• Тарас Шевченко народився 9 березня 1814 року, понад 200 років тому,  в селі Моринці Звенигородського повіту Київської губернії (нині Звенигородський район Черкаської області).

• Батьки, Григорій Іванович Шевченко і Катерина Якимівна Бойко, були кріпаками заможного поміщика Енгельгарда, який мав п’ятдесят тисяч кріпаків.

• У родині Шевченків було семеро дітей, серед них Тарас був третьою дитиною. Катерина, Марія і Микита були старшими від Тараса, а Ярина, Марія і Йосип – молодшими. Усі в сім'ї хлопчика вміли читати й писати, хоч більшість людей у той час були неписьменними.

• У 1816 році родина переїздить із Моринців до Кирилівки. Згодом хату, де провів своє дитинство, Шевченко намалює у 1843 році.

• У ранньому віці Тарас став сиротою. Коли хлопцеві було дев'ять років, у 1823 році померла його мати. Батько одружився вдруге, але незабаром також помер у 1825 році.

• У 8-річному віці батько віддав Тараса до школи кирилівського дячка-вчителя. Потім сирота деякий час жив у дядька Павла, який став опікуном дітей. Коли тарасівський дяк-маляр відмовив хлопцеві у науці,  Тарас, утративши надію стати маляром, повертається до Кирилівки й пасе громадську череду.

• У чотирнадцять років Шевченка зробили козачком у поміщика. Восени 1829 року разом з обслугою Енгельгардта він виїздить до міста Вільно. Там здібного козачка поміщик віддає вчитися малювати у досвідченого майстра.

• У 1831 році сімнадцятирічний Шевченко за своїм поміщиком приїздить до Петербурга. Там пан законтрактував його на чотири роки до артілі художника Ширяєва. 1836 року артіль розписує театр у Петербурзі, Шевченко також приймає участь.

• У 1836 році в Літньому саду Петербурга Шевченко знайомиться з учнем Академії мистецтв Іваном Сошенком. Пізніше відбувається знайомство художника-кріпака з багатьма відомими людьми – Гребінкою, Григоровичем, Венеціановим, Жуковським, Брюлловим.

• У лютому 1837 року Товариство заохочення художників дозволило Шевченкові (неофіційно) відвідувати навчальні класи.

• У квітні 1837 року Брюллов створює портрет Жуковського, який був розіграний у лотереї.  За 2500 карбованців Тараса Шевченка було викуплено зі кріпацтва. 25 квітня 1838 року Жуковський урочисто вручив йому відпускну на квартирі Брюллова.

• Тарас ще в дитинстві любив малювати, згодом навчав­ся в академії мистецтв, йому присвоїли звання академіка гравірування.

• У 1840 році, коли Шевченкові було 26 років, було надруковано збірку його поезій «Кобзар».

• Найбільшою мрією Тараса Шевченка була щаслива Укра­їна, у якій панує справедливість, а люди є щасливими. У 1847 році за своє вільнодумство був арештований. Потім потрапив на заслання.

• У 1857 році прийшла звістка про його волю.

• Великий Кобзар помер 10 березня 1861 року. Поховали поета спочатку на Смоленському кладовищі в Петербурзі. 8 травня 1861 року його прах перепоховали на Чернечій (тепер Тарасова) горі біля Канева. Висока могила стала священним місцем для українського та інших народів світу.

• Завдяки унікальному талантові письменника й худож­ника, а також чесності й людяності, боротьбі за свою мрію, він став одним із найвідоміших людей нашої країни. Про нього говорять: Наш Тарас і Великий Кобзар, а ще поет, пророк, мислитель, митець, художник, академік, національний герой, драматург, портретист, кріпак, символ України, прозаїк.

• Поет найбільше любив Україну, а своїми творами він розкривав кра­су української мови; з великою вірою писав, що буде наш край вільним і щасливим.

• В Україні є чимало музеїв, запо­відників, видається багато книжок, присвячених його життю і творчості. У Києві розташований Інститут літератури імені Т. Г. Шевченка Національної академії наук України, де зберігаються рукописи поета, які учені вивчають і готують до видання.

Великий Кобзар українського народу Тарас Шевченко – видатний художник