Аналіз оповідання «Наш тато одужав» (Василь Сухомлинський)

Тема: розповідь про Катрусю та її однокласників.

Головна думка: не бути байдужим.

Мета: заклик бути небайдужим до радості чи горя інших людей.

Жанр: оповідання.

Будова тексту

Зачин: «У синьоокої Катрусі сьогодні велика радість…».

Основна частина: «А сьогодні татко вже на роботі. Здоровий і бадьорий…».

Кінцівка: «Якби хто знав, як було радісно на душі в Катрусі…».

Байдужість однокласників образила Катрусю.

Дівчинка щиро раділа, бо одужав її тато. Вона подумала, що така новина також порадує дітей. А потім гірко заплакала, бо однокласники не захотіли розділити з нею радість.

На жаль, багато з них виявилися байдужими. Не зрозуміли, що того дня новина про тата була дуже важливою для Катрусі.

Влучні вислови

Знизати плечима – виразити непорозуміння, здивування, зневаги.

Засяяти (на радості) – виразити радість, задоволення.

До горла підкотилася грудка – несподіване відчуття душевного болю, образи.

Гірко (плакати) – сильно (плакати).

Персонажі: Катруся та її однокласники.

Цитатна характеристика Катрусі

Щаслива миловидна дівчинка	«У синьоокої Катрусі сьогодні велика радість».
Перестала горювати	«Мама й Катруся усе горювали… А сьогодні татко вже на роботі. Здоровий і бадьорий».
Радісна, весела	«Радісно сяють Катрусині очі»
Відкрита, хоче іншим розказати важливу для неї новину, поділитися своєю радістю	«Наш тато одужав, – сказала вона й засяяла на радощах». «Якби хто знав, як було радісно на душі в Катрусі».
Засмучена через байдужість деяких однокласників	«Катруся відчула, як до горла підкотилася грудка і їй стало важко дихати. »
Не може стримати сліз від образи	«Вона відійшла до одинокої тополі на краю шкільного подвір’я й заплакала»

Цитатна характеристика Костика

Мовчазний, спокійний, посередній учень	«Костик, мовчазний хлопчик, що сидить за останньою партою»
Співчутливий, небайдужий	«Чого ти, Катрусю, плачеш? – почула вона тихий, ласкавий голос»
Уміє вислухати, розділяє радість Катрусі	«Ой, як здорово! – зрадів Костик»
Товариський, дружелюбний, великодушний, доброзичливий	«Біля нашого дому в бору вже зацвіли проліски. Зайдемо після уроків до нас, нарвемо і понесемо вашому татові»

Цитатна характеристика інших однокласників

Байдужі до інших

«Петько і Гриць подивились на Катрусю, знизали плечима й, нічого не сказавши, побігли ганяти м’яча. Катруся підійшла до дівчаток»

Неввічливі, неуважні, недоброзичливі, не цікавляться справами однокласників, можуть образити словами

«Одна із них, Ніна, здивовано спитала:

– Ну то й що?»

^{НАШ ТАТО ОДУЖАВ}

^{У синьоокої Катрусі сьогодні велика радість.}

^{Більше року хворів її тато. У лікарні лежав, три операції переніс. Мама й Катруся усе горювали. Не раз, бувало, Катруся вночі прокинеться й чує: мама тихо плаче.}

^{А сьогодні татко вже на роботі. Здоровий і бадьорий.}

^{Радісно сяють Катрусині очі.}

^{Як прийшла вона до школи, зустріла на подвір’ї двох своїх однокласників-першокласників – Петька і Гриця. Зустріла й поділилася радістю:}

^{– Наш тато одужав.}

^{Петько і Гриць подивились на Катрусю, знизали плечима й, нічого не сказавши, побігли ганяти м’яча. Катруся підійшла до дівчаток.}

^{– Наш тато одужав, – сказала вона й засяяла на радощах.}

^{Одна із них, Ніна, здивовано спитала:}

^{– Ну то й що?}

^{Катруся відчула, як до горла підкотилася грудка і їй стало важко дихати. Вона відійшла до одинокої тополі на краю шкільного подвір’я й заплакала.}

^{– Чого ти, Катрусю, плачеш? – почула вона тихий, ласкавий голос. Підводить голову – Костик, мовчазний хлопчик, що сидить за останньою партою.}

^{– Наш тато одужав, – каже, схлипуючи, Катруся.}

^{– Ой, як здорово! – зрадів Костик. – Біля нашого дому в бору вже зацвіли проліски. Зайдемо після уроків до нас, нарвемо і понесемо вашому татові.}