БАТЬКІВЩИНА
Нема землі такої, як у нас,
сміється колосок, низько схилився,
вона — земля єдина із окрас,
де ти, де я на світі народився.
Десь у полях, лісах, гущавині,
Де вітер неспокійний заблудився,
Де трави перешіптують пісні,
Де обрій сонцю тихо поклонився.
Чужих земель ніколи не шукайте,
чужих стежок не змушуйте топтати,
в своїх краях щасливі виростайте,
де Батьківщина рідна ненька-мати.
Тема: поетичний монолог про ставлення до Батьківщини – землі у всій її багатогранності.
Головна думка: «в своїх краях щасливі виростайте».
Мета: заклик любити свою землю.
Рід літератури: лірика.
Жанр: вірш.
Художні засоби
Епітети: «чужих земель», «вітер неспокійний», «чужих стежок», «тихо поклонився».
Уособлення: «сміється колосок, низько схилився», «вітер … заблудився», «трави перешіптують пісні».
Метафора: «обрій сонцю тихо поклонився», «Батьківщина рідна ненька-мати».
Антитеза (протиставлення): «де ти, де я…»
Гіпербола: «нема землі такої, як у нас», «земля єдина із окрас».
Анафора: «Де…», «Чужих…».
Перелічення: «Десь у полях, лісах, гущавині»
Повтори (тавтологія): «ненька-мати».
Кількість строф: три.
Вид строфи: чотиривірш (катрен).
Віршовий розмір: п’ятистопний ямб.
|
не |
ма |
зем |
лі |
та |
ко |
ї |
як |
у |
нас |
|
|
смі |
є |
ться |
ко |
ло |
сок |
низь |
ко |
схи |
лив |
ся |
|
во |
на |
зем |
ля |
є |
ди |
на |
із |
о |
крас |
|
|
де |
ти |
де |
я |
на |
сві |
ті |
на |
ро |
див |
ся |
/U_/U_/U_/U_/U_/
/U_/U_/U_/U_/U_/U
/U_/U_/U_/U_/U_/U_
/U_/U_/U_/U_/U_/U
Римування: суміжне (АВАВ)
Рими: нас – окрас, схилився – народився, гущавині – пісні, заблудився – поклонився, шукайте – виростайте, топтати – мати.
|
Рядки вірша |
|
|
«Нема землі … сміється колосок» |
ґрунт |
|
«земля …, де ти, де я на світі народився» |
край рідний |
|
«Чужих земель ніколи не шукайте» |
країна |
Чому всі люди люблять свою Батьківщину
Що діти можуть зробити для щастя своєї Батьківщини