Тарас Шевченко був дуже обдарованою людиною. Бо, крім численних літературних творів, створив незабутні художні картини.

   Художній хист відкрився дуже рано, він самотужки розвивав його. Цей дар цінили відомі на той художники. Тільки, коли Тарас став вільним, зміг навчатися у Академії мистецтв.

    Де б Шевченко не був, побачене не залишало його байдужим, відображалося на полотні. У 1840 році він малює картину «Хлопчик-жебрак, що дає хліб собаці», 1841 році - картину «Циганка-ворожка», в 1842 році – «Катерина». За них його було нагороджено срібними медалями академії. Художник намалював понад двісті картин. Серед них портрети, чудові пейзажі, гарні церкви та собори, картини на історичну тематику, біля сорока автопортретів. Володів різними техніками: олія, сепія, акварель, туш, олівець, пензель, перо, вугіль, крейда. Картини виконані на папері чи полотні.

    Тепер у Київському Національному музеї Тараса Шевченка можна побачити картини «Александр Македонський виявляє довір’я своєму лікареві Філіппу» (1836 рік), «Вид на околиці з тераси Почаївської Лаври» (1846 рік), «Голова матері» (1838 – 1840 роки), «Дари в Чигирині» (1844 рік), «Знахар» (1841 рік), «Катерина» (1842 рік), «Козацький бенкет» (1838 рік), «Марія» (1840 рік), «Місячна ніч на Кос-Аралі» (1847-1850 роки), «Перерване побачення» (1839 – 1840 роки), «Почаївська лавра з заходу» (1846 рік), «Почаївська лавра з півдня» (1846 рік), «Смерть Богдана Хмельницького» (1836 – 1837 роки), «Смерть Віргінії» (1836 рік), «Сон бабусі і внучки» (1839 – 1840 роки), «Укріплення Раїм. Внутрішній вигляд» (1848 рік), «Хлопчик з собакою в лісі» (1840 рік) та багато інших, створених майстерністю генія.