Назви населених пунктів (міста, села, смт.)
Бердянськ |
Неподалік тече річка Берда |
Берестечко |
Навколо росли дерева берести (в’яз, ільм) |
Бібрка |
Від давньоруського «бобер», скільки в урочищі, де знаходиться місто, водилися бобри |
Біла Церква |
Біла кам’яна церква була орієнтиром |
Білгород |
З давньоруської «обгороджене поселення» |
Білгород-Дністровський |
Перша частина названа за колір споруд, друга – за розташування на річці Дністрі |
Богодухів |
Назва культового походження |
Богуслав |
Від праслов’янської назви річки Богуславка |
Болехів |
Від розселення у давні часи племені волохів, також пов’язують зі словом «болоховник» (мисливець на звірів), а також з польським іменем Болех (Болеслав). |
Борисполь |
Місцевість під назвою Борисове поле, де в 1015 році вбили князя Бориса, сина Святославовича |
Боярка |
За приналежність якомусь бояру, тобто княже поселення |
Бровар |
Початкова назва невідома, сучасна назва від слова «бровар», тобто пивовар |
Броди |
Назва від давньоруського «брод», тобто брід, шлях, прохід. |
Бузьк |
Від назви річки Буг |
Бучач |
Від слова «буча», «бучина», що означає бук, Буковина, оскільки раніше довкола росли букові ліси |
Великі Мости |
Жителям лісового поселення було висунуто вимогу побудувати (чотири) мости через річку Рата |
Великі Сороченці |
Від родової власної назви Сорока, або від слова «сарацинці» – так називали арабів, що торгували там «сарацинським зерном» (рисом) |
Верхнє Синьовидне |
Від словосполучення «сині води», такий вигляд мають чисті води річки Опір в річку Стрий |
Назвали козаки за те, що розташоване, де гирло Дунаю робить «вилку» на три рукави (Білгородський, Очаківський, Старостамбульський) |
|
Виноградів |
Розташований на березі ріки Тиси в підніжжі Чорної Гори, здавна багатої на виноградники |
Вишгород |
Від давньоруського «вишгород», що означає акрополь, кремль, верхній замок, де була резиденція княгині Ольги |
Володимир Волинський |
Поселення на річці Луга на честь князя Володимира Святославовича, розташоване на Волині |
Волочиськ |
Від загальнослов’янського «волок», «волочити», що означає вододіл між водоймами і шлях, по якому перетягують судна (між річками Збруч та Південний Буг) |
Галич |
Від давньоруського «гал», що означає низовина, болотиста місцевість, або українського «гала», що означає великі купини на річці, або від кельтського «гал», що означає сіль, оскільки плем’я галичани займалось видобутком солі |
Гуляйполе |
За словами «гуляй» і «поле», що означає незаймане поле, назване першими поселенцями, кріпаками-втікачами з однойменного села |
Запоріжжя |
Поселення за порогами (Дніпра). |
Київ |
На честь його засновника — князя Кия |
Львів |
Князь Данило Галицький назвав ім'ям свого сина Лева |
Ужгород |
Місто на річці Уж |
Назви водойм рідного краю (річки, озера, моря)
Борова |
Русло ріки знаходилося серед борів |
Бобер |
З праслов’янської лексеми «бобр», оскільки в річці колись водилися бобри |
Боржава |
З давньоруської «борза вода», що означає жвава, швидка вода |
Бужок |
Зменшено від річки Буг, дослівно маленький Буг |
Ворскла |
З тюркського «білий» і «вода», що означає біла вода за будову берегових круч з білих пісків та крейди, або від мордовського «ліс» та «протікати», що означає лісова річка, або від праслов’янського «ворчати». |
Глинка |
Від «глина» характерної осадової породи в руслі річки |
Деменка |
Від давнього «демня» синоніма слова «рудня», бо на березі річки виплавляли залізо |
Від скіфського «дана апара», що означає «ріка глибока», або давньоіранського «данапер», що означає «ріка велика», «ріка широка», тобто ріка, що розливається. |
Назви рослин (дерева, квіти, трави, городні рослини)
аґрус |
З польської, що означає «кисле вино з незрілого винограду» |
айва |
З турецької або кримськотатарської мови первинно від праіндоєвропейського «абл», тобто «плід» |
акація |
З латинської мови від грецького «жовта мімоза», похідного від «колючка» або «незлобливий» |
Від слов’янського «сморда», що означало сильний запах |
|
магнолія |
Завдячує прізвищу французького ботаніка XVII століття Магнолю. |
нагідка (календула) |
Від праслов’янського «ніготь», сім’янки нагадують ніготь |
нарцис |
Від грецького «нарцис», що означає «ціпенію», «заклякаю», «параліч» з огляду на заспокійливу дію рослини |
настурція (красоля) |
Від латинського «ніс» і «мучити», що означає той, що мучить ніс, тобто має приємний запах |
незабудка |
Означає «не забудь» з огляду на те, що квіти довго не в’януть їх дарують на пам'ять |
огірок |
З грецького «несвоєчасний», «незрілий», оскільки їх їдять зеленими |
осика (осина) |
Запозичене в багатьох мовах |
осока |
З праслов’янського, що означає «різати» |
осот |
З праслов’янського, що означає «гострий» |
ожина |
З праслов’янського «їжак» пояснюється наявністю колючок у рослини |
Назви предметів
бутерброд | Німецьке слово складається з двох слів: бутер – «масло» і брот – «хліб». Цікаво, що німці наші «бутерброди без масла» звуть тартинами. |
пломбір | Походить від назви французького міста Пломб'є, де придумали цей вид морозива. |
сандвіч |
Лорд Джон Сандвіч був пристрасним гравцем. Не бажаючи відриватися від карт, щоб повечеряти, він придумав зручний для нього вид бутерброда: шматочок м'яса чи сиру він клав між двома скибками хліба, щоб не бруднити рук і ними карт. |
футбол, баскетбол, волейбол |
Слова мають спільну батьківщину – Англію, адже частина бол (ball) у цих словах – по–англійськи «м'яч», а перші частини різняться: фут – «нога», баскет – «кошик», волей – «політ». |
Текст - опис природи мого рідного краю