочення світлового дня зумовлює зміну кольору і опадання листя листопадних рослин для зменшення випаровування.

• зростання тривалості світлового дня навесні стимулює у тварин процеси розмноження (створення пар, влаштування гнізд, відкладання яєць тощо);  

• скорочення світлового дня спонукає тварин готуватися до зими (роблять  запаси їжі білки, ховрахи; здійснюють далекі міграції ластівки, солов'ї; готуються сплячки ведмеді, борсуки).

 

ТЕМПЕРАТУРА

У різних куточках Землі тварини і рослини потребують неоднакової кількості тепла.

Пристосування рослин від перегрівання: 

• випаровування води листками;

• розміщення рослин ярусами в лісі;

• збільшення швидкості фотосинтезу й дихання.

 

Пристосування тварин від перегрівання — збільшення тепловіддачі: 

• собаки висувають язик; 

• виділення поту; 

• павуки ховаються в тінь; 

• нічні метелики, тушканчики полюють вночі, а вдень ховаються;

• розширюються кровоносні судини шкіри;

• дихання стає частішим;

• рептилії добре пристосовані до існування в посушливих умовах — шкіра суха, практично без залоз, укрита роговими лусками, щитками або пластинками, захищає від зайвої втрати вологи.

 

Пристосування рослин до нижчих температур:

• восени у листяних рослин для зменшення випаровування води взимку наступає листопад (дуб, клен, горіх);

• відмирає наземна частина перед зимовим періодом, рослини переходять у стан спокою;

• потовщення шару кори. 

 

Листопад — дуже важливе пристосування рослин до умов зими. Значення листопаду: зменшення випаровування вологи, коли не надходить вода з мерзлого ґрунту. Ялина і сосна легко переносять узимку тимчасову нестачу води, бо хвоя випаровує набагато менше вологи, ніж листя листяних дерев.

 

Пристосування тварин до нижчих температур — забезпечення зменшення тепловтрат: 

• птахів зігріває пуховий прошарок пір'яного покриву;

• коли нема поживи, багато тварин мігрує в інші місця;

• великим північним тваринам дає тепло підшкірний жир (ведмідь, морж, тюлень);

• звірам допомагає густа шерсть;

• теплокровні підтримують сталу температуру тіла (птахи, крокодили, жаби, звірі);

• звужуються кровоносні судини шкіри;

• організм посилює обмін речовин, продукуючи тепло;

• мимовільне скорочення підшкірних м'язів енергію скорочення перетворює на тепло;

• бурий ведмідь, їжак, борсук впадають в зимову сплячку (у цей час вони не живляться і не рухаються, їхнє дихання уповільнюється, що забезпечують  накопичені запаси жиру); 

•  стан заціпеніння у виноградного слимака, ящірки, жаби, комарів та інших комах;

• з наступом холодів зменшується пожива, тому ластівки, лелеки  летять у теплі краї;

• білка перебуває взимку в дуплі зі зібраними запасами їжі, їжак, борсук з осені до весни спить в норі, бурий ведмідь спить у барлозі;

•  взимку густішає шерсть у лисиці, вовка, зайця (до літнього хутра додається зимовий підшерсток);

• зимують у ґрунті ящірки, змії;

• коти, собаки люблять грітися на сонечку;

• під шкірою осілих птахів накопичується шар  жиру, він захищає від холоду, слугує запасом поживних речовин;

• взимку птахи переміщаються ближче до людських осель.

 

Міграції птахів – пристосування до періодичних змін пір року, коли з настанням зими кількість насіння і плодів, комах, дрібних тварин, якими живляться птахи, зменшується. Перелітні птахи – птахи, які восени відлітають на зимівлю в тепліші краї, а навесні знову повертаються (ластівки, лелеки, солов'ї тощо). Осілі птахи - птахи, що залишаються зимувати (горобці, ворони тощо).

 

За здатністю жити у певних температурних умовах:

• теплолюбні – це види, для існування яких оптимальними є високі температури (деякі бактерії, ціанобактерії, мадрепорові корали, антилопи, бегемоти, папуги,  теплолюбні рослини та членистоногі);

• холодолюбні тварини можуть існувати в умовах понижених температур, у них добре розвинений волосяний ти пір'яний покрив, підшкірний жировий прошарок (пінгвіни, білий ведмідь, морж);

• холодостійкі тварини здатні існувати в умовах періодичних змін температур, для них характерна періодична зміна волосяного або пір'яного покриву залежно від пори року, перед зимою стає густішим прошарок пуху (вовки, лисиці, білки, зайці, сіра ворона, голуби тощо).

 

За здатністю підтримувати постійну температуру тіла:

• холоднокровні тварини (безхребетні, риби, амфібії, рептилії) за низьких або надто високих температур впадають у стан заціпеніння;

• теплокровні тварини (птахи і ссавці) мають досконалі механізми теплорегуляції та високий рівень обміну речовин (пристосовані до життя у спекотних тропіках, Арктики та Антарктики).

 

ВОДА

Пристосування рослин для забезпечення водою: 

• довгий корінь у верблюжої колючки;

• розгалужений при ґрунтовій поверхні перекотиполя;

• м'ясисті листки в каланхое чи стебла в алое для запасу вологи;

•  для зменшення випаровування листя бувають вузькі в типчака, шорсткі в ковили, опушені в полину, у вигляді колючок у кактуса. 

 

Пристосування тварин для забезпечення водою: 

• верблюд запасає воду в горбі;

• у павуків не виводиться вода з організму;

• ховрахи споживають соковиті плоди. 

 

Тварини по відношенню до вологості: вологолюбні, посухолюбні, посухостійкі.    

Вологолюбні види можуть існувати лише в умовах підвищеної вологості, не  витримують навіть нетривалих посушливих періодів.

• Мокриці, дощові черв'яки не здатні утримувати у своєму тілі вологу.   • Розмноження амфібій пов'язане з водним середовищем.

Посухолюбні тварини можуть утримувати вологу у своєму тілі.

• Комахи пустель та посушливих степів мають кутикулу (пустельна сарана). • У жуків добре розвинений зовнішній шар, утворений жироподібною речовиною (жук скарабей священний, жуки-чорнотілки тощо). • Посухолюбні види активні вночі, коли повітря більш вологе і прохолодне. • Великі тварини антилопи, слони долають значні відстані в пошуках джерел води. • Павуки у задньому відділі кишечнику мають залози, якими з решток їжі всмоктується вода й деякі корисні речовини і повертаються в гемолімфу; їхнє тіло  оточене кутикулою, вкритою зовнішнім шаром воскоподібної речовини для запобігання випаровування води через покриви.

Посухостійкі тварини здатні переживати певні посушливі періоди у стані заціпеніння.

За значного підвищення температури повітря пустельні гризуни ховрахи та піщанки можуть впадати у сплячку і влітку.

 

ПОВІТРЯ

Тварини мають пристосування до дихання киснем (зябра, легені) у різних середовищах (водному, наземно-повітряному, ґрунтовому)

 

ПРИСТОСУВАННЯ РОСЛИН.

ПРИСТОСУВАННЯ ТВАРИН.

Інші завдання дивись тут...