КНИЖКОВЕЧІР

Книжка в тата, книжка в мами,

книжка в мене і в Світлани.

З книжкою малий Тарас —

книжковечір нині в нас.

Книжковечір, книжкотиша,

тільки чути — песик дише

й сумно дивиться з-під ліжка,

бо йому немає книжки.

Тема: лірична розповідь про родинний вечір, присвячений читанню.

Головна думка: «сумно дивиться з-під ліжка, бо йому немає книжки».

Мета: показати читачам, як можна проводити родинні вечори.

Рід літератури: лірика.

Жанр: вірш.

 

Художні засоби

Метафора: «песик сумно … дивиться», «книжковечір в нас», «книжкотиша».

Повтори: «книжка в…»

Анафора (єдинопочаток): «Книжковечір…».

 

Кількість строф: дві.

Вид строфи: чотиривірш (катрен).

Віршовий розмір: чотиристопний хорей.

книж

ка

в та

та

книж

ка

в ма

ми

книж

ка

в ме

не

і

сві

тла

ни

з книж

ко

ю

ма

лий

та

рас

 

книж

ко

ве

чір

ни

ні

в нас

 

/_U/_U/_U/_U/

/_U/_U/_U/_U/

/_U/_U/_U/_

/_U/_U/_U/_

 

Римування: суміжне (ААББ)

Рими: мами – Світлани, Тарас – нас.

 

Авторські неологізми: «книжковечір» (читання книжок в родинному колі), «книжкотиша» (кожен читає свою книжку).

 

Короткий віршик про любов до читання.

Книжковечір у родинному колі – це корисне і цікаве проведення дозвілля. А для дітей воно особливо важливе, бо розвиває їхню любов до читання. Якщо дитина багато читає, вона тренує пам'ять, збагачує образне мислення, уміє проявити фантазію, засвоює моральні цінності, має допомогу в навчанні, робиться гарним співрозмовником.

 

У першій строфі читаємо про родину ліричної героїні, у якій всім подобається читати («книжка в тата, … в мами, … в мене і в Світлани, … Тарас»).

У другій строфі йдеться, що читання не в голос – це вдумливе заняття, яке потребує тиші. І песик, який просто лежить під ліжком, в розбурханій уяві читача вже «сумний» через те, «бо йому немає книжки». 

Своїм віршем поетеса може підказати люблячим батькам, як варто проводити частину дозвілля в родині.