З НЕБА ПАДАЮТЬ СНІЖИНКИ

З неба падають сніжинки

на дерева, на будинки,

на майдани, на садки,

на ялинки, на дубки.

 

Закрутилися сніжинки,

як веселі комашинки,

наче зграї білих мух,

як м'який холодний пух.

 

Біле-біле все навколо,

ясне й чисте, як ніколи!

Мов пухнаста ковдра,

ліг скрізь на землю білий сніг.

 

Тема: поетична розповідь про білосніжний снігопад, який ковдрою вкриє землю.

Головна думка: «Біле-біле все навколо, ясне й чисте, як ніколи!».

Мета: замилування білосніжною красою зимової пори.

Рід літератури: лірика.

Жанр: епос.

 

Художні засоби

Епітети: «веселі комашинки», «зграї білих мух», «холодний пух», «пухнаста ковдра», «білий сніг».

Уособлення: «ліг… сніг».

Порівняння: «сніжинки, як … комашинки», «наче зграї білих мух», «як … пух», «як ніколи», «мов пухнастий».

Перелічення: «на дерева, на будинки, на майдани, на садки, на ялинки, на дубки».

Повтори: «біле-біле».

Риторичний оклик: «Біле-біле все навколо, ясне й чисте, як ніколи!»

Інверсія: «ліг скрізь на землю білий сніг».

Пестливі слова: «комашинки».

 

Кількість строф: три.

Вид строфи: чотиривірш (катрен).

Віршовий розмір: чотиристопний хорей.

бі

ле

бі

ле

все

нав

ко

ло

я

сне

й чи

сте

як

ні

ко

ли

мов

пу

хна

ста

ков

дра

ліг

 

скрізь

на

зем

лю

бі

лий

сніг

 

/_U/_U/_U/_U/

/_U/_U/_U/_U/

/_U/_U/_U/_

/_U/_U/_U/_

 

Римування: суміжне (ААББ)

Рими: сніжинки – будинки, садки – дубки, сніжинки – комашинки, мух – пух, навколо – ніколи, ліг – сніг.

 

Вірш про снігопад.

У першій строфі перелічується багато поверхонь, на яких сніжинки зупиняють свій політ.

У другій строфі поетеса порівнює їх і з комашинками, і зі зграєю білих мух, і з холодним пухом.

Саме так навколо утворюється пухнаста біла-біла снігова зимова ковдра, про яку йдеться у третій строфі.

 

Що могла розповісти про себе сніжинка