Тема: розповісти про жовтогруду синичку.

Головна думка: «Дякую, завтра вранці я знову прилечу».

Мета: заклик підгодовувати птахів узимку.

Рід літератури: епос.

Жанр: оповідання.

Доведення, що прочитали оповідання.

Твір невеликого обсягу (половина сторінки) про подію (зимовий ранок) одного персонажа-оповідача, що триває короткий час.

Будова твору

План

1. Жовтогруда пташка.

2. Опис синички.

3. Співом дякує пташка.

Розповідь ведеться від імені персонажа-оповідача.

Оповідання вчить читачів не залишатися байдужими до птахів узимку, підгодовувати, майструвати годівниці.

Опис синички

Шапочка в неї чорно-оксамитова, щічки білі. На зеленкувато-сірих крильцях кожна пір'їнка ніби пенз­ликом намальована. Синичка стукає гострим дзьобиком у заплакану шибку. Заглядає агатовим оченятком у кім­нату.

ЯК СИНИЧКА БУДИТЬ МЕНЕ

  Щойно посвітлішає за вікном, прилітає ма­ленька жовтогруда пташка.

  То — синичка. Шапочка в неї чорно-оксамитова, щічки білі. На зеленкувато-сірих крильцях кожна пір'їнка ніби пенз­ликом намальована. Синичка стукає гострим дзьобиком у заплакану шибку. Заглядає агатовим¹ оченятком у кім­нату.

    Розвиднюється. Я піднімаюся з ліжка, виношу шматочок несоленого сала. Синичка дзьобає сало й співає:«Пінь-пінь!» Це вона говорить: «Дякую, завтра вранці я знову прилечу».

_{1. Агатовий — чорний.}

Діалог двох синичок 

Синичка — дуже корисна пташка