Інші правила дивись тут...

ТЛУМАЧНИЙ СЛОВНИЧОК

2 КЛАС 

А́дрес  1. Письмове вітання кого-небудь з нагоди відзначення видатної події в його житті. 2. Те саме, що адреса. 

Адре́са  позначення місця проживання чи перебування кого-небудь або місцезнаходження чого-небудь.

Ве́ресень — назва дев'ятого місяця календарного року.

Відкрива́ти/закрива́ти — 1. Початок/кінець функціонування певної установи, закладу (відкривати змагання, спартакіаду, новий магазин, кінотеатр, збори). 2. Розпаковувати/запаковувати що-небудь (відкривати пакет, консерви, портфель). 3. Виявлення властивостей/відсовувати на другий план (відкрити почуття, душу, закрити вигляд). 4. Викривати те, що було таємницею (відкривати секрет).

Відчиня́ти/зачиня́ти — 1. Відводити, відхиляти вбік щось певним фізичним зусиллям рук людини (відчиняти/зачиняти можна двері, вікна, браму, ворота, кватирку). 2. Те саме, що відмикати/замикати.

Вітри́ло — 1. Великий шматок полотна, прикріплений до щогли корабля (надувалось вітрило). 2. Поетична форма звертання до вітру в народній творчості (дужий вітрило).

Віщува́ти — 1. Інтуїтивно передбачати, пророкувати. 2. Бути ознакою, прикметою того, що буде, що наступить.

Все́світ  1. Сукупність усіх форм матерії як єдине ціле; уся система світобудови. 2. Земна куля з усім, що на ній є. 3. Населення всієї землі (у переносному значенні).

Ґлей — 1. Пластична глина (здебільшого гончарна) сизого, червоного та ін. кольорів (червоний ґлей). 2. Те саме, що мул (ґлей на дні). 3. Загуслий сік, що виступає на стовбурах деяких фруктових дерев (вишні, черешні, сливи та ін.).

Голка — 1) Тонкий металевий стрижень з гострим кінцем і вушком, у яке всилюється нитка для шиття (швейна голка). 2) Загострений на кінці металевий стрижень різного вигляду і різного спеціального призначення (шприцева голка). 3) Лист хвойних дерев (соснова голка), колючка або гострий росток інших рослин. 4) Тверді колючки на тілі деяких тварин (голка їжака). 5) Тонкий загострений кристал чого-небудь (крижана голка). 6) Взагалі гострий кінець чогось (голка шляху ракети).

Гребіне́ць — 1. Довгаста пластинка з зубцями (з одного чи двох боків) для розчісування або скріплення волосся і прикрашення жіночої зачіски (новий гребінець). 2. Довгастий зубчастий м'ясистий наріст на голові деяких птахів (червоний гребінець півня).

Гра́ти — 1. Виконувати що-небудь на музичному інструменті (грати на баяні). 2. Поводитися з яким-небудь предметом, як з іграшкою, забавлятися (гратися лялькою, гратися у дворі). 3. Брати участь у якій-небудь грі (грати в шахи).

Гри́вна  металева прикраса у вигляді обруча, яку носили на шиї.

Гри́вня  грошова одиниця.

День — 1. Частина доби від сходу до заходу сонця, від ранку до вечора. 2. Час, який дорівнює 24 годинам; доба. 3. Календарна дата, встановлена для чого-небудь. 2. (тільки у множині) Час, період у житті людини, народу. 

Дові́дник  книжка, що містить короткі відомості з певних питань.

Згорну́ти/розгорну́ти — 1. Загинаючи край або краї, складати/розкладати що-небудь (згорнути зошит, книжку). 2. Скручувати у/розкручувати трубку (згорнув  рулон). 3. Згрібаючи прибирати/розгрібаючи розкидати.

Земля́ — 1. Третя по порядку від Сонця велика планета, яка обертається навколо своєї осі і навколо Сонця. 2. Верхній шар земної кори. 3. Речовина темно-бурого кольору, що входить до складу земної кори. 4. Суша (на відміну від водяного простору). 5. Ґрунт, який обробляється і використовується для вирощування рослин. 6. Країна, край, держава.

Ка́ва — 1. Тропічне дерево, з насіння якого виготовляють ароматний тонізуючий напій; кавове дерево. 2. Насіння цього дерева або порошок із цього насіння. 3. Поживний напій (з цукром, часто також з молоком чи вершками) із цього порошку.

Кекс — кондитерський виріб у формі чотирикутного хлібця із здобного тіста з ізюмом.

Кількана́дцять — у межах від одинадцяти до дев'ятнадцяти.

Клас — 1. Сукупність предметів, явищ, що мають спільні ознаки, однакові якості; розряд, підрозділ (клас птахів). 2. Великі групи людей у суспільстві (робітничий клас). 3. Підрозділ початкової, середньої школи або гімназії, що охоплює учнів одного року навчання та однакового рівня знань; група (клас живопису, увесь клас). 4. Кімната в школі, гімназії, де здійснюється навчальний процес (прибраний клас). 5. Міра якості, ступінь, рівень чого-небудь (високий клас). 6. Ступінь чину в табелі рангів застаріло (чиновник третього класу), ранг, розряд у деяких званнях (радник першого класу). 7. Дитяча гра, за правилами якої треба, стрибаючи на одній нозі, пересувати носком камінець з однієї клітки, накресленої на землі, асфальті тощо, у наступну (грати в клас, клас на асфальті)

Клей — 1. Липка речовина для склеювання. 2. Те саме, що ґлей.

Кок — 1. Куляста бактерія (стрептокок). 2. Кухар на кораблі (вправний кок). 3.  Зачіска у вигляді збитого або завитого пасма волосся, що стирчить догори над чолом.

Конди́тер — майстер, що виготовляє кондитерські вироби, цукерник.

Краї́на — 1. Територія, що становить єдність із погляду історії, природних умов, населення тощо. 2. Те саме, що держава. 3. Те саме, що край. 

Кре́ндель — виріб із тіста (звичайно здобного), формою схожий на вісімку.

Куліна́р — кухар, фахівець із приготування їжі. 

Ку́ля — 1. Об’ємна геометрична фігура. 2. Предмет, що має таку форму (земна куля). 3. Маленький свинцевий або стальний снаряд для стрільби із ручної вогнепальної зброї і кулеметів 4. (застаріле слово) Бомба. 4. (діалект) Милиця.

Ма́ти — 1. Жінка стосовно дитини, яку вона народила (мати Софійки). 2. Самиця стосовно своїх малят (тигриця-мати). 3. Уживається на означення того, що комусь належить що-небудь, є його власністю; володіти чимось, посідати щось (мати іграшку). 5. Перебувати в стані, виконувати дію (мати впевненість).  6. Вважати когось, щось ким-небудь, чим-небудь (мати за сестру). 7. Хтось повинен робити (зробити) що-небудь (має почистити). 

Микола́йчик — подарунок на свято Миколая.

Микола́йчики (микола́йки) — багаторічна трав'яниста степова рослина родини зонтичних, синювато-сірувато-зеленого кольору, з квітками, зібраними в голівки, оточені колючою обгорткою.

Мі́сяць — 1. Найближче до Землі небесне тіло, яке світить відображеним сонячним світлом. 2. Супутник будь-якої планети. Навколо Землі обертається 17 супутник — Місяць. У деяких планет є кілька супутників. 3. Проміжок часу, протягом якого це небесне тіло обертається навколо Землі (від 28 до 31 доби)

Мольбе́рт — підставка, на якій художник установлює полотно, картон або папір для малювання.

Мо́ре — 1. Великий водний простір (частина океану) з гірко-солоною водою, який більш-менш оточений суходолом (Чорне море). 2. Дуже велике штучне водоймище (Каховське море; Київське море). 3. (у переносному значенні) Поросла, вкрита чимось велика, безмежна площина (пшеничне море). 4. (у переносному значенні) Велика кількість чогось (море фруктів, море облич).

Ніч — частина доби від заходу до сходу сонця, з вечора до ранку. 

Палі́тра — 1. Дощечка, на якій художник змішує фарби. 2. Сукупність виражальних засобів у творчості письменника, композитора (нотна палітра). 

Па́луба — 1. Підлога на кораблі (стояв на палубі). 2. (застаріле) Те саме, що будка (тракторна палуба)

Пальча́тка 1. Рукавичка з відділеннями для кожного пальця (діалект). 2. Однолітній бур'ян родини злакових.

Пе́кар — 1. Робітник, який випікає хлібні вироби. 2. Вид дитячої групової гри, а також одна з дійових, осіб цієї гри.

Печа́ль — 1. Те, що засмучує кого-небудь, завдає комусь горя, журби. 2. Те саме, що клопіт (у розмовному мовленні)

По́вар (кухар, куховар) — робітник, який готує їжу

По́ле — 1. Безліса рівнина, рівний великий простір (широке поле). 2. Значна площа чи ділянка землі, спеціально відведена що-небудь (футбольне поле, засіяне житнє поле). 3. Простір, у межах якого відбувається якась дія (поле бою), дія сили (магнітне поле, поле тяжіння). 4. Ділянка тіла, на якій робиться операція (операційне поле). 5. Простір, який можна охопити поглядом (поле зору). 6. Сфера діяльності (наукове поле). 7. Основа, на яку нанесено узор, зображення, напис і т. ін.; фон, тло (поле фотографії). 8. Смужка уздовж краю аркуша паперу, яка залишається чистою при писанні або друкуванні (поле зошита). 9. Сукупність рудних родовищ корисних копалин (рудне поле)

Ра́дість — 1. Почуття задоволення, втіха, приємність. 2. Особа, предмет, подія, що викликають радісні почуття, тішать.

Ру́чка — 1. Зменшене до рука (людська ручка). 2. Частина предмета, за яку його держать або беруть рукою (дверна ручка), 3. Прилад для писання (письмова ручка). 4. Частина крісла, дивана тощо, на яку, сидячи, спираються рукою, ліктем; підлокітник (диванна ручка). 

Сім’я́ — 1. Те саме, що насіння. 2. Група близьких родичів (моя сім’я́), народів і націй (українська сім’я́, слов’я́нська сім’я́), тварин (бджолина сім’я́), споріднених мов (індоєвропейська сім’я́).

Скарбни́ця — 1. Урядова установа, яка відає державними коштами, державним майном (банк – державна скарбниця). 2. Кошти, гроші. 3. Адміністративна установа Запорізької Січі, яка відала коштами, місце на Запорізькій Січі, де будували човни, виготовляли зброю і т. ін. 4. Місце, приміщення, де зберігаються скарби (шкатулка-скарбниця, підземна скарбниця). 5. Місце зосередження яких-небудь природних цінностей (скарбниця з вугіллям, озерна  скарбниця). 6. Сукупність культурних та духовних цінностей, створених людиною (мова – скарбниця слів).

Словни́к — 1. Книга, в якій в алфавітному чи тематичному порядку подано слова якоїсь мови (з тлумаченням, перекладом на іншу мову і т. ін.). 2. (тільки в однині) Сукупність слів, які використовуються в чиїй-небудь мові (мій мовний словник).

Сло́во — 1. Мовна одиниця (чули кожне слово). 2. (тільки в однині) Мова, мовлення (людське слово). 3. Висловлювання, фраза (його слово). 4. Обіцянка виконати що-небудь (дати слово, вірити на слово). 5. (тільки в однині) Прилюдний виступ, промова де-небудь (надали слово, вітальне слово). 6. (тільки в однині) Жанр літературного твору у формі ораторської розповіді.  7. (тільки в множині) Літературний текст до вокального твору (слова до пісні).

Сон — 1. Фізіологічний стан спокою організму людини і тварини (сон настав). 2. Сновидіння (цікавий сон). 3. Лікарська рослина родини жовтецевих з великими ліловими квітками (сон-трава).

Со́нце — 1. Центральне небесне світило нашої Галактики.  2. Відбиття, відображення чим-небудь або у чомусь цього небесного світила (сонця плавали). 3. Світло й тепло, що випромінюються цим світилом (багато сонця). 4. Про те (того), хто (що) є джерелом життя, втіхи, радості і т. ін. для когось у переносному значенні (мила, як сонце). 5. Те, що освітлює шлях, той, хто веде за собою у переносному значенні (сонце свободи). 6. Центральна планета інших планетних систем (всі сонця Всесвіту). 7. Гімнастична вправа на турніку.

Те́зки — той, хто має з ким-небудь однакове ім'я. 

Ха́ла — плетена булка видовженої форми.

Цілю́ща —  та, що має лікувальні властивості (цілюща вода).

Цуке́рник — кондитер, що виготовляє (і часто продає) цукерки.

Штурва́л — 1. Кермо на кораблі (біля штурвала). 2. Пристосування у вигляді стернового колеса за допомогою якого керують дією якого-небудь механізму (штурвал керування).

Що́гла — 1. Високий стовп на кораблі, до якого прикріплені вітрила (щогла корабля). 2. Висотна споруда (стовп, тичка, металева тощо) для технічного призначення (підвішування ліній електропередач або сигналізації, установлення радіоантен тощо) (щогла на даху). 3 (у розмовному мовленні) Жердина, тичка (висока, як щогла).

 

5 КЛАС

Аванпост — передовий військовий пост.

Агресія — застосування сили.

Аеропорт — аеродром, обладнаний для забезпечення регулярних польотів транспортної авіації.

Академія — 1. Наукова установа. 2. Вищий навчальний заклад.

Аналіз — дослідження предметів, явищ та ін. шляхом розкладу, розчленування їх у думці на складові частини. Антонім: синтез.

Атрибут — ознака або предмет, які становлять характерну прикмету чого-небудь.

Байрак — ліс у яру або яр, схили якого поросли лісом.

Баласт — вантаж для регулювання підйомної здатності повітроплавальних апаратів або мореплавних якостей судна. Перен. непотрібна, зайва річ.

Басовито — низьке звучання (голосу, звука).

Білборд — рекламний щит

Бісер — дрібне різнокольорове скляне намисто, яке застосовують у вишиванні.

Брунатний — коричневий; темно-жовтий.

Булава — старовинна зброя у вигляді палиці з кулястим потовщенням на кінці.

Візерунок — малюнок із ліній, кольорів, тіней тощо.

Вікіпедія — спільно створювана користувачами Інтернету електронна енциклопедія, що містить понад 16 мільйонів визначень і статей, написаних 271 мовою світу.

Віко — верхня частина скрині, діжки й т. ін., якою їх закривають.

Вороний — чорний із синюватим полиском (про масть коня).

Гаяти(ся) — затримувати(ся); баритися.

Герой — людина, що виявляє відвагу, самовідданість і хоробрість; головна дійова особа літературного твору.

Глипнути — глянути, поглянути.

Голосник — звуковий отвір у верхній частині коробки народних (переважно струнних) інструментів.

Гульвіса — той, хто любить погуляти, влаштовує легковажні витівки.

Гумор — доброзичливо-глузливе ставлення до чогось, уміння зобразити щось у комічному вигляді.

Ґаздиня — господарка, хазяйка.

Ґудз — 1. Ґуля. 2. Вузол на мотузку, шнурку, нитці.

Дайджест — журнал, який у скороченому і спрощеному вигляді передруковує матеріали з інших видань.

Делікатний — 1. Ввічливий, люб'язний, завжди готовий виявити увагу, зробити послугу. 2. Витончений, тендітний. 3. Такий, що потребує обережного і тактовного ставлення.

Джура — на Україні в XVI—XVIII ст — зброєносець у козацької старшини.

Дизайнер — фахівець із дизайну — діяльності, спрямованої на створення виробів, які б відповідали вимогам суспільства (корисності, зручності в експлуатації, краси і т ін.).

Дотеп — кмітливий влучний вислів; жарт

Духовність — пов'язаність із внутрішнім світом людини, її поглядами та почуттями.

Ескімо — морозиво, полите шоколадом.

Жебоніти — 1. Говорити неясно, невиразно, нерозбірливо; бубоніти, белькотати. 2. перен. Створювати тихі, одноманітні звуки (шелест, дзюркотіння і т. ін.).

Імідж — навмисне сформований образ якої-небудь особи, явища, предмета.

Ініціатива — перший крок у якійсь справі; почин.

Інформація — нові відомості, повідомлення про щось, знання.

Кліп — відеосупровід естрадного номера, складений з окремих кадрів або кінофрагментів.

Кмітливий — здатний добре й швидко міркувати, розмірковувати; тямущий.

Книш — білий хліб із загорнутими всередину краями та змазаний салом або олією.

Комікс — серія малюнків з короткими текстами.

Комп'ютер — електронний пристрій обробки інформації, що діє автоматично за заздалегідь складеною програмою або послідовністю команд.

Контраст — гостро виражена протилежність, різка відмінність у яскравості або кольорі предметів.

Коралі — намисто (намистини) з коралів — червоних, рожевих або білих вапнистих відкладів деяких видів морських тварин, які після обробки використовують як прикрасу.

Корт — майданчик для гри в теніс.

Кошовий — вождь, отаман козаків на Запорозькій Січі.

Краватка — зав'язана вузлом під коміром сорочки чи блузки смужка тканини, яку носять для прикраси.

Круп — задня частина тулуба тварини (зазвичай коня).

Купина — горбик на луці чи болоті, порослий травою або мохом.

Латаття — водяна рослина з великим листям та білими або жовтими квітками.

Левада — присадибна ділянка землі із сінокосом, городом та плодовим садом або іншими деревами.

Лексема — слово як самостійна смислова одиниця, що розглядається в мовознавстві в усій сукупності своїх форм і значень.

Лиман — затока з морською водою в гирлі річки або озеро поблизу моря.

Лідер — 1. Той, хто стоїть на чолі організації, групи; вождь. 2. Особа або група осіб, що йде першою в якому-небудь змаганні.

Марнославство — надмірна впевненість у своїх силах, здібностях, можливостях; самовпевненість; погорда, зарозумілість, зазнайство, пиха.

Мас-медіа — засоби масової інформації (газети, журнали, радіо, телебачення та ін.)

Матовий — позбавлений блиску, глянцю. Антонім: блискучий.

Мереживо — сітчаста тканина з узорами, якою оздоблюють одяг, білизну та ін. предмети домашнього вжитку.

Меценат — багатий покровитель митців і науковців.

Мимохідь — проходячи мимо когось; по дорозі; між іншим.

Мимохіть — без певного наміру, мимоволі; ненароком, несвідомо.

Мікроскопічний — 1. Який можна побачити тільки через мікроскоп. 2. перен. Дуже малий, незначний за розміром.

Мріяти — думати про здійснення чогось бажаного; прагнути в думках до чогось.

Мугикати — стиха, невиразно наспівувати.

Мур — 1. Висока кам'яна або цегляна стіна. 2. Загорожа з каменю.

Насічка — 1. Зарубка, нарізка на чому-небудь. 2. Висічений на металі, камені і т. ін. та оздоблений іншим металом рисунок для прикраси.

Натяк — слово або вислів, що не повністю щось розкриває, а лише створює умови для догадування, нагадує про когось або щось.

Небіж — син брата або сестри; племінник.

Ноутбук — невеликий персональний комп'ютер із батарейним живленням, вагою 2—3 кг

Нуртувати — крутитися, клекотіти, утворювати вир, вирувати.

Оберіг — предмет, наділений здатністю оберігати його власника від різних лих.

Оксамит — тканина з густим коротким ворсом з натурального шовку або штучного волокна.

Орнамент — візерунок, побудований на ритмічному повторенні геометричних елементів або стилізованих рослинних чи тваринних мотивів.

Періодика — видання, що виходять друком регулярно, через певні визначені проміжки часу.

П'єдестал — художньо оформлене підвищення, на якому встановлюється статуя, скульптура, колона і т ін.; постамент

Пищаль — старовинна вогнепальна зброя, схожа на рушницю.

Покоління — люди близького віку, що живуть в один період часу.

Покута — 1. Визнання своєї провини, вияв жалю з приводу неї; каяття. 2. Покарання за вчинений злочин, провину, поганий учинок.

Поратися — 1. Виконувати хатню роботу, працювати по хазяйству. 2. Порядкувати, робити лад.

Прикрощі — неприємні події, невдачі, лихі пригоди.

Прискринок — невеликий ящик для дрібних речей у верхній частині бокової стінки скрині.

Притча — оповідний літературний твір повчального характеру, змістом близький до байки.

Репродукція — фотографічне відтворення творів живопису, карт, фотознімків і т. ін.

Рідний — 1. Такий, що має кровний зв'язок із ким-небудь. 2. перен. Близький кому-небудь духом, поглядами, звичками.

Розетка — 1. Пристрій для вмикання освітлювальних, нагрівальних та інших приладів в електромережу. 2. Маленьке блюдечко для варення, меду і т. ін. 3. Група листків, скупчено розташованих на вертикальному стеблі, ледве піднятому над землею.

Розлогий — 1. Який розкинувся на великій площі, обіймає великий простір. 2. Який має широко розкинуте гілля (про дерева, кущі і т. ін.); крислатий, гіллястий.

Самовпевненість — надмірна впевненість у собі, своїх можливостях, здібностях.

Семантика — значення мовних одиниць: окремих слів, складових частин слова тощо.

Символ — умовне позначення якогось предмета, поняття або явища.

Синтетичний — одержаний у результаті синтезу (поєднання окремих елементів, частин); штучний.

Скімлити — тихо, жалібно плакати.

Скіфи — степові племена, які населяли південну частину території сучасної України в І тисячолітті до н. е. — на початку І тисячоліття н. е.

Скульптура — 1. Вид образотворчого мистецтва, твори якого мають об'ємну або рельєфну форму і виконуються способом витісування, виливання, різьблення, ліплення з твердих чи пластичних матеріалів (каменю, металу, дерева, глини і т ін.). 2. Твір цього виду мистецтва (статуя, бюст, барельєф і т. ін.).

Слушний — найбільш прийнятний, зручний, вигідний за даних обставин, уданому випадку.

Смайлик — зображення людського обличчя, яке використовують для вираження емоцій та почуттів.

Стадіон — спортивна споруда, яка складається з футбольного поля, майданчиків, бігових доріжок, трибун для глядачів і призначена для тренувань і змагань з різних видів спорту.

Сторожко — насторожено, тривожно, зосереджено на чеканні чогось.

Стрес — стан напруження, що виникає під впливом сильних несприятливих факторів.

Сурогат — замінник натурального продукту, який має лише деякі його властивості. перен. Те, що підміняє собою що-небудь.

Сухозлотиця — 1. Дуже тонкі пластинки золота, якими покривають, оздоблюють що-небудь. 2. Сріблясті або золотисті металеві нитки, що йдуть на виготовлення парчевої тканини; мішура.

Тайстра — торбина, яку носять через плече.

Талісман — предмет, що, за уявленнями людини, має чудодійну силу й приносить їй щастя, удачу, оберігає від небезпеки.

Творчість — діяльність людини, спрямована на створення духовних і матеріальних цінностей.

Тендітний — 1. Ніжний своєю будовою, витончений. 2. Слабкий, неміцний.

Узлісся — смуга на краю лісу.

Файл — окремий набір даних, записаний у пам'яті комп'ютера.

Фанерувати — облицьовувати фанерою — деревинним матеріалом у вигляді тонких пластин.

Феномен — виняткове, незвичайне, рідкісне явище.

Філармонія — 1. Установа, що займається організацією концертів і популяризацією музичного мистецтва. 2. Приміщення, у якому відбуваються концерти, організовані цією установою.

Фонема — найменша звукова одиниця мови, яка служить для творення й розрізнення слів та їх форм; звук мови.

Формат — розмір чого-небудь (книжки, газети, аркуша і т. ін.).

Фрагмент — окрема частина твору мистецтва, уривок тексту.

Хакер — комп'ютерний злодій.

Хизуватися — пишатися чимось, виставляти напоказ; хвалитися, чванитися.

Химерний — незвичний, чудернацький.

Хирлявий — ослаблений, виснажений; кволий, немічний, худий.

Хобі — захоплення, улюблене заняття на дозвіллі.

Цетка — маленька пляма на чомусь.

Чепурний — такий, що відзначається чистотою, акуратністю, охайністю.

Шалик— шарфик, кашне.

Шарада — загадка, побудована на визначенні якогось слова за його частинами або складами, поданими описово.

Шати — 1. Багате, розкішне святкове вбрання. 2. Те, що прикрашає, огортає собою когось, щось (про листя, сніг і т ін.).

Шедевр — витвір, що є найвищим досягненням мистецтва, майстерності.

Шолудивий — покритий струпами, облізлою шерстю; паршивий.

Шопінг — закупівля товарів у крамницях.

Шоу — пишна естрадна вистава.

Шпаркий — швидкий, меткий, спритний.

Ювіляр — особа, установа, місто і т. ін., ювілей яких відзначають, святкують.

Юрист — фахівець із правознавства, юридичних наук.

Ятаган — старовинна холодна зброя з увігнутим лезом, середня між шаблею й кинджалом.

Ятрити — спричиняти запалення, біль, подразнення; перен. необережними словами, діями змушувати знову відчувати, переживати щось важке, неприємне.

 

6 КЛАС

Бентежити — викликати хвилювання, тривожити

Бурштиновий — 1. Зроблений із бурштину. 2. Який має колір бурштину; прозоро-жовтий.

Ватра (діал.) — багаття, вогнище.

Версія (франц.) — одне з кількох тлумачень певного факту, події.

Верф (гол.) — сукупність споруд на березі річки або моря, де будують і ремонтують судна.

Вишуканість — витонченість, елегантність.

Вітраж (франц.) — візерунок із кольорового скла або малюнок на склі (на вікнах, дверях і т.ін.).

Ґазда (діал.) — господар.

Гармонійність (від грец.) — основаність на гармонії — узгодженості, поєднанні, взаємній відповідності якостей (предметів, явиш,, частин цілого); злагодженість.

Груба — піч, яка слугує для опалювання приміщення.

Ґандж (діал.) — недолік, вада.

Джура (заст.) — в Україні XVI -XVIII ст. — зброєносець у козацької старшини.

Довкілля — навколишнє середовище.

Емоційний (від франц.) — 1. Який виражає або викликає емоції. 2. Який легко збуджується; нестриманий.

Запаска (заст.) — жіночий одяг у вигляді шматка тканини, ш,о використовується замість спідниці для обгортання стану поверх сорочки.

Експонат (лат.) — предмет, виставлений для огляду в музеї або на виставці.

Жорна — плескуватий круглий камінь, призначений для розмелювання зерна.

Індивідуальний (від франц.)— властивий певній особі; створений окремою особою, окремий.

Інтелігентність (від лат.) — розумова розвинутість; освіченість, культурність.

Інтернет (від англ. internet, inter — між, net — павутина, сітка) — система об'єднаних між собою комп'ютерних мереж, що охоплює весь світ і дає можливість користуватися багатьма послугами мережі.

Кіновар — 1. Мінерал червоного кольору; сірчиста ртуть. 2. Червона фарба, яку добувають із сірчистої ртуті.

Комин — передня (нижня) частина димоходу варистої печі; димар.

Корогва (заст.) — військовий бойовий прапор.

Курінь — 1. Легка будівля, сторожка (на городах, баштанах та ін.). 2. Окрема частина запорізького козацького війська. 3. Житло козаків, що складали таку частину війська.

Лампада — 1. Наповнена оливою невелика посудина з ґнотом, яку запалюють перед іконами. 2. заст. Світильник, лампа.

Леміш (засг.) — частина плуга, що підрізує шар землі знизу.

Милозвучність — приємність для слуху.

Мотовило (заст.) — знаряддя для змотування пряжі, ниток.

Нехворощ — одна з назв багаторічної трав'янистої рослини полину.

Обценьки — ручне металеве знаряддя у вигляді щипців із загнутими всередину і загостреними кінцями для витягування цвяхів.

Ослін — переносна кімнатна лава для сидіння.

Осоння — незатінене місце, що освітлюється та обігрівається сонцем.

Отоманка — широкий м'який диван із подушками замість спинки і з валиками на краях.

Очіпок (заст.) — старовинний головний убір заміжньої жінки у формі шапочки, часто з поздовжнім розрізом ззаду, який зашнуровують, ховаючи під ним волосся.

Палітра (франц.) — 1. Чотирикутна або овальна дощечка, пластинка, на якій живописець змішує й розтирає фарби. 2. перен. Сукупність, сполучення кольорів, характерне для окремої картини, творчості художника та ін.

Перебендя (заст.) — 1. Людина, що вміє весело, дотепно щось розказати, проспівати та ін. 2. Вередлива, перебірлива людина; вередун.

Перука — штучний головний покрив з чужого або синтетичного волосся; парик.

Плахта (заст.) — жіночий одяг типу спідниці, зроблений із двох зшитих до половини полотнищ переважно з картатої тканини.

Плюш (нім.) — тканина з м'яким довгим негустим ворсом на лицьовому боці.

Подушне (іст.) — податок поміщикові з кожної особи (душі).

Покуть — в українській хаті куток, розміщений по діагоналі від печі.

Прісно (заст.) — вічно, завжди.

Прядка — домашній верстат для ручного прядіння, який приводиться в рух ножним або ручним приводом.

Пюпітр (франц.) — підставка для нот або книжок у вигляді похилої рамки або дошки.

Рало (заст.) — примітивне знаряддя для оранки землі.

Рамено (заст.) — плече.

Ратище (заст.) — 1. Спис. 2. Древко прапора.

Символ (грец.) —умовне позначення предмета, поняття або явища.

Скриптура (заст.) — зошит.

Ступа — пристрій для лущення та подрібнення різних речовин.

Сюртук (заст.) — чоловічий верхній двобортний одяг з довгими полами.

Узвар — 1. Солодка рідка страва із сушених фруктів і ягід, зварених у воді; компот 2. заст. Солодкий відвар із сушених фруктів, що готувався напередодні церковних свят Різдва і Хрещення як обрядова страва.

Хист — 1. Уміння щось робити; здібності. 2. Надзвичайний природний дар, обдарованість; талант

Хмиз — невеликі тонкі гілки, відділені від дерева.

Шляхетний — 1. Аристократичного, дворянського походження. 2. Який відзначається високими моральними якостями; такий, що дістав добре виховання; благородний.

Яса (турец.) — 1. Сигнал, знак. 2. Вітання гарматними залпами; салют

Яничар (турец.) — 1. У султанській Туреччині — солдат регулярної піхоти, створеної в XIV ст. з військовополонених, а також християн, обернених у мусульманство. 2. перен. Зрадник, відступник.

Ясир (заст.) — бранці, полонені, яких захоплювали вороги під час розбійницьких нападів на українські землі в XV-XViii ст.

 

7 КЛАС

Аватар (санскр.) — невеликий малюнок або фотографія, яку використовують як зображення користувача мережі Інтернет, зокрема в соціальних спільнотах.

Автопортрет (гр.) — портрет художника, скульптора, виконаний ним самим.

Агат(гр) — напівдорогоцінний камінь, що використовують для прикрас, а також у хімічному виробництві.

Акцент (лат.) — своєрідний характер вимови, властивий тій або іншій мові (діалектові), особі; перен. особлива увага до чогось; підкреслення.

Амбіція (лат.) — самолюбство; гордість; честолюбство

Археолог (гр.) — фахівець у галузі археології — науки, що вивчає давні побут і культуру людського суспільства на підставі добутих під час розкопок речових пам'яток минулого.

Атрибут (лат.) — предмет або істотна ознака, які становлять характерну прикмету кого-, чого-небудь.

Багатоетнічний — такий, що включає багато етносів — історично сформованих на певній території стійких сукупностей людей, що мають спільні риси й особливості культури та мови; синонім: поліетнічний.

Бренд (англ.) — торгівельна марка компанії, товару або продукту; перен. щось унікальне, особливе.

Вилиця — опукла кістка черепа між оком і верхньою щелепою.

Вугіль — 1. збірн. Те саме, що вугілля. 2. Недопалене дерево, яким художники створюють ескізи та підмальовки живописних творів.

Деградація (лат.) — поступове погіршення, втрата якихось якостей, властивостей; занепад, виродження.

Дух — свідомість, мислення; внутрішній стан, моральна сила людини (колективу).

Духовний — 1. Пов'язаний із внутрішнім психічним життям людини, її моральним світом; антонім: матеріальний. 2. Нематеріальний, нетілесний. 3. Такий, що стосується релігії, церкви, належний їм; антонім — світський.

Духовність — властивість вдачі, що полягає в переважанні духовних, моральних та інтелектуальних інтересів над матеріальними, фізичними.

Душа — 1. Внутрішній психічний стан людини з її настроями, переживаннями та почуттями. 2. Сукупність рис, якостей, властивих певній особі. // Людина як носій тих чи інших рис, якостей.

Душевність — щирість, відвертість, сердечність, доброта, чулість.

Глибокодумність — схильність до глибокого мислення; сповненість глибокого змісту.

Етнографічний — такий, що відображає особливості побуту, звичаїв, культури певного народу.

Жайвір — 1. Польова чи степова співуча пташка ряду горобцеподібних. 2. Виріб з тіста, що формою нагадує жайворонка.

Запатентувати — документально закріпити своє виключне право на винахід, отримавши патент — документ, який таке право посвідчує.

Звичай — 1. Загальноприйнятий порядок, правила, які здавна існують у громадському житті й побуті народу, колективу і т. ін. 2. Традиційний порядок відзначення певних свят, подій і т. ін., пов'язаний з виконанням певних дій і використанням атрибутів, предметів тощо.

Імідж (англ.) — 1. Громадська думка, уявлення про когось, щось; репутація, образ. 2. Навмисно створюваний образ особи (зокрема її вигляд і манера поведінки), спрямований на формування громадської думки чи уявлення про неї.

Індивідуальний — властивий певній особі: окремий, особливий.

Інтелект (лат.) — розум, здатність людини думати, мислити.

Інтелектуальний — наділений інтелектом; розумовий, духовний.

Канва — 1. Сітчаста тканина для вишивання, перен. основа чого-небудь.

Кобеняк (заст.) — суконний довгий і широкий чоловічий верхній одяг; кирея, сіряк.

Креативний (англ.) — здатний до вироблення нових, оригінальних ідей та їх втілення, спрямований на творчість; творчий; оригінальний.

Культура (лат.) — сукупність матеріальних та духовних цінностей, а також способи їх створення, вміння використовувати для людського прогресу, передавати з покоління в покоління.

Ліцензія (лат.) — дозвіл, що надається на право використання або виробництва чогось.

Магічний — такий, що стосується магії— сукупності прийомів та обрядів, які мають чудодійну силу; перен. чарівний, чудодійний, непереборний.

Манія (гр.) — надмірна пристрасть, шалений потяг, нестримне захоплення чимось.

Матеріальний — 1. Такий, що існує незалежно від свідомості; антонім: духовний. 2. Пов'язаний із володінням певною власністю, прибутками, заробітком, грошима.

Містицизм — віра в існування надприродних сил та їхній вплив на життя людей.

Мольберт (нім.) — підставка, на якій художник установлює підрамник із полотном, картон і т. ін. для малювання.

Мораль — 1. Система норм і принципів поведінки людей у ставленні один до одного та до суспільства; етика. 2. Повчальний висновок із чогось (байки, казки та ін.).

Навала — вторгнення ворожих військ у якусь країну, на якусь територію; розм. велика кількість людей; ватага, натовп.

Нація (лат.) — історична форма спільності людей, об'єднаних єдиною мовою і територією, глибокими внутрішніми економічними зв'язками, певними рисами культури і характеру.

Оберіг — предмет, наділений здатністю оберігати свого власника від різних лих; синоніми: амулет, талісман.

Обряд — сукупність установлених звичаєм дій, пов'язаних із побутом, відзначенням релігійних і світських свят і т.ін.

Оригінальний — 1. Який не є копією або підробкою чого-небудь; справжній. 2. Який привертає до себе увагу своєю незвичайністю, своєрідністю.

Пафосний — пройнятий пафосом (гр.) — почуттям пристрасного запалу, піднесеності, натхнення.

Підмальовок — здійснювана художником підготовча робота — накладання на поверхню полотна тонкого шару фарби, на який пізніше накладають інші фарби.

Поліграфія — виготовлення друкованої продукції

Почасти — неповністю, не цілком, частково; до певної міри

Ракурс (фр. ) — 1 Зображення предмета з різних точок зору. 2. Перспектива зображення предмета, кут зору, який впливає на зорове сприйняття предмета.

Раціональний (лат.) — 1. Який ґрунтується на вимогах розуму, логіки; розумний. 2. Спрямований до кращого, розумнішого застосування чого-небудь; доцільний.

Ретушер — фахівець із ретушування — виправлення, підмальовування фотознімків, картин і т. ін. олівцями, фарбами або із застосування хімічної або інтер- нет-обробки.

Символ (гр.) — умовне позначення предмета, поняття або явища.

Симпатія (гр.) — почуття приязні, прихильності, доброзичливості до когось, чогось.

Слоган (англ.) — рекламне гасло у формі короткого речення, яке легко запам'ятовується.

Стилізований — такий, якому надано характерних рис певного стилю; який за формою є наслідуванням певного стилю.

Стронгмен (англ.) — учасник змагань за титул «Найсильніша людина світу»; спортивна професія.

Суржик — 1. Суміш зерна пшениці й жита, жита й ячменю тощо; борошно такої суміші. 2. Перен. Елементи двох або кількох мов, об'єднані штучно, без додержання норм літературної мови.

Темперамент (лат.) — 1. Сукупність психічних особливостей людини, що виявляються в її поведінці, мірі її життєвої активності. 2. Життєва активність, здатність до внутрішнього піднесення.

Тенденція (лат.)— 1. Напрям розвитку чого-небудь. 2. Прагнення, намір, властиві комусь або чомусь. 3. Провідна думка, ідея художнього або наукового твору.

Технологія (гр.) — сукупність знань, відомостей про послідовність окремих трудових операцій у процесі виробництва чого-небудь.

Творчість — 1. Діяльність, спрямована на створення духовних і матеріальних цінностей. 2. Діяльність, перейнята елементами нового, яка має ознаки вдосконалення, розвитку.

Традиція (лат.) — 1) Досвід, звичаї, погляди, смаки, норми поведінки і т. ін., що склалися історично й передаються з покоління в покоління. 2) Усталена норма, манера поведінки, погляд, переконання.

Хронофаг (гр. дослівно — пожирач часу) — особа, предмет, пристрій, які відволікають від діяльності (роботи та ін.), заважають.

Черінь — нижня площина, дно печі, де горять дрова — місце для випікання хліба і варіння страв.

Шарм (франц.) — особива привабливість, чарівливість.

Шароварщина — культурні заходи низької художньої якості, що спекулюють на національних мотивах, створюючи ефект застрягання в минулому замість того, щоб спонукати до руху вперед; підміна патріотичних почуттів зовнішніми національними атрибутами.

Щирий — 1. Відвертий, чесний, такий, що чистосердечно виражає свої почуття та думки; правдивий. 2. Справжній, дійсний.

Інші правила дивись тут...