Про навчання і знання
♦ Учітеся, брати мої, думайте, читайте (Тарас Шевченко).
♦ Освіта — скарб; праця — ключ до нього (П'ер Буаст).
♦ Якщо хочете чогось навчитися — робіть це! (Р. Шанк).
♦ Ноти існували і до Моцарта, важливо, що він створив із них для людства! (Б. Шефер).
♦ А знаєш ти, що перш ніж Томас Едісон винайшов електричну лампочку, він провів десять тисяч невдалих експериментів? (З Інтернету).
Про слово і його силу
♦ На початку було Слово, а Слово в Бога було, і Бог було Слово. Воно в Бога було споконвіку. Усе через Нього постало, і ніщо, що постало, не постало без Нього. І життя було в Нім, а життя було Світлом людей. А Світло у темряві світить, і темрява не огорнула його (З Євангелія від Івана).
♦ Насправді слова дивними не бувають. Такими їх роблять люди, коли не користуються ними за призначенням (А. Акуленко).
♦ Ну що б, здавалося, слова...
Слова та голос — більш нічого.
А серце б'ється, ожива, як їх почує!..
Знать, од Бога і голос той, і ті слова
ідуть між люди!.. (Тарас Шевченко).
♦ Те Слово — Божеє кадило: кадило істини... (Тарас Шевченко).
♦ Словом можна вбити й оживити, поранити й вилікувати, посіяти тривогу, розсіяти сумнів і засмутити, викликати посмішку і сльозу, породити віру в людину і заронити невіру, надихнути на працю. Зле, невдале, нерозумне слово може образити, приголомшити людину (Василь Сухомлинський).
Про думки
♦ Думки, наче повітря; його годі побачити, але воно твердіше землі і сильніше води: ламає дерева, руйнує будівлі, жене хвилі й кораблі, їсть залізо і камінь, гасить і роздуває полум'я. Так і думки сердечні — начебто немає їх, але від цієї іскри пожежа, хвилювання і руїна, від цього зерна залежить ціле дерево нашого життя (Григорій Сковорода).
Про мову
♦ Інша мова — це інше бачення життя (Ф. Фелліні).
♦ Кожен з нас має гордитися своєю чудовою мовою адже вона того варта (Олесь Гончар).
♦ Ми змалечку звикаємо до слів, як до повітря, як до хліба звикли... (Є. Летюк).
♦ Мова — втілення думки. Що багатша думка, то багатша мова. Любімо її, вивчаймо її, розвиваймо її! Борімося за красу мови, за правильність мови, за багатство мови... (Максим Рильський).
♦ Мова — душа кожної національності, її найцінніший скарб (Іван Огієнко).
♦ Мова — єдине знаряддя для засвоєння спадщини минулого, найвищих здобутків людської культури (І. Вихованець).
♦ Мова єднає між собою представників певного народу в часі та в просторі (В. Русанівський).
♦ Мова — така сама жива істота, як і народ, що її витворив, і коли він кине свою мову, то вже буде смерть його душі, смерть усього того, чим він відрізняється від других людей (Панас Мирний).
♦ Мова — то цілюще народне джерело, і хто не припадає до нього вустами, сам висихає від спраги (В. Сухомлинський).
♦ Мова — це віконця, через які людина бачить світ (В. Сухомлинський).
♦ Мова — це дорожня карта культури народу. Вона розкаже, звідки цей народ прийшов і куди він прямує (Р.-М. Браун).
♦ Найбільша розкіш на світі – це розкіш людського спілкування (Антуан де Сент–Екзюпері).
♦ О мово українська! Ти — вода з кринички, над якою гнуться верби, холодна, і прозора, і проста, а без води я вже давно помер би... (Ю. Бедрик).
♦ Ти наше диво калинове, кохана материнська мово! (Д. Білоус).
♦ Українську мову називають милозвучною, дзвінкою, солов'їною. А це характеристика її звукової сторони, її мелодики, інтонації (О. Сербенська).
♦ Чужу мову можна вивчити за шість років, а свою потрібно вчити все життя (Франсуа Вольтер).
♦ Чиєю мовою говориш — того і душу носиш (Іван Огієнко).
♦ Я без тебе, мово, — без зерна полова, соняшник без сонця, без птахів діброва (Ю. Рибчинський).
♦ Як парость виноградної лози, плекайте мову! (М. Рильський)
Про мовні засоби
♦ Звуки української мови мають свою особливу музикальність (Д. Павличко).
♦ Звуки — це щось надзвичайно своєрідне в мові, її жива плоть і кров (А. Матвієнко).
♦ Наголос називають «биттям серця» в слові. Погодимося із таким порівнянням: наголос зумовлює звукове обличчя слова (В. Русанівський).
♦ Фразеологізми — іскрометні скарби мовної образності (В. Ужченко).
♦ Фразеологізми — скарби нашої мови і народного досвіду (І. Франко).
Про життя, людину
♦ Багато людей весь тиждень чекають п'ятницю, весь місяць — свята, весь рік — літа і все життя — щастя. А потрібно радіти кожному дню та насолоджуватися кожною миттю (Ошо).
♦ Борітеся — поборете! (Т. Шевченко).
♦ Дружба подвоює радощі й скорочує наполовину прикрощі (Ф. Бекон).
♦ Людина є тим, що вона їсть (Т. Лукрецій).
♦ Найважча дорога завжди веде до вершини (К. Агілера).
♦ Ніколи не винаходьте те, на що немає попиту (Т. Едісон).
♦ Оберіг родини — радощі дитини, мамина турбота, батькові слова...Бабусина ласка, дідусева казка — із цим оберегом мрія ожива! (М. Федак).
♦ Тобі обов'язково все вдасться, просто треба йти до мети маленькими кроками. Кожне завдання, навіть найскладніше, треба починати з простого — з один, два, три… (М. Удуд).
♦ Якщо ви служите природі, вона буде служити вам (Конфуцій).
Про Україну
♦ І єдиній моїй Україні — нероздільна моя любов (Л. Полтава).
♦ Кохаю край наш дорогий, що зветься Україна (В. Сосюра).
♦ Свою Україну любіть (Т. Шевченко).
♦ Україно моя, Україно, я для тебе у світі живу (Д. Павличко).