КНИЖКОВЕЧІР
Книжка в тата, книжка в мами, книжка в мене і в Світлани. З книжкою малий Тарас — книжковечір нині в нас. |
Книжковечір, книжкотиша, тільки чути — песик дише й сумно дивиться з-під ліжка, бо йому немає книжки. |
Тема: лірична розповідь про родинний вечір, присвячений читанню.
Головна думка: «сумно дивиться з-під ліжка, бо йому немає книжки».
Мета: показати читачам, як можна проводити родинні вечори.
Рід літератури: лірика.
Жанр: вірш.
Художні засоби
Метафора: «песик сумно … дивиться», «книжковечір в нас», «книжкотиша».
Повтори: «книжка в…»
Анафора (єдинопочаток): «Книжковечір…».
Кількість строф: дві.
Вид строфи: чотиривірш (катрен).
Віршовий розмір: чотиристопний хорей.
книж |
ка |
в та |
та |
книж |
ка |
в ма |
ми |
книж |
ка |
в ме |
не |
і |
сві |
тла |
ни |
з книж |
ко |
ю |
ма |
лий |
та |
рас |
|
книж |
ко |
ве |
чір |
ни |
ні |
в нас |
|
/_U/_U/_U/_U/
/_U/_U/_U/_U/
/_U/_U/_U/_
/_U/_U/_U/_
Римування: суміжне (ААББ)
Рими: мами – Світлани, Тарас – нас.
Авторські неологізми: «книжковечір» (читання книжок в родинному колі), «книжкотиша» (кожен читає свою книжку).
Короткий віршик про любов до читання.
Книжковечір у родинному колі – це корисне і цікаве проведення дозвілля. А для дітей воно особливо важливе, бо розвиває їхню любов до читання. Якщо дитина багато читає, вона тренує пам'ять, збагачує образне мислення, уміє проявити фантазію, засвоює моральні цінності, має допомогу в навчанні, робиться гарним співрозмовником.
У першій строфі читаємо про родину ліричної героїні, у якій всім подобається читати («книжка в тата, … в мами, … в мене і в Світлани, … Тарас»).
У другій строфі йдеться, що читання не в голос – це вдумливе заняття, яке потребує тиші. І песик, який просто лежить під ліжком, в розбурханій уяві читача вже «сумний» через те, «бо йому немає книжки».
Своїм віршем поетеса може підказати люблячим батькам, як варто проводити частину дозвілля в родині.